Темна сторона світу моди

НЕМАЄ сумніву, що поради модельєрів дуже корисні, адже вони можуть допомогти людині покращити свій зовнішній вигляд і почуватись більш впевнено. Правильно підібраний одяг скриває недоліки фігури і підкреслює її достоїнства. Від вбрання може залежати навіть те, як до вас ставитимуться інші.

Але світ моди має і зворотну, непривабливу сторону, яку не слід ігнорувати. Життя людини може перетворитися на шалену гонитву за новинками і нескінченним змінюванням свого гардеробу. Індустрія моди не випадково постійно розробляє нові стилі, оскільки, коли одяг швидко виходить з моди, це приносить більше грошей. Дизайнер Габріель Шанель колись сказала: «Моду створюють для того, щоб завтра її витіснила нова». Таким чином необачним покупцям навіюють думку, що вони мусять постійно змінювати свій одяг, бо інакше безнадійно відстануть від життя.

Велику небезпеку криє в собі також реклама, яка непомітно, але дуже сильно впливає на нас. Фірми витрачають мільйони доларів на рекламу свого товару, хитро переконуючи потенційних покупців, що коли вони будуть носити їхній одяг, то житимуть щасливо та безтурботно. Ось як про вплив реклами висловилась одна вчителька з Іспанії: «Для підлітка немає нічого гіршого, ніж мати взуття «не тієї фірми».

Мода і бажання самовиразитись

Деякі угруповання використовують одяг, а вірніше певний його стиль, для самовираження. Вбрання може свідчити про соціальний протест, вільнодумство або навіть про насильницькі чи расистські погляди. І хоча такий одяг часто виглядає дивакувато або й шокує інших, зазвичай всі члени групи його носять. Цей стиль може подобатися навіть особам, які не розділяють поглядів групи. Але слід пам’ятати, що, одягаючи таке вбрання, людина створює враження, ніби вона підтримує ідеї тієї групи.

Переважно мода змінюється дуже швидко, іноді протягом кількох місяців. Зазвичай тон у моді задають популярні музиканти або інші відомі особи. Лише небагато модних фасонів перетворюються в окремий стиль, що переживає моду, яка його породила. Наприклад, мода на блакитні джинси виникла в 1950-х — 1960-х роках у середовищі бунтівної молоді, а сьогодні їх носять люди різного віку за найрізноманітніших обставин.

Боротьба за ідеальну фігуру

Ті, хто намагається невідступно слідувати за модою, можуть занадто перейматися своїм зовнішнім виглядом. Нас постійно бомбардують зображеннями високих і струнких моделей з ідеальними фігурами *. Вони рекламують усе: від автомобілів до цукерок. За підрахунками Британського центру дослідження соціальних проблем, «молоді дівчата сьогодні протягом одного дня бачать більше справжніх красунь, ніж їхні матері за всю свою молодість».

На багатьох такий щоденний парад краси справляє шкідливий вплив. Наприклад, у США, згідно з надрукованим у журналі «Ньюсуїк» опитуванням, 90 відсотків білих підлітків незадоволені своєю будовою. І дехто з них задля «ідеальної фігури» готовий піти буквально на все. Але, як твердить Центр дослідження  соціальних проблем, лише неповних 5 відсотків дівчат та жінок можуть досягти ідеальних, з погляду мас-медіа, розмірів й ваги. На жаль, через непереборне прагнення досягти стандартів топ-моделей мільйони молодих дівчат і жінок стали справжніми рабами різних програм схуднення. А декого це довело навіть до невротичної анорексії *. Іспанська модель Ніебез Альбарез, яка страждала від анорексії, зізнається: «Я вважала, що ліпше вмерти, ніж поправитися».

Безперечно, анорексія, булімія та інші розлади харчування можуть бути викликані різними чинниками. Але лікарі Анн Ґіємо і Мішель Лаксенер кажуть: «Значною мірою вина все-таки лежить на культі худющих струнких красунь».

 Як видно, мода має свої плюси й мінуси. Вона задовольняє людське бажання гарно виглядати й обновлювати свій гардероб. Проте треба бути обережним, бо через крайнощі моди людину можуть неправильно зрозуміти. І якщо ми надаємо надто великого значення зовнішньому вигляду, то ніби погоджуємося з хибною думкою, що наша цінність залежить не від внутрішніх рис, а від «упаковки». Як сказала Ніебез Альбарез, «слід навчитися більше цінувати вміння людей і їхню особистість, аніж їхню «упаковку». Але така зміна у мисленні, мабуть, наступить не скоро. Як же тоді розвинути зрівноважений погляд на моду?

[Примітки]

 [Рамка/Ілюстрації на сторінках 8, 9]

«Та хто ж це носитиме?»

Кожної весни й осені доми мод Нью-Йорка, Парижа й Мілана проводять показ ексклюзивних колекцій, створених ведучими дизайнерами. Ціни тут просто приголомшливі. А крім того, більшість авторських моделей здаються зовсім непрактичним і викликають запитання: «Чи знайдеться людина, яка відважиться їх носити?». «Це екстравагантне, чудернацьке вбрання не розробляють для широкого загалу,— каже іспанський дизайнер Хуан Дуйос.— Мета показів моди не продати одяг, а радше привернути увагу до модельєра або до фірми-виробника. Наприклад, вражаюча колекція, яка викликала багато коментарів мас-медіа, може допомогти продати лінію парфумів, створених цим дизайнером».

[Ілюстрація на сторінці 7]

Намагання не відстати від моди — дороге задоволення.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Декого мода довела до анорексії.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Через деякі стилі одягу вас можуть зарахувати до певних угруповань.