Прага. Завітайте в унікальне старовинне місто

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У ЧЕСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ

ЧИ ХОТІЛИ б ви відвідати місто з тисячолітньою історією? Чи було б вам цікаво побачити дивовижне поєднання різних архітектурних стилів, таких, як романський стиль X століття, готичний, стиль епохи Відродження, бароко, рококо, класицизм, неокласицизм та модерн XX століття? Тоді рушаймо в Прагу, унікальне старовинне місто Центральної Європи. Аби подолати бар’єр у спілкуванні,— адже чеська мова не з легких,— варто прихопити з собою розмовник.

Прага розкинулась по обох берегах річки Влтави. Щоб ліпше познайомитися з містом, умовно розділімо його на п’ять частин. (Дивіться карту на сторінці 23). Перший район лежить на пагорбі на західному березі річки. Тут ви побачите Град Празький, а також Градчани, містечко, закладене неподалік приблизно в 1320 році н. е. На території Граду Празького розташований величезний готичний собор св. Віта, будівництво якого почалося 1344 року і закінчилося лише в 1929-му. В цьому соборі зберігаються королівські скарби і гробниця короля Вацлава. Дістатись до палацу можна пішки або скориставшись громадським транспортом. Дорога туди дуже стрімка, тому одягайте зручне взуття. Потрапивши в Град Празький, обов’язково зверніть увагу на незвичайні будиночки і сувенірні магазинчики, що на Златій Улічці. Вони були побудовані в кінці XVI століття для охоронців палацу, а пізніше, у XVII столітті, служили помешканням для ювелірів. Саме тому ця вулиця стала називатись Златою, або Золотою.

На південь від Граду Празького розкинулась Мала Страна. Ось що про неї говориться в одному путівнику: «У цьому районі багато палаців стилю бароко і старих будинків з цікавими табличками». Прагу часто називають «містом сотні веж», хоча насправді їх тут набагато більше. Вони нагадують про час, коли чеський народ був дуже  релігійним. У Малій Страні можна побачити декілька старовинних церков, але тепер, у посткомуністичний період, їх відвідує зовсім мало віруючих. Одна з найвідоміших — церква св. Мікулаша. Її спорудження тривало з 1703 до 1761 року. Архітекторами були батько і син, але жоден з них не дожив до того часу, коли будівництво закінчилось.

На другому березі Влтави

Через Влтаву прокладено щонайменше сім мостів, які ведуть до східної частини Праги. Найвідоміший з них — Карлів міст. Кажуть, що той, хто не був на цьому 520-метровому пішохідному мосту, не побував у Празі. Тому не пропустіть нагоди пройтися ним рано-вранці і ввечері, бо тільки при різному освітленні можна побачити міст у всій його неповторній красі.

Карлів міст сполучає Малу Страну на лівому березі річки і Старе Место, що на правому березі. На мості завжди вирує життя: проходять натовпи туристів, метушаться вуличні торговці й артисти. Тут можна почути мелодії Нового Орлеана у виконанні відомої чеської джазової групи, а навіть придбати компакт-диски та касети з цією захопливою музикою. Далі на мосту видно студентів, які, намагаючись трохи підробити, продають чудові порцелянові макети визначних будівель Староместської площі. Зібравши колекцію макетів, можна відтворити вдома цілу площу з її знаменитим астрономічним годинником.

А тепер зверніть увагу на ряд статуй католицьких «святих», що стоять по обидва боки мосту. Ці статуї можуть багато розповісти вам про релігійну історію чехів. Першою була встановлена статуя Яна Непомука (1683 рік), а останніми — статуї Кирила і Мефодія (1938 рік). Найцікавішою для багатьох дослідників Біблії є постать Ісуса Христа, яка датується 1629 роком. Чим вона особлива?

Довкола статуї зроблено позолочений єврейський напис з тетраграмою — чотирма літерами. Ними позначають Боже ім’я, Єгова, що з’являється коло 7000 разів у Єврейських Писаннях.

Дивовижне Старе Место

Перейшовши Карлів міст і минувши Староместську мостову башту, східний фасад якої оздоблений скульптурою зимородка — улюбленого символу короля Вацлава, ви опинитеся в Старому Месті. Тут важко стриматися, аби не робити фотографій на кожному кроці. Особливо вражає дивовижне розмаїття архітектурних стилів. За мостом починається Карлова вулиця, від якої відходять вузькі звивисті вулички з маленькими крамничками, куди раз у раз заходять покупці. Озирніться довкола, і ви побачите стилі епохи Відродження і бароко.

Під час цієї захопливої прогулянки ви незчуєтеся, як потрапите на Староместську площу. Тут відразу звернете увагу на натовп людей, які прикипіли очима до годинника, що ось-ось має пробити повну годину. Це дивовижний астрономічний годинник Староместської ратуші. Але не сподівайтесь, що він відповідає сучасним астрономічним уявленням. Годинник було створено в ті часи, коли люди вірили, що Земля — центр Усесвіту і Сонце та зорі обертаються довкола неї. Все ж він є справжнім інженерним шедевром *. (Дивіться інформацію в рамці на наступній сторінці).

Прямуючи Староместською площею, важко відвести погляд від красивих будівель з різною архітектурою. Площа настільки велика, що натовпи людей на її фоні здаються просто малими групками. Тут справді є на що подивитись. Тому не поспішайте.  Загляньте в путівник, щоб довідатись більше про визначні споруди цієї площі. Наприклад, величезна церква з вежами-близнюками і багатьма шпилями — це Тинська церква. Вона датується 1365 роком. Тут є також чудовий палац Кінських стилю рококо і чимало інших унікальних споруд, але в одному абзаці неможливо розповісти про них усіх.

У центрі площі стоїть величний пам’ятник чеському релігійному реформатору Яну Гусу (1372—1415). Цей чоловік був католицьким священиком, який накликав на себе гнів церковної верхівки за те, що викривав зіпсовану мораль духівництва і засуджував продаж індульгенцій. Хоча Яну Гусу обіцяли повну безпеку, якщо він приїде на Констанцський собор і роз’яснить свої погляди, його засудили як єретика і спалили на стовпі.

Історія празьких євреїв

Четвертий район міста, який варто відвідати, це єврейський квартал, або «Йозефов». Його назвали так 1784 року на честь Йозефа II, за часу правління якого послабилась дискримінація євреїв. Особливістю цього району є Давньо-Нова синагога, побудована коло 1270 року. Вона вважається найстарішою діючою синагогою в Європі і однією з перших готичних будівель Праги. Увійшовши всередину синагоги й уважно її розглянувши, можна знайти Боже ім’я, написане єврейською. Але пам’ятайте, що робити фотографії тут забороняється. Якщо ви порушите це правило, охоронець, найімовірніше, проведе вас за двері синагоги.

У тому ж районі можна зазирнути крізь брами старого єврейського кладовища і побачити тисячі надгробків з єврейськими  написами. Неподалік стоїть єврейська ратуша з двома годинниками. Циферблат одного з них має римські цифри, а другого — єврейські.

Ще однією особливістю єврейського кварталу є Пінкасова синагога, яка «тепер служить пам’ятником на честь 77 297 євреїв Богемії та Моравії, котрі загинули у нацистських газових камерах». Серед них було й 36 000 євреїв з Праги. Імена усіх загиблих написано всередині на стінах синагоги («Prague Art and History»).

Стародавнє «Нове Место»

Останній район, який ми відвідаємо,— це Нове Место. Але насправді цей район не зовсім новий, адже його підвалини були закладені ще в 1348 році, коли Карл IV відкрив тут кінний ринок. Найвизначнішим місцем Нового Места є Вацлавська площа, або, як її ще називають, «торговий центр сучасної Праги». Фасади кількох довколишніх будівель, наприклад, чудового готелю «Європа», виконані у стилі модерн. Варто також звернути увагу на пам’ятник Вацлава на коні, який було споруджено 1912 року.

Візит до Праги буде справді незабутнім, якщо познайомитися з її культурною спадщиною, зокрема світом музики. Тому не забудьте відвідати Національний театр і Державний оперний театр. Мільйонам любителів класичної музики відома симфонія Антоніна Дворжака «З нового світу». І саме у Празі ви знайдете Музей Дворжака, розміщений у червоно-жовтій віллі стилю бароко. «Батьком чеської музики» вважають Бедржіха Сметану. Ференц Ліст назвав його «композитором з серцем щирого чеха». Знаменитим твором Сметани є цикл симфонічних поем «Моя батьківщина». Одна з цих поем — «Влтава» — це музичний опис річки, яка тече через Прагу. Музей Сметани розташовано у Старому Месті на березі Влтави.

У Празі є ще чимало цікавого, але краще раз побачити, аніж сто разів почути. Отож, завітайте до цього старовинного міста з багатою культурою!

[Примітка]

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 23]

Астрономічний годинник

Годинник складається з трьох частин. Кожної години зверху відчиняються два віконця і в них один за одним з’являються постаті 12 апостолів. Цікаво, що Юду Іскаріотського та Якова, сина Алфеєвого, замінили Павлом і Варнавою, яких Біблія не зараховує до 12 апостолів. Нижче можна побачити скелет — символ Смерті, який розпочинає цю щогодинну виставу. Лівою рукою скелет піднімає і перевертає пісочний годинник. Іншими рухомими фігурками є півень, Скупість, зображена пожадливим лихварем, Турок, який хитає головою, і Марнота, що заглядає в дзеркало.

Цей унікальний годинник показує час за трьома різними системами — старочеською (арабськими цифрами), сучасною (римськими) і вавилонською (світловий день ділиться на 12 частин). Тепер ви, мабуть, розумієте, чому варто виділити більше часу, аби розглянути цей особливий годинник.

[Карта на сторінці 23]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Центр Праги

Град Празький і Градчани

Мала Страна

Річка Влтава

Єврейський квартал

Старе Место

Нове Место

[Ілюстрація на сторінці 22]

Єврейський напис з тетраграмою.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Палац у стилі модерн з елементами бароко.

 [Ілюстрація на сторінках 24, 25]

Карлів міст.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Годинникова башта Староместської ратуші і церква св. Мікулаша.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Собор св. Віта зсередини.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Вацлавська площа.