Шини. Запорука безпечної їзди

УЯВІТЬ себе в клітці з заліза та скла: ви прикуті до неї, а поруч — контейнери, наповнені кислотою та займистою рідиною. Тепер подумки підніміть цю небезпечну конструкцію на кілька сантиметрів над землею і розженіть її до 30 м/с. До того ж уявіть, ніби ваш апарат рухається серед схожих пристроїв, які несуться в протилежних напрямках з шаленою швидкістю.

По суті, щось подібне відбувається кожного разу, коли ви сідаєте за кермо і виїжджаєте на автостраду. Що допомагає вам впевнено керувати автомобілем і почуватись безпечно? Неабияку роль у цьому відіграють покришки вашого авто.

Призначення шин

Шини виконують різні важливі функції. Вони не лише тримають на собі величезну вагу автомобіля, але й оберігають його від пошкоджень, які можуть бути спричинені усілякими нерівностями на дорозі, наприклад вибоїнами чи горбами. Проте найважливішим є те, що шини утворюють зчеплення з покриттям дороги. Таке зчеплення необхідне, аби набирати швидкість, гальмувати, кермувати та зберігати стійкість і робити все це в різних дорожніх умовах. А втім, площа прилягання колеса до поверхні дороги не більша за поштову листівку.

Безумовно, шини виконують дуже важливу роль. Тож як правильно доглядати за ними, аби вони довше служили і щоб їздити було безпечно? І як підібрати нові шини, коли старі вже стерлися? Перш ніж взнати відповідь, зробімо короткий екскурс в історію шин.

Новатори гуми

Хоча колесо існує з давніх-давен, ідея прилаштувати на його зовнішній обід гуму порівняно нова. На початку XIX століття до дерев’яних або металевих коліс прикріпляли натуральний каучук. Однак він швидко зношувався, і здавалось, що вкриті гумою колеса приречені на забуття. Так би і сталося, якби не заповзятий винахідник з Коннектикуту (США), на ім’я Чарлз Гудьїр. У 1839 році Гудьїр відкрив процес вулканізації, який полягав у змішуванні каучуку з сіркою і нагріванні під тиском до певної температури. Отримана таким способом гума була еластичнішою, до того ж вона набагато менше зношувалась. Колеса на цій гумі стали досить популярними, проте їзда на них була тряскою.

 У 1845 році шотландський інженер Роберт В. Томсон першим зареєстрував винахід пневматичної, або повітряної, шини. Однак на широкий ринок вона вийшла завдяки іншому шотландцю. Ним був Джон Бойд Данлоп. Свого часу Данлоп вирішив вдосконалити велосипед сина і в результаті створив нову шину. Він запатентував її в 1888 році та заснував компанію з виробництва шин. Проте пневматична шина була далеко не ідеальною.

Якось 1891 року один француз проколов шину свого велосипеда. Чоловік намагався полагодити її, та все даремно: шина була намертво прикріплена до колеса. Тоді він звернувся до свого співвітчизника Едуарда Мішлена, який мав досвід праці з вулканізованою гумою. Мішлен латав покришку дев’ять годин. Цей випадок надихнув його на створення пневматичної шини, яку можна було б зняти з колеса і швидко відремонтувати.

Шини Мішлена здобули таку популярність, що наступного року ними вже користувалось 10 000 вдячних велосипедистів. А незабаром пневматичними шинами обладнали кінні екіпажі в Парижі. Це дуже втішило пасажирів. В 1895 році Едуард Мішлен та його брат Андре продемонстрували, що пневматичні шини можна застосувати теж в автотранспорті: вони встановили їх на гоночному автомобілі. І хоча машина прийшла до фінішу останньою, здивування глядачів не мало меж. Вони навіть хотіли розрізати незвичайні покришки і подивитись: що ж такого сховали всередині брати Мішлен!

У 1930-ті і 1940-ві роки на зміну бавовні та натуральному каучуку прийшли нові, більш тривкі матеріали, такі, як віскоза, нейлон та поліефірні волокна. Після Другої світової війни почалася розробка шини з газонепроникним ущільнювачем, який прилягав би до колеса. Тож внутрішня камера була вже не потрібна. З часом цю шину ще більше вдосконалили.

Нині для виготовлення шин використовується понад двісті видів сировини. Завдяки сучасним технологіям деякі шини служать надзвичайно довго і можуть проїхати понад 130 тисяч кілометрів, інші — витримують величезні швидкості під час автогонок. У наші дні шини стали виробом, доступним для пересічного споживача.

Як вибирати шини

Якщо ви власник автомобіля, то рано чи пізно станете перед нелегким завданням — вибором нових шин. А як визначити, коли слід замінити шини? Це нескладно, якщо регулярно перевіряти їхній стан *. Виробники покришок встановлюють спеціальні індикатори зносу, які допомагають визначити, коли шина стає непридатною для використання. Такими індикаторами служать виступи з твердої гуми на дні канавок протектора. Було б варто також перевірити, чи немає якихось пошкоджень. Серед них може бути відшарування протектора, деформація боковини або випинання ниток корду. Помітивши вади, не сідайте за кермо, поки їх не усунете або не заміните покришки.

Найліпше міняти шини парами, що кріпляться на одній осі. Коли ви міняєте лише одну покришку, встановлюйте її на вісь з шиною, яка має найменш зношений протектор. Це необхідно для того, щоб при гальмуванні сила зчеплення коліс з дорогою була однакова.

 Але як вибрати потрібні шини серед безлічі різних типів, розмірів і моделей? Ви значно полегшите собі це завдання, якщо з’ясуєте кілька основних питань. Перш за все перегляньте рекомендації виробників вашого авто. В інструкції з експлуатації вказано вимоги, які слід взяти до уваги: розмір коліс та шин, дорожній просвіт і вантажопідйомність. Слід також зважити на особливості моделі. Багато сучасних автомобілів обладнані антиблокувальною системою гальм, системою контролю пробуксовування шин або приводом на всі колеса. Для таких машин потрібні шини з особливими експлуатаційними характеристиками. Опис цих характеристик можна знайти знову ж таки в інструкції до вашого автомобіля.

Інший чинник, який слід врахувати,— це дорожні умови. Якими дорогами ви здебільшого їздите: ґрунтовими чи асфальтованими? А за яких погодних умов: коли дощить чи в суху пору? Якщо доводиться їздити за різних умов, тоді вам знадобляться всесезонні шини або шини з універсальним малюнком протектора.

Візьміть також до уваги термін експлуатації шин і силу їхнього зчеплення з дорожнім покриттям. Як правило, чим м’якший склад гуми протектора, тим більша сила зчеплення і тим швидше він зношується. І навпаки, якщо протектор відносно твердий, шина матиме слабше зчеплення, проте служитиме довше. Усі ці характеристики можна знайти в спеціалізованій літературі. Треба пам’ятати, що жорсткість шин у різних виробників різна.

Тепер коло пошуків дещо звузилось, тож вирішальним чинником може стати ціна. Відомі виробники зазвичай дають більшу гарантію якості і пропонують ліпші умови гарантійного обслуговування.

Належна профілактика

Добрий стан шин залежить від таких чинників: належного тиску повітря, рівномірного зношення протектора, відрегульованого кута встановлення коліс та їх збалансованості. Підтримувати відповідний тиск повітря дуже важливо. Якщо повітря в шині забагато, передчасно зношується центральна частина протектора. А коли тиск надто низький, шина надмірно зношується по краях, до того ж збільшуються витрати пального.

Щомісяця тиск у шинах зменшується на 0,07 атмосфери або й більше, оскільки повітря виходить крізь гуму. Однак не думайте, що за формою шин можна визначити, чи добре  вони накачані. Згідно з Асоціацією виробників гуми, «тиск у шині може бути наполовину менший, ніж потрібно, але зовні це буде непомітно». Отже принаймні раз на місяць перевіряйте тиск повітря, користуючись манометром. Багато водіїв для зручності тримають манометр в «бардачку» салону. Кожного разу, міняючи моторну оливу, перевіряйте і тиск повітря в шинах. Однак пам’ятайте: під час перевірки шини повинні бути холодні, тобто після їзди має минути принаймні три години або ж автомобіль має проїхати не більш як півтора кілометра. Вказівки щодо тиску зазвичай подаються в інструкції з експлуатації автомобіля на наліпці, яка міститься біля дверної стійки з боку водія, на кришці паливного бака чи в «бардачку». Проте коли не хочете, щоб їзда була твердою, не накачуйте шини до максимальної межі, вказаної на боковині.

Шини прослужать довше, а знос протектора буде більш рівномірний, коли ви регулярно мінятимете шини місцями. Це добре робити кожні 10—13 тисяч кілометрів, хіба що виробники вашого автомобіля радять інакше. Схема перестановки шин міститься в інструкції.

І останнє: щороку перевіряйте кут встановлення коліс. Робіть це також тоді, коли помічаєте незвичайну вібрацію чи якісь розлади в системі рульового керування. Хоча підвіска вашого автомобіля спроектована таким чином, щоб вирівнювати колеса під впливом різних навантажень, однак з огляду на природний процес зношення було б добре робити періодичну перевірку. Автомеханіки, які добре знаються на підвісці, подбають про те, щоб кут коліс був належно відрегульований. Це збільшить термін експлуатації шин, а також покращить якість їзди.

«Розумні» шини

У деяких автомобілях бортовий комп’ютер попереджає водія, коли тиск повітря в шинах досягнув критичного рівня. Існують покришки, на яких ще певний час можна безпечно їхати, навіть якщо тиск мінімальний, а інші у разі проколу самі себе герметизують. Інженери і далі невтомно працюють над вдосконаленням шин, постійно розширюючи їхні технічні характеристики.

У сучасних автомобілях дедалі ширше застосовують нові матеріали, вдосконалюють протектор шин, підвіску, рульове керування та систему гальм. Усе це полегшує керування авто і робить їзду безпечнішою. Важливу роль у цьому відіграють і шини.

[Примітка]

[Таблиця/Ілюстрації на сторінці 21]

Що слід перевірити

Зовнішні ознаки

□ Чи не деформована боковина?

□ Чи з протектора не випинають волокна?

□ Чи достатня глибина протектора і чи не виступає індикатор зносу?

Також перевірте

□ Чи тиск повітря у шинах відповідає вимогам виробника?

□ Чи не треба поміняти шини місцями? (Дотримуйтесь порад виробника щодо частоти цієї процедури та використовуйте подану в інструкції схему перестановки шин).

□ Чи не слід замінити шини відповідно до сезону?

[Ілюстрація]

Індикатор зносу.

[Схема на сторінці 20]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Будова шини

Протектор забезпечує зчеплення з дорогою і стійкість на поворотах.

Брекер зміцнює протектор і надає йому стабільності.

Боковина захищає бік шини від пошкоджень.

Шар каркасу зміцнює шину і робить її гнучкою.

Ущільнювач утримує повітря всередині шини.

Борт забезпечує герметичне кріплення шини на колесі.

[Ілюстрації на сторінці 19]

Один з перших велосипедів та автомобіль (обидва з надувними камерами); працівники шинної фабрики.

[Відомості про джерело]

The Goodyear Tire & Rubber Company