Чому я довіряю Біблії. Розповідь фізика-ядерника

РОЗПОВІВ ЕЛТОН ВІЛЬЯМС

У 1978 році в моєму житті відбулися дві важливі події. У вересні я отримав вчений ступінь у галузі ядерної фізики, а в грудні став присвяченим Свідком Єгови.

Коли люди дізнаю́ться, що я фізик-ядерник, і в той же час Свідок Єгови, їх часто цікавить, як науковець може довіряти Біблії. Слід визнати, що і мене багато років турбувало це питання. Проте з часом я цілковито переконався, що наукові факти не суперечать Біблії. Як я дійшов такого висновку? Дозвольте спочатку розповісти, як я став науковцем.

Дев’ятнадцять років навчання

Я народився 1953 року в місті Джексоні (штат Міссісіпі, США) і був третім з 11 дітей. Наша сім’я була бідною, батькам було важко оплачувати помешкання, і тому ми часто переїжджали з одного будинку в інший. Більшість продуктів харчування ми отримували завдяки державній урядовій субсидії, а люди, у яких мама прибирала помешкання або кабінети, віддавали нам вживаний одяг.

Батьки часто говорили, що мусимо отримати добру освіту, коли не хочемо залишитися бідними. Отож, ще змалку я постановив здобути вищу освіту. У шість років я пішов до школи і безперервно вчився протягом 19 років. Мені подобалися точні науки, тому я вирішив стати науковцем і для цього вступив до університету.

В університеті я познайомився з дівчиною, на ім’я Дел. Професор скерував її до мене, щоб я допоміг їй з фізичної хімії. Але невдовзі наші розмови почали обертатися не лише навколо навчання, і ми закохалися одне в одного. Я одружився з Дел 10 січня 1974  року під час двогодинної перерви між парами! Через чотири роки, у 1978-му, я зрештою став доктором наук.

Мені здавалося, що освіта відкриє шлях до успіху. Я став не просто науковцем, а фізиком-ядерником! Отримавши вчений ступінь у галузі теоретичної ядерної фізики, я почав пожинати плоди довголітньої праці. Тепер я міг сам обрати собі роботу: приватні компанії та державні установи представили на мій розгляд багато вигідних пропозицій. Крім того, мені хотілося здобути визнання у науковому світі.

А втім, через кілька місяців, 30 грудня 1978 року, я зробив крок, який зрештою більше вплинув на моє життя, ніж здобуття докторського ступеня. У той день я символізував своє присвячення Богу Єгові водним хрещенням і таким чином став Свідком Єгови. Що ж спонукало мене до цього рішення?

Книга, яка розпалила мою цікавість

Наприкінці 1977 року, коли я ще навчався в Массачусетському університеті в місті Амгерст, двоє Свідків завітали до нашого помешкання. Вдома була моя дружина з дітьми — трирічним сином і новонародженою донечкою. Дел запросила Свідків зайти. Після приємної розмови вона погодилася, щоб Свідки приходили раз на тиждень і вивчали з нею Біблію.

Коли дружина розповіла про таку домовленість зі Свідками, мені це дуже не сподобалося. Я не був проти, щоб вона приєдналась до якоїсь релігії, але тільки не до Свідків Єгови! Взагалі-то я мало знав про Свідків, однак був переконаний, що вони дивні люди, котрі використовують Біблію, щоб обманювати інших. Тому, аби звільнити свою дружину від впливу Свідків, я вирішив викрити помилковість їхніх учень за допомогою своїх наукових знань.

Одного дня я пішов з університету швидше, щоб встигнути на біблійне вивчення. Проте додому прийшов пізніше, ніж планував, і жінка-Свідок вже збиралася йти. Вона дала мені книжку, яка називалася «Чи людина постала за допомогою еволюції, чи творення?» * (англ.). Також вона сказала дружині, що наступного тижня вони розглянуть біблійне пророцтво про дуже важливу дату — 1914 рік. Саме це було мені потрібне! Я сказав тій жінці, що під час наступного вивчення буду вдома. Мені хотілося перевірити, наскільки правильно з математичного погляду вона пояснюватиме пророцтво про 1914 рік.

Того ж вечора я почав читати книжку, яку мені дала жінка-Свідок. Відверто кажучи, книжка мені дуже сподобалася. Матеріал викладався логічно, і наводилося багато посилань на наукові джерела, які стосувалися теми про еволюцію. На моє здивування, я побачив, що у Біблії подається набагато точніша інформація про створення, ніж мені здавалося. Я прочитав цю книжку за кілька днів і був змушений визнати, що біблійна розповідь про створення не суперечить відомим науковим фактам про виникнення життя на землі.

У пошуках суперечностей

А втім, я і далі ставився до Свідків скептично. Отож з нетерпінням чекав можливості перевірити, наскільки точно з математичного погляду вони пояснюватимуть  пророцтво про 1914 рік. Я думав, що мій науковий підхід до справи зіб’є ту жінку з пантелику і допоможе дружині побачити помилковість вірувань, яких навчали Свідки.

Наступного тижня жінка-Свідок прийшла разом з чоловіком, який був одним із старійшин місцевого збору. Цього разу біблійне вивчення проводив старійшина. Він розглянув пророцтва з 4-го та 9-го розділів біблійної книги Даниїла про прихід Ісуса у ролі Месії та Царя. Я зосереджувався на тому, щоб знайти суперечності у його міркуваннях, але нічого такого не знайшов. Навпаки, мене знову вразило, наскільки логічною є біблійна інформація.

До того мені здавалося, що віра в Бога базується більше на емоціях, ніж на логічних аргументах. Як же сильно я помилявся! Подякувавши Свідкам за інформативне обговорення, я сказав, що хочу й далі брати участь у щотижневих вивченнях. Я продовжував займатися дослідницькою роботою в університеті і разом з дружиною почав вивчати Біблію. Також ми стали відвідувати зібрання Свідків, які проводилися в Залі Царства.

Через кілька місяців я вже знав багато біблійних істин і мені дозволили приєднатися до Свідків у проповідуванні від дому до дому. Хоча підготовка до захисту докторської дисертації забирала у мене багато часу, я регулярно брав участь у проповідницькому служінні. Я захистив дисертацію влітку 1978 року і з сім’єю переїхав до штату Алабама, де почав викладати фізику в Алабамському сільськогосподарському і технологічному університеті, що в місті Гантсвіллі. На новому місці ми швидко зв’язалися із Свідками і один старійшина з дружиною продовжили з нами біблійне вивчення. Через кілька місяців ми з дружиною охрестилися в один день.

Наукова і проповідницька діяльність

Мої обставини склалися так, що я міг поєднувати свою наукову діяльність і діяльність як Свідка Єгови. У 1983 році мене запросили працювати в Гантсвілл у Центр космічних польотів імені Маршалла при НАСА (Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору) *. Я працював як в експериментальній, так і в теоретичній галузі астрофізики. Моя робота була пов’язана з рентгенівським телескопом. (У 1999 році цей телескоп рентгенівської обсерваторії «Чандра» був успішно виведений на орбіту космічним кораблем багаторазового використання «Колумбія»). Мені подобалося досліджувати рентгенівське випромінювання зірок та галактик, яке розкривало таємниці фізичної природи Всесвіту.

Робота приносила мені задоволення не лише тому, що була цікава й складна. Завдяки їй поглиблювалося моє розуміння  сили і мудрості Творця. Слова Єгови, які він промовив через стародавнього пророка Ісаю, набули для мене особливого значення. Творець каже: «Підійміть у височину ваші очі й побачте, хто те все створив? Той, Хто зорі виводить за їхнім числом та кличе ім’ям їх усіх! І ніхто не загубиться через всесильність та всемогутність Його» (Ісаї 40:26). Чим частіше я ‘підіймав у височину свої очі’ і бачив безмежність, складність і красу Всесвіту, тим більше цінував працю рук геніального Конструктора, який все це створив і встановив закони, що керують рухом небесних тіл.

У той період я віддавав багато часу науці, публікуючи в різних наукових виданнях свої статті, які ґрунтувалися на моїх дослідженнях в галузі рентгенівської астрофізики. Проте я також був активним у християнському зборі. Я служив старійшиною і присвячував приблизно 20 годин щомісяця проповідницькій діяльності. А тим часом моя дружина почала займатися справою біблійної освіти повночасно.

Пропрацювавши в НАСА близько чотирьох років, я відчув непереборне бажання віддавати більше часу тому, щоб допомагати іншим навчатися чудових істин з Біблії. Але як це зробити? Я обговорив своє бажання з дружиною і розповів про нього в молитві Єгові. Тоді зрозумів, що треба зробити деякі важливі рішення.

Важливі рішення

Я підійшов до свого керівника в НАСА і сказав, що хотів би працювати замість п’яти днів на тиждень — чотири, безперечно, за нижчу зарплату. Я пояснив йому, що хочу проводити три дні в тиждень у релігійному служінні. Мій керівник погодився. Для НАСА це був безпрецедентний випадок. Однак він сказав, що мені треба порозмовляти ще з його начальником. Я так і зробив, і цей начальник також погодився задовольнити моє прохання. Отож, у вересні 1987 року я розпочав повночасне служіння, проводячи близько 90 годин щомісяця у проповідуванні від дому до дому та в інших видах служіння.

Згодом мені зателефонував ректор Алабамського сільськогосподарського і технологічного університету в Гантсвіллі. Він запропонував роботу викладача на фізичному факультеті. Я відповів, що прийму пропозицію, якщо матиму достатньо часу для свого релігійного служіння. І запевнив його, що моє служіння у жодному разі не позначатиметься на моїй роботі. Ректор погодився. Сьогодні я викладаю в університеті і проповідую повночасно. У мене навіть знайшовся час, щоб вивчити іспанську мову. Тепер ми з дружиною служимо в іспаномовному зборів Свідків Єгови в Гантсвіллі.

Наука і віра

Хоча я вже багато років займаюся науковими дослідженнями, однак ніколи  не знаходив суперечностей між науковими фактами і вченнями Біблії. Часто гадані суперечності пояснюються браком знань — чи то наукових, чи то біблійних. Наприклад, деякі вчені та інші люди помилково вважають, що Біблія навчає, ніби рослини, тварини та люди з’явилися на землі за шість днів, які складалися з 24 годин. Це суперечило б науковим фактам. Але Біблія не навчає цього. Натомість, у ній показано, що кожен творчий «день» тривав кілька тисяч років *.

Непорозуміння також виникають через помилкове уявлення, що віра в Бога ґрунтується лише на емоціях. Насправді віра в Бога і сама Біблія базуються на фактах, які можна перевірити. Як сказано в Біблії, «віра є запорукою того, чого сподіваємося,— доказ речей невидимих» (Євреїв 11:1, Хом.). Авжеж, віра базується на доказах. Сотні пророцтв сповнилися в минулому і сповняються у наш час. Тому навіть якщо застосувати до Біблії науковий метод, який використовують усі науковці для перевірки своїх теорій, то можна побачити, що біблійні пророцтва про майбутні події заслуговують цілковитого довір’я.

Одне з таких пророцтв стосується обітниці про те, що в близькому майбутньому ми зможемо жити в райських умовах на землі. Зникнуть старість, хвороби, смерть, війни та несправедливість (Об’явлення 21:3, 4). Тоді у нас буде вдосталь часу, щоб досліджувати і детально вивчати чудові творива Бога Єгови та його численні закони, які керують дивовижним Усесвітом.

Я вдячний Богу Єгові за те, що він допоміг мені знайти ключ до справжнього щастя — чудові істини з його Слова, Біблії. І молюся, щоб ще багато інших людей, у тому числі й науковці, знайшли цей цінний ключ.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 20]

Мені здавалося, що віра в Бога базується більше на емоціях, ніж на логічних аргументах.

[Вставка на сторінці 22]

Я ніколи не знаходив суперечностей між науковими фактами і вченнями Біблії.

[Ілюстрація на сторінці 21]

Я заробляю на життя, працюючи неповний робочий день викладачем в університеті.

[Ілюстрації на сторінці 23]

Рентгенівська обсерваторія «Чандра» на орбіті та рентгенівський знімок бінарної зоряної системи з чорною дірою.

[Відомості про джерела]

NASA Photo

NASA/CfA/J. McClintock et al.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Ми з дружиною у проповідницькому служінні.