Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Наука була моєю релігією

Наука була моєю релігією

Наука була моєю релігією

РОЗПОВІВ КЕННЕТ ТАНАКА

«ПРАВДА вас вільними зробить». Свого часу ці слова на одній з емблем Каліфорнійського технологічного інституту (Калтек) заохотили мене досягати висот у науці. Вступ до інституту у 1974 році став першим кроком на шляху до кар’єри вченого-дослідника. Отримавши ступінь бакалавра і магістра геології, я продовжив навчання у Каліфорнійському університеті в Санта-Барбарі.

Роблячи поступ як науковець, я разом з тим змінював свої духовні цінності і погляди. Вивчення теорії еволюції витіснило мою віру в Бога. Та згодом щось таки спонукало мене переглянути свої погляди. Тож яким чином я, геолог-дослідник, став присвяченим поклонником Бога? Дозвольте розповісти.

Хлопчик, який мріяв пізнати Усесвіт

Моє дитинство пройшло в Сіетлі (Вашингтон), і батьки завжди заохочували мене серйозно ставитись до навчання. Ще з раннього віку я почав захоплюватися наукою. Я перечитував усе, що стосувалося всесвіту. Мені хотілось дізнатися про структурні елементи матерії і життя, про фундаментальні взаємодії, простір, час і відносність. Коли мені було вісім років, моє захоплення наукою помітили вчителі у школі. Відтак адміністрація школи подбала, аби вчитель фізики додатково займався зі мною після уроків.

У моїй сім’ї ніхто не цікавився ані релігією, ані Богом. Я ж відвідував недільну школу баптистської церкви, але здебільшого тому, що любив ходити у туристичні походи, які вона організовувала. Та коли, вивчаючи історію, я дізнався про звірства, які чинились в ім’я релігії, то сумління спонукало мене покинути церкву. Відтак я взагалі почав сумніватися в тому, що Бог існує, оскільки наука, видавалося, могла відповісти на всі запитання.

Зміна поглядів і подальший розвиток подій

Я вступив до університету на фізичний факультет. Ще коли я закінчував школу, ми почали вивчати геологію. Вчитель возив нас до місць з великими виступами гірських порід у штаті Вашингтон. Тоді я подумав: «Як чудово було б мати професію, пов’язану з наукою і водночас працею просто неба!»

Отож, вступивши до університету, я відразу перевівся на геологічний факультет. У програму навчання входили такі предмети, як вивчення геологічної історії Землі на основі літопису викопних решток. Викладачі вчили нас, що літопис викопних решток беззаперечно свідчить про еволюційний розвиток видів. Сам я розумів, що теорія еволюції не доведена, однак, на відміну від популярного у той час креаціонізму, вона давала розумні пояснення існуючим геологічним знахідкам. Коли в університеті мали відбутися дебати між прихильниками креаціонізму й еволюції, я вирішив не йти. Безсумнівно, земля не могла бути створена всього лиш за декілька днів чи навіть тиждень, як твердили креаціоністи.

Аби поглибити свої знання з геології, я почав їздити на південний захід Сполучених Штатів. Хоча я мав глибоко вкорінені антирелігійні почуття, ці поїздки змусили мене переглянути свої погляди щодо існування Бога. Там, у пустелі, спостерігаючи за неосяжним зоряним небом, я міг зробити лише один висновок: всесвіт таки був створений Богом. Астрономи довели, що усесвіт мав початок, проте я розумів, що наука ніколи не дасть відповіді на запитання чому це сталося. Розсудливим поясненням було те, що його задумав для певної мети розумний і всесильний Творець.

Створення карт Марса і нові запитання

Здобувши у 1983-му році, у віці 27 років, ступінь доктора геологічних наук, я почав складати карти поверхні Марса для Геологічної служби США. З того часу я видав друком десятки статей та геологічних карт. Частина цього матеріалу була підготована для наукових кіл, а частина — для широкого загалу. Як член дорадчого комітету Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору, я брав участь у підготовці польотів на Марс. Займаючись дослідною працею, я познайомився з шанованими планетознавцями з багатьох країн, університетів та дослідних інститутів.

Навчання та досвід роботи в галузі науки розвіяли мої дитячі ідеали. Я зрозумів, що наука не має і ніколи не дасть відповідей на всі запитання. Зокрема, я усвідомив, що їй не під силу пояснити справжнього змісту життя. Сьогодні науковці висувають припущення, що всесвіт у майбутньому зруйнується або перетвориться на безформну масу. Якщо кінцевим результатом є небуття, то яка ж тоді мета нашого існування?

Новий шлях

У вересні 1981 року я познайомився зі Свідками Єгови у Флаґстаффі (штат Арізона), де у той час мешкав. Я погодився на біблійне вивчення лише для того, щоб довести хибність їхніх поглядів і неточність Біблії. Також я сподівався дізнатися, що насправді говорить ця книга.

Щотижня по декілька годин я уважно досліджував біблійні вчення. Я був вражений тим, що інформація в Біблії точна і достовірна. Я захоплено досліджував наукову точність Біблії і сповнення сотень детальних пророцтв про події, які сталися впродовж тисячоліть людської історії. Особливо мене вразили численні біблійні пророцтва, зокрема, пророцтва з книг Даниїла та Об’явлення, які, переплітаючись, дають вагомі докази того, що ми живемо в «останні дні» (2 Тимофія 3:1).

Узявшись за вивчення Біблії, я, сам того не відаючи, пішов слідами знаних науковців. Пізніше я дізнався, що сер Ісаак Ньютон, якого вважають одним із найбільших геніїв науки, захоплювався Біблією і серйозно її досліджував. Як і Ньютон, я зосередився на пророцтвах з книг Даниїла та Об’явлення, які передрікали основні історичні події та їхній подальший розвиток *. Проте в мене була істотна перевага над Ньютоном — можливість жити в час, коли багато пророцтв уже сповнились або якраз сповняються. Я побачив, що ці пророцтва навдивовижу різноманітні й далекосяжні, а також точні і незаперечні. Крім того, мене сильно вразило те, що хоча Біблію писало більш як 40 чоловіків упродовж понад 1600 років, вона містить послідовну, зв’язну і важливу інформацію, яка стосується основних проблем людства та його майбутнього.

Відмовитись від теорії еволюції було, звичайно, непросто, адже я глибоко поважав авторитетних учених, які підтримували це вчення. Але я побачив, що всі твердження Біблії про навколишній світ повністю узгоджуються з фактами, і їх неможливо спростувати.

Я усвідомив, що аби здобути глибоке розуміння багатогранного та взаємопов’язаного біблійного матеріалу, не можна відкидати жодного вчення, у тому числі оповіді про творення у книзі Буття. Отже, логічним було визнати правдивість усієї Біблії.

Невтомні пошуки правди

Участь в офіційних наукових дослідженнях навчила мене, що навіть та теорія, яка вважається загальноприйнятою, може згодом бути спростованою. Частково причина полягає в тому, що предмети досліджень дуже складні, а науковці не мають достатньо відомостей і відповідного обладнання для досліджень. Отож я навчився бути обережним і не приймати як факт недоведені теорії, хоч би як переконливо вони звучали.

Наука не в стані пояснити багатьох основних явищ природи. Наприклад, чому фізичні закони, за якими функціонують основні структурні елементи життя, настільки відрегульовані, що лягли в основу складних біологічних процесів та цілих екосистем? У той час як наука не може виявити Бога, його натхнене Слово дає вагомі докази його існування і діяльності як Творця (2 Тимофія 3:16). Завдяки духовним знанням ми дізнаємось про Того, хто стоїть за силою, мудрістю і красою, які бачимо у природі.

Я ще більше переконався у науковій точності Біблії, коли скрупульозно дослідив публікації Свідків Єгови, у тому числі книжки «Життя. Як воно виникло? Шляхом еволюції чи творення?» та «Чи існує Творець, який піклується вами?». У цих публікаціях висвітлено складні наукові теми і проаналізовано сучасні дослідження та висновки провідних фахівців. Крім того, обговорено наукові факти, які підтверджують правдивість сказаного в Біблії.

Наприклад, літопис викопних решток свідчить, що живі організми з’являлися на нашій планеті у такому порядку, який описано в книзі Буття. У давнину вислів «творчий день» стосувався періоду тривалої довжини. Подібно сьогодні науковці використовують слова «період» і «ера», як терміни для опису історії Землі. Отже, Біблія не суперечить науковим відкриттям. Ця книга вказує на те, що творчі дні тривали мільярди років. Вона не підтримує висновку прихильників креаціонізму, які вважають, що кожен творчий день тривав лише 24 години.

Віра, а не легковірність

Як науковець, я не підтримую легковірності, але глибоко поважаю людей, які мають обґрунтовану віру. Така міцна віра описується в Євреїв 11:1СМ: «Це значить бути певним у тому, на що сподіваєшся. Це значить знати, що щось є дійсне, навіть якщо ми не можемо бачити його». Довір’я до обіцянок Бога ґрунтується на незаперечному факті натхненності Біблії. Я відкинув поширені релігійні доктрини, які безпідставні й суперечать Святому Письму. Це такі доктрини, як безсмертя душі, пекло, Трійця та інші. Багато з них розвинулись на основі стародавньої філософії та міфології або через низький рівень знань біблійних теологів. Фальшиві вчення роблять віру більшості релігійних людей сліпою, і тому багато науковців не мають поваги до релігії.

Одним з моїх головних обов’язків як вченого було описувати наукові відкриття, обґрунтовувати і поширювати їх серед інших дослідників. Тепер я відчув, що моїм обов’язком є також навчати людей біблійної правди, адже важливішого знання не існує. Приблизно 20 років тому я почав займатись цією важливою діяльністю і охрестився як Свідок Єгови. У вересні 2000 року мені вдалося збільшити свою участь у проповідуванні, щоб присвячувати цій праці в середньому 70 годин щомісяця. Відтоді я з радістю проводив по десять біблійних вивчень щомісяця. Декотрі з учнів нині є ревними вчителями Біблії.

Мені й досі подобається досліджувати Марс та інші планети усесвіту за допомогою найновіших космічних апаратів, які використовуються для дослідження глибин нашого неба. Перед наукою лежить безліч нерозгаданих таємниць. І я з нетерпінням чекаю того часу, коли у пошуках духовних і наукових знань людство зможе задовольнити свою допитливість і знайти відповіді на найглибші запитання. Я пересвідчився, що справжню мету життя можна знайти тільки тоді, коли набуваєш точних знань про Бога та його намір щодо людства. Саме це мав на увазі Ісус, проказуючи слова, які я бачив на емблемі Калтеку: «Правда вас вільними зробить» (Івана 8:32).

[Примітка]

^ абз. 18 У своїй книзі «Зауваження стосовно пророцтв Даниїла та Апокаліпсиса Св. Івана» (англ.), виданій у 1733 році, сер Ісаак Ньютон проаналізував цінність пророцтв біблійних книг Даниїла й Об’явлення.

[Вставка на сторінці 19]

«Наука, видавалося, могла відповісти на всі запитання».

[Вставка на сторінці 20]

«Наука не має і ніколи не дасть відповідей на всі запитання».

[Вставка на сторінці 21]

«Я був вражений тим, що інформація в Біблії точна і достовірна».

[Карти на сторінці 18]

Карта Марса.

[Ілюстрації на сторінці 20]

Мене, як і Ньютона, вразили біблійні книги Даниїла та Об’явлення.

[Відомості про джерело]

University of Florida

[Ілюстрація на сторінці 21]

Ділюся з іншими тим, чого навчився з Біблії.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 18]

Угорі зліва: З люб’язного дозволу USGS Astrogeology Research Program, http://astrogeology.usgs.gov; Карта Марса: National Geographic Society, MOLA Science Team, MSS, JPL, NASA; Поверхня Марса: NASA/JPL/Caltech

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 21]

Space photo: J. Hester and P. Scowen (AZ State Univ.), NASA