Чи людству ще загрожує ядерна війна?

Від нашого дописувача в Японії

«Кожна розумна людина боїться ядерної війни, але кожна індустріалізована держава планує її. Кожна особа знає, що ядерна війна — це безумство, але кожна нація знаходить їй виправдання» (Карл Саган, астроном).

ШОСТОГО СЕРПНЯ 1945 РОКУ американський військовий літак скинув атомну бомбу на Хіросіму (Японія). Це призвело до загибелі величезної кількості людей і значних руйнувань. То був перший випадок застосування атомної бомби. Внаслідок вибуху було спустошено частину міста, площею 13 квадратних кілометрів, в якому мешкало 343 000 осіб. Було знищено понад дві третини міських будівель. Загинуло щонайменше 70 000 осіб і 69 000 зазнали поранень. Через три дні атомну бомбу скинули також на Нагасакі. У результаті загинуло 39 000 осіб і 25 000 було поранено. Майже половина міста перетворилась на руїни. Така потужна зброя ще ніколи не застосовувалась в історії людства. Світ справді змінився і вступив у ядерну добу. Вже через кілька років Сполучені Штати Америки, колишній Радянський Союз, Великобританія, Франція і Китай розробили більш спустошливу зброю — водневу бомбу.

Стимулом для вдосконалення ядерної зброї і ракетоносіїв була «холодна війна» між комуністичними і капіталістичними державами. Страх охопив світ, коли винайшли міжконтинентальну балістичну ракету (МБР). Ця ракета могла завдавати ядерного удару на відстань більше 5600 кілометрів і досягала цілі не за години, а за лічені хвилини. Деякі підводні човни були оснащені такою кількістю ядерних ракет, яких було достатньо для знищення 192 об’єктів. За певними підрахунками, в той час у світі налічувалось близько 50 000 боєголовок. Отже, в епоху «холодної війни» людству загрожував так званий ядерний Армагеддон — війна без переможців.

Кінець «холодної війни»

У 1970-х роках напруження у відносинах між державами зменшилось. За словами «Британської енциклопедії», «про це свідчили угоди ОСО-1 та ОСО-2 [про обмеження стратегічних озброєнь], у яких дві наддержави постановили обмежити кількість антибалістичних снарядів і стратегічної ядерної зброї». Наприкінці 1980-х світ відчув потепління міжнародного клімату, і зрештою протистояння припинилось.

«Кінець «холодної війни» породив надії, що нарешті наближається завершення гонки озброєнь і протиборства між США і Росією»,— зазначається у звіті «Фонду Карнегі за міжнародний мир». Протягом останніх років внаслідок роззброєння було ліквідовано безліч складів ядерної зброї. У 1991 році Радянський Союз і Сполучені Штати підписали Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь, який уперше в історії зобов’язав ці наддержави не тільки не нарощувати, але й скоротити кількість стратегічної ядерної зброї, що перебуває в стані бойової готовності, до 6000 одиниць. Наприкінці 2001 року обидві країни заявили, що вже виконали умови цього договору. Пізніше, у 2002 році, було підписано Московський договір, який зобов’язав сторони впродовж наступних  десяти років скоротити свій ядерний арсенал до 1700—2200 одиниць стратегічної зброї.

Однак, незважаючи на усі ці заходи, «ми не можемо почуватися безпечно, оскільки загроза ядерної війни продовжує існувати»,— сказав Генеральний секретар ООН Кофі Аннан. Він додав: «На початку XXI сторіччя ядерна загроза залишається жорстокою реальністю». На жаль, у наш час людству далі загрожує ядерна катастрофа, до того ж набагато страшніша, ніж у Хіросімі й Нагасакі. Але що може спричинити її? І чи можливо її уникнути?