Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Тварини-чужинці в Іспанії

«Понад сорок видів тварин, привезених в Іспанію з різних частин світу, спричинили хаос у місцевій флорі та фауні»,— повідомляється в іспанській газеті «Паіс». Серед чужинців є сом з Німеччини, папуга-монах з Аргентини, норка з Північної Америки і навіть представники флори — зелені водорості з Карибського моря. Багатьох екзотичних тварин привезли в Іспанію на продаж чи в інших комерційних цілях. Деякі з них втекли від своїх господарів, інших просто викинули, коли ті вже не приносили прибутку або ж завдавали зайвих клопотів. Як висловився біолог Даніель Сол, «тепер місцевим видам загрожує не лише зменшення ареалу, а ще й тварини-чужинці».

Яйця — джерело протиотрути

«Як виявили індійські вчені, в курячих яйцях міститься речовина, котру можна використовувати як протиотруту при зміїних укусах»,— повідомляється в газеті «Таймс оф Індія». Курчатам, яким десь 12 тижнів, вводять «внутрішньом’язово несмертельну дозу зміїної отрути», а через два — три тижні проводять повторну імунізацію. Коли минає 21 тиждень, кури починають відкладати яйця, які містять антитіла, що знешкоджують зміїну отруту. Як сказано в газеті, вчені сподіваються, що завдяки цьому відкриттю, щоб отримати зміїну протиотруту вже не доведеться наражати «на досить болісну процедуру» коней. В Австралії цю нову протиотруту випробували на тваринах, і результати виявилися досить успішними. Якщо протиотрута з курячих яєць виявиться ефективною для людей, це принесе велику користь мешканцям Індії. Адже там щороку реєструють 300 000 випадків укусів змій. І 10 відсотків цих випадків є смертельними.

Політ метелика

У лондонській газеті «Індепендент» зазначалося, що «науковці роками прагнули зрозуміти, як метеликам на невеликій швидкості вдається так спритно змінювати напрямок руху». Вчені Оксфордського університету, схоже, зрештою розгадали цю таємницю. Щоб з’ясувати, куди спрямовується потік повітря навколо крил метелика-адмірала, науковці провели дослід. Аби дістатись до штучних квітів, метелик мусив пролетіти через аеродинамічну трубу, куди впускали струмені диму. Коли метелик підлітав і відлітав від квітів, рух потоку повітря навколо його крил фотографували цифровими фотоапаратами. Вчені дійшли висновку, що «політ метелика — це не хаотичне безцільне блукання, а результат майстерного володіння складними аеродинамічними механізмами». Науковці сподіваються, що на основі цих спостережень їм вдасться сконструювати літальний апарат з дистанційним управлінням і розмахом крил лише кілька сантиметрів. За допомогою такого пристрою, обладнаного фотокамерою, можна буде проводити спостереження у замкнутому просторі.

Італійці страждають від безсоння

Протягом 2002 року в Італії більш ніж 600 лікарів і понад 11 000 пацієнтів взяли участь у наймасштабнішому вивченні проблем безсоння. Як повідомляється в газеті «Стампа», це вивчення виявило, що більше 12 мільйонів італійців страждають від безсоння. Шістдесят п’ять відсотків з них відчувають сонливість вранці, вісімдесят — вдень. Крім того, 46 відсоткам протягом робочого дня важко концентруватися. «Особливому ризику піддаються водії, адже 22 відсотки усіх дорожньо-транспортних пригод стаються через сонливість»,— говориться в газеті. Під час цього дослідження також було виявлено, що 67 відсотків осіб, які скаржаться на безсоння, ніколи не зверталися з цією проблемою до лікаря. Координатор вивчення Маріо Джованні Терзано сказав, що «принаймні у 20 відсотків тих, хто почав страждати від безсоння, не спостерігається жодних явних причин для цього». Але під час медичних обстежень іноді виявляють захворювання, які можуть спричиняти безсоння. За словами Терзано, причинами розладів сну також можуть бути тривога (24 відсотки), стресові ситуації (23 відсотки) й депресія (6 відсотків).

Антилопа сайга на грані вимирання

«Ще в 1993 році у степах Росії та Казахстану налічувалося понад мільйон антилоп сайги. Сьогодні їх залишилося менше 30 000 особин»,— говориться в журналі «Нью саєнтист». Як сказано у цьому журналі, тварини стали жертвами «епідемії браконьєрства». «Біологи зазначають, що це найбільше й найнесподіваніше зменшення популяції великих ссавців». Але чому так зросло браконьєрство? На початку 1990 років природоохоронці, аби зберегти носорогів від вимирання, заохочували замість рогів носорога використовувати в китайській народній медицині роги сайги. Оскільки цей вид антилоп вже зник у Китаї, мисливці зосередилися на стадах центральної Азії. За п’ять років (1993—1998) кількість цих тварин зменшилась майже вдвічі. До 2002 року популяція антилоп стала меншою на 97 відсотків, а в центральній території Казахстану на 99 відсотків. Тепер залишилося лише 4000 особин антилопи сайги. Зоолог з Міжнародного товариства захисту флори і фауни Авіґаїл Ентвістл говорить: «На нашу думку, аби спасти цих тварин, ми маємо лише два роки».

Розум, емоції та здоров’я

Як зазначається в польському журналі «Впрост», те, що відбувається в нашому розумі, має значно сильніший вплив на увесь організм, ніж колись вважали. «Думки та емоції впливають на усі життєво важливі органи і системи людського організму: на рівень гормонів, нервову, імунну, репродуктивну та кровоносну системи». Отож, як каже професор Марек Ковальчик з варшавського Військового інституту гігієни та епідеміології, «люди, які часто бувають у стресових ситуаціях, вдвічі частіше хворіють на простуду та грип». А в жінок, які страждають від депресії, наполовину зменшується ймовірність завагітніти. Також у журналі говориться, що, хоча стрес не призводить до раку, він «пришвидшує розвиток скритої форми ракового захворювання». Гнів теж може завдати шкоди вашому здоров’ю, адже вважається, що в агресивних, недоброзичливих людей частіше трапляються серцево-судинні захворювання, які пізніше призводять до серцевого нападу.

Законний продаж слонової кістки

Лише за десять років (від 1979 до 1989) популяція африканських слонів зменшилась майже вдвічі. Причиною цього є зріст попиту на речі зі слонової кістки, а також поява великої кількості автоматичної зброї у браконьєрів. Тому в 1989 році Конвенція про міжнародну торгівлю видами, що зникають, наклала цілковиту заборону на продаж слонової кістки. Однак, як повідомляється в журналі «Африканська фауна» (англ.), нещодавно Конвенція прийняла рішення дозволити Південно-Африканській Республіці, Ботсвані та Намібії разовий продаж кістки масою 60 тонн. Цей товар був вилучений у браконьєрів або отриманий з тварин, які померли своєю смертю. Проте, як додається в статті, двом країнам відмовили в легалізації продажу, оскільки «вони не дали гарантії, що можуть попередити незаконний продаж кістки».