Боротьба за чисте довкілля. Чого вдалося досягти?

БХОПАЛ, Вальдіс, Трімайл-Айленд, Чорнобиль... Ці назви викликають в уяві картини екологічних лих, які стались у різних частинах світу. Кожна з цих катастроф нагадує, що наша планета в небезпеці.

Тривожні повідомлення надходять з різних джерел. Дехто з природолюбів вдається до публічних акцій протесту. Наприклад, бібліотекарка з Англії, виступаючи проти побудови дороги в районі, де легко порушити екологічну рівновагу, прикувала себе ланцюгом до бульдозера. Дві корінних жительки Австралії провели кампанію проти видобутку урану  на території національного парку. Внаслідок цього роботи відклали. Хоча наміри природолюбів благородні, їх не завжди вітають. Приміром, за часів Радянської влади один морський капітан занепокоївся тим, що з реакторів затонулих підводних човнів витікають радіоактивні речовини. Коли він повідомив громадськість про місця затоплення цих човнів, його арештували.

Різні організації також б’ють на сполох, попереджуючи про критичний стан нашої екології. Серед них Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, Програма Організації Об’єднаних Націй з навколишнього середовища та «Грінпіс». Декотрі з них повідомляють лише про ті екологічні небезпеки, які виявляють під час своєї роботи. Інші ставлять собі за мету висвітлювати усі проблеми, пов’язані з екологією. Організація «Грінпіс» часто висилає своїх активістів в екологічно неблагополучні місця, щоб привернути увагу громадськості до таких проблем, як глобальне потепління, зникаючі види і небезпеки, пов’язані з генетично модифікованими тваринами й рослинами.

Іноді активісти «творчо підходять до висвітлення глобальних екологічних лих». Так певна група, виступаючи проти вирубки первісних лісів, прикувала себе ланцюгами до воріт лісопильного заводу. А інша на знак протесту проти порушення однією країною мораторію на китоловство, зібралася перед посольством цієї країни в масках у вигляді величезного очного яблука, аби показати, що за її діями пильно стежать.

Екологічних проблем, які заслуговують уваги громадськості, не бракує. Від окремих осіб та цілих організацій неодноразово надходять сигнали про небезпечність забрудненої води. Однак ситуація не поліпшується. Нині мільярд мешканців землі не має доступу до чистої питної води. А згідно з журналом «Тайм», «від хвороб, викликаних нечистою водою, щороку помирає 3,4 мільйона осіб». Серйозну проблему також становить забруднення повітря. У публікації «Стан населення світу за 2001 рік» (англ.) говорилось, що «через забруднення повітря щороку вмирає 2,7—3 мільйони чоловік». Крім того, там зазначалось, що «понад 1,1 мільярда осіб страждає від високого вмісту шкідливих речовин у повітрі міських вулиць». У публікації розповідається, що «в Європі крихітні часточки забруднювачів є причиною майже 10 відсотків інфекційних респіраторних захворювань серед дітей». Отже, попри всі попередження й акти протесту, проблеми, пов’язані із забрудненням цих двох основних стихій, поки що лише зростають.

Для багатьох ситуація здається просто парадоксальною. Сьогодні ми, як ніколи раніше, поінформовані про стан нашого довкілля. Дедалі більше осіб і організацій зацікавлені в очищенні нашої планети. Уряди створили цілі відомства, які мають працювати над вирішенням екологічних проблем. Людство володіє найсучаснішими технологіями для боротьби із забрудненням. Але, незважаючи на все це, просвіту поки що не видно. Чому?

Крок вперед — два назад

Люди сподівалися, що завдяки науково-технічному прогресу життя поліпшиться. І в дечому вони мали рацію. Однак власне через цей «прогрес» екологічних проблем на нашій планеті стає дедалі більше. Ми радо вітаємо різні науково-технічні новинки та винаходи,  але вже сам їх випуск та експлуатація часто призводить до руйнування нашого світу.

Прикладом цього служить автомобіль. Завдяки йому подорожувати стало легше й швидше. Мало хто хотів би повернутися в часи кінних бричок. Але сучасний транспорт призводить до цілого ряду проблем. Одна з них — глобальне потепління. Через використання техніки, яка викидає мільйони тонн газів, змінився хімічний склад атмосфери. Саме ці гази, як гадають, є винуватцями парникового ефекту, внаслідок якого на землі стає все гарячіше. Протягом минулого століття температура атмосфери невпинно зростала. Американське агентство охорони навколишнього середовища повідомляє, що «10 найжаркіших років XX століття припали на його 15 останніх років». Дехто з науковців вважає, що у XXI столітті середня температура на планеті може піднятися на 1,4—5,8 градуса за Цельсієм.

Припускають, що підвищення температури викличе інші проблеми. У Північній півкулі зменшується сніговий покров. На початку 2002 року в Антарктиді розпалась ділянка шельфового льодовика площею 3250 квадратних кілометрів. Тож у цьому столітті може значно піднятися рівень води в морях та океанах. А оскільки третина мешканців землі живе коло моря, це зрештою може призвести до втрати великої кількості домів і сільськогосподарських угідь. Не обминуть проблеми й узбережних міст.

На думку науковців, внаслідок підвищення температури збільшиться кількість опадів і почастішають випадки екстремальних погодних умов. Дехто вважає, що руйнівні урагани, подібні до того, який 1999 року пронісся над Францією, забравши життя 90 особам і поваливши 270 мільйонів дерев,— це лише передвісники майбутніх лих. Інші дослідники побоюються, що кліматичні зміни призведуть до поширення інфекційних хвороб, таких, як малярія, гарячка денге та холера.

На прикладі автомобіля видно, наскільки неоднозначні наслідки використання техніки. Корисні для людства загалом виноходи породжують безліч проблем, які відображаються на різних сферах нашого життя. Справедливе твердження міститься у «Доповіді про розвиток людини за 2001 рік» (англ.): «Кожен науково-технічний винахід чи відкриття несе з собою потенційні користі й небезпеки, чимало з яких неможливо передбачити».

Але цікаво, що у боротьбі з екологічними проблемами людство часто звертається за допомогою саме до нових технологій. Наприклад, екологи давно виступали проти використання пестицидів. Коли з’явились генетично модифіковані рослини, які мали зменшити або й взагалі усунути потребу в пестицидах, здавалось, знайдено чудове розв’язання. Однак під час тестів на модифікованій Bt-кукурудзі, опірній до червиці, виявилося, що вона також вбиває гусінь метелика данаїди. Отож «розв’язання» іноді призводить до неочікуваних наслідків і створює додаткові проблеми.

Чи можуть уряди допомогти?

Оскільки знищення навколишнього середовища — така серйозна проблема, щоб розв’язати її потрібна співпраця урядів усіх країн. У деяких випадках представники урядів виявляли неабияку сміливість, пропонуючи конструктивні зміни для поліпшення екологічної ситуації. Проте справжніх перемог було небагато.

Прикладом цього є міжнародний саміт, що відбувся 1997 року в Японії. Делегати різних країн гаряче обговорювали умови угоди про скорочення викидів, які спричиняють глобальне потепління. Зрештою, на здивування багатьох, угоду було укладено. Її назвали Кіотським протоколом. Розвинені країни, як-от члени Європейського Союзу, США та Японія, мали до 2012 року скоротити викиди в середньому на 5,2 відсотка. Все виглядало досить оптимістично. Але на початку 2001 року уряд США заявив, що відмовляється дотримуватись умов Кіотського протоколу. Заява США здивувала багатьох, адже ця країна, населення якої складає менше 5 відсотків населення світу, продукує приблизно чверть усіх шкідливих викидів. Крім того, інші держави теж не поспішали ратифікувати цю угоду.

Цей приклад показує, наскільки нелегко урядам знайти добре рішення. Досить важко зібрати уряди разом, але ще важче прийняти  спільну угоду щодо методів боротьби з екологічними проблемами. І навіть коли угоду вдасться підписати, деякі учасники пізніше просто відмовляються дотримуватись її. Іншим не вдається втілити угоду в життя. А ще інші уряди або корпорації вважають, що через великі кошти вони не в стані підтримати екологічні заходи. Іноді основною перешкодою є жадоба наживи. Потужні комерційні гіганти створюють на уряд тиск, аби не впроваджувати заходів, через які зменшаться їхні прибутки. З минулого відомо, що різні фірми та  корпорації намагаються витиснути із землі всі соки, не турбуючись наслідками своїх дій.

Справа ускладнюється ще й тим, що серед науковців немає єдиної думки стосовно того, у що може вилитись забруднення нашої планети. Тому урядовці не впевнені, до якої міри слід обмежити економічний розвиток, аби екологічні проблеми не набрали тих страхітливих масштабів, про які перестерігають декотрі фахівці.

Ситуація людства дуже складна. Кожен знає, що проблема існує і що її необхідно розв’язати. Деякі країни докладають великих зусиль, але більшість екологічних проблем лише загострюються. Чи земля приречена стати безлюдною пусткою? Розгляньмо це запитання.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

ШУМОВЕ ЗАБРУДНЕННЯ

Один із видів забруднення неможливо побачити, але його легко почути. Це шумове забруднення. Фахівці кажуть, що воно теж шкідливе для здоров’я, бо призводить до втрати слуху, нервового напруження, гіпертонії, безсоння і зниження працездатності. Діти, які навчаються у шумному середовищі, іноді мають проблеми з читанням.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

ЗНИЩЕННЯ ЛІСУ ВЕДЕ ДО РОЗМНОЖЕННЯ ПАЦЮКІВ

Коли зграї пацюків окупували 15 міст на острові Самар (Філіппіни) одне урядове джерело повідомило, що причиною цього є знищення лісів у тому районі. Через вирубку дерев зменшилась кількість ворогів цих гризунів. Крім того, пацюки залишились без їжі, тому в пошуках корму вони перемістилися до людей.

[Відомості про джерело]

© Michael Harvey/Panos Pictures

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 7]

ЖЕРТВИ ТОКСИЧНИХ ВІДХОДІВ?

Мікелю було лише три з половиною місяці, коли в нього виявили невробластому — ракову пухлину. Якби це був поодинокий випадок, ніхто б не звернув жодної уваги. Але пізніше рак виявили ще майже в 100 дітей тієї самої невеличкої місцевості. Батьки стали бити на сполох. Дехто думав, що це пов’язано з діяльністю хімічних компаній у їхній місцевості. Під час дослідження з’ясувалося, що раніше якийсь незалежний підприємець забирав цистерни з токсичними рідинами в однієї з компаній і складав їх на колишній птахофермі. Іноді вміст цистерн він просто виливав на землю. Дослідники знайшли токсини у місцевих криницях. Батьки вважають, що це може бути причиною раку в їхніх дітей.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

ТОКСИЧНІ ХІМІКАТИ

Після Другої світової війни 120 000 тонн токсичних речовин, переважно фосген і гірчичний газ, герметично запакували на кораблях й затопили в морі. Деякі з суден відправили на дно коло північно-західних берегів Північної Ірландії. Російські науковці застерігають, що зараз деякі з цих речовин, можливо, витікають у відкрите море.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯ НЕСЕ СМЕРТЬ

За повідомленням Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку забруднене повітря є причиною 5—6 відсотків усіх смертей у світі. Лише в Онтаріо (Канада) через забруднене повітря на лікування і лікарняні витрачають понад мільярд доларів.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

ЗАГИБЕЛЬ КОРАЛОВИХ РИФІВ

Іноді рибалки Південно-Східної Азії, щоб полегшити собі роботу, паралізують рибу розчином солі ціанистої кислоти. Оскільки отрута вимивається з риби, таку рибу можна їсти. Але токсини залишаються у морській воді, вбиваючи коралові рифи.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 8]

ХІРУРГІЧНА МАСКА?

Згідно з журналом «Ейшауїк», основною причиною забруднення повітря в азіатських містах є транспорт. Найбільше забруднення спричиняють вантажівки та мотоцикли, у вихлопах яких міститься дуже багато крихітних частинок, що зависають у повітрі. Власне вони завдають великої шкоди здоров’ю. У журналі також говорилось, що, «на думку д-ра Чана Чанґ-чуана, провідного фахівця Тайваню з питань забруднення, дизельні викиди є однією з причин ракових захворювань». Дехто з мешканців азіатських міст, щоб захиститись від забруднення, носить хірургічну маску. Але чи може вона допомогти? Д-р Чан каже: «Ці маски зовсім неефективні. Більша частина речовин-забруднювачів — це гази або настільки крихітні частинки, що звичайні маски їх не затримують. Крім того... маски не герметичні, тому дають лише обманливе відчуття безпеки».

[Ілюстрація на сторінці 7]

Насадження лісу сприяє здоров’ю нашої планети.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 8]

AFP/Getty Images; top left: Published with the permission of The Trustees of the Imperial War Museum, London (IWM H 42208); top right: Howard Hall/howardhall.com