Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Незрівнянна цінність природного середовища

Незрівнянна цінність природного середовища

Незрівнянна цінність природного середовища

Недавно група вчених та економістів провела дослідження п’ятьох природних ареалів, перетворених людиною на джерело комерційної вигоди. Тропічний ліс Малайзії повністю вирубали заради прибуткової деревини. В Камеруні тропічний ліс перетворили на плантації олійної пальми та каучуку. В Таїланді болотисті мангрові ліси пустили під розведення креветок. У Канаді для сільськогосподарського вжитку висушили прісноводні болота. А на Філіппінах знищили кораловий риф, використовуючи для вилову риби динаміт.

Дослідники дійшли цікавих висновків. Якби ті природні ареали залишили в їхньому первісному стані, то довготривала економічна користь для суспільства була б на 14—75 відсотків більшою, ніж після таких докорінних змін. Як показують факти, в результаті людського втручання цінність будь-якої екосистеми в середньому знижується наполовину. Щороку перетворення навколишнього середовища на майданчик для промислового виробництва обходиться в 250 мільярдів доларів. Натомість збереження природних екосистем коштувало б лише 45 мільярдів доларів. Зі слів учених, у винагороду людина отримала б «товари та послуги» на суму щонайменше 4,4 трильйона доларів, а співвідношення прибутків і витрат становило б 100:1. До «товарів і послуг» входить їжа, вода, повітря, житло, пальне, одяг, ліки, а також захист від ураганів і повеней. (За повідомленням газети «Ґардіан»). Керівник дослідження, д-р Ендрю Балмфорд з Кембриджського університету, сказав: «Економічний бік справи приголомшує. Ми передбачали, що переваги збереження довкілля будуть великі, але не припускали, що настільки».

На жаль, за період з 1992 року, коли в Ріо-де-Жанейро відбувся «Саміт Землі», 11,4 відсотка природного середовища планети зазнало змін. Це сталося переважно через нерозуміння того, що́ людина втрачає, а також через прагнення швидко збагатитися. Десятьма роками пізніше в Йоганнесбурзі провели Всесвітній саміт зі сталого розвитку, однак жодного чіткого вирішення проблеми так і не було запропоновано. Ось як висловив своє занепокоєння д-р Балмфорд: «З того часу, як у дитинстві я вперше почув вислів «охорона природи», третя частина незайманого природного середовища просто зникла. Це не дає мені спокійно спати».

Проте ті, хто читає Біблію, знаходять потіху в Божій обітниці, яка міститься в Об’явлення 11:18. Там сказано, що невдовзі Творець має «знищити тих, хто нищить землю». Тоді Бог заради вічного блага людей цілковито відновить екосистему нашої планети.