Як перемогти самотність

ОСКІЛЬКИ самотність — це дуже сильне почуття, побороти її досить нелегко. Але як здобути перемогу у цій боротьбі? Що робити, аби подолати самотність?

У полоні самотності

Олена * була досить самостійна, але бачила, що їй погано самій. Ще з дитинства Олені бракувало спілкування з батьками. Якось, щоб привернути їхню увагу, вона закрилася у своїй кімнаті і довгий час не виходила. Олена пригадує: «У мене почались розлади харчування та депресія. Я говорила собі: для чого перейматись почуттями батьків, коли їх зовсім не хвилюють мої почуття? Тоді мені прийшла думка, що від самотності допоможе звільнитись одруження. Отож я вирішила створити сім’ю. Проте подумала: не добре руйнувати життя іншої людини, спершу необхідно впорядкувати своє мислення! Я стала молитись до Єгови про допомогу, виливаючи йому своє серце.

 В Ісаї 41:10 я знайшла дуже підбадьорливі слова: «Не бійся, з тобою-бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, і тобі поможу, і правицею правди Своєї тебе Я підтримаю». Ці слова додали сили, оскільки я почувалась так, немов у мене немає батька. Тепер я регулярно читаю Біблію і молюся до свого небесного Батька. Я навчилась перемагати самотність».

Нерідко почуття самотності з’являється тоді, коли помирає близька людина і серце переповнюється смутком. Шістнадцятилітня Ліля розповідає: «Мого батька вбили, коли мені було п’ять років. Тоді я шукала розради в бабусі, проте ніколи не відчувала, що вона мене любить. У дитинстві я особливо потребувала любові, але майже ніхто її до мене не виявляв. Коли мені мало виповнитись дев’ять років, я тричі намагалась накласти на себе руки. Думала, що тоді моїй сім’ї буде значно легше, адже мама ледве зводила кінці з кінцями, аби прогодувати мене та трьох моїх сестер. Саме в той час ми почали спілкуватися зі Свідками Єгови. Молоде подружжя Свідків щиро цікавилось мною. Вони не раз казали: «Для нас ти дуже дорога і ти нам потрібна». Слова «ти нам потрібна» додали мені надзвичайної сили. Іноді я навіть не можу пояснити іншим, як почуваюся. Але щоразу, читаючи статті з «Вартової башти» і «Пробудись!», вбачаю в цих публікаціях сильну любов Єгови і висловлюю йому за це вдячність. Я зробила багато змін. Тепер значно частіше сміюся і можу розповідати мамі про свої печалі й радощі. Іноді все ще згадую минуле. Але тепер не думаю про самогубство і не відокремлююсь від рідних. Завжди пригадую слова Давида: «Ради братті моєї та друзів моїх я буду казати: «Мир тобі!» (Псалом 122:8).

Марта вже 22 роки розлучена. Вона сама виховала дитину. «Я усвідомлювала, що багато чого мені не вдалося досягти, і почувалась нікчемною та одинокою»,— розповідає Марта. Як вона змогла подолати ці почуття? Марта пояснює: «Найліпше в таких ситуаціях відразу розповідати про все Богу Єгові. Коли я  молюся, не почуваюся самотньою. Єгова розуміє нас ліпше, ніж ми самі. Також я завжди намагаюсь більше цікавитись іншими. Повночасне служіння — це для мене найліпший захист від негативних почуттів. Коли у служінні розмовляю про благословення Божого Царства, зустрічаю людей, які дуже пригнічені своїми проблемами і не мають жодної надії на ліпше життя. Тоді усвідомлюю, що маю вагомі підстави жити і далі боротися».

Софії 93 роки, її єдина донька служить місіонеркою в іншій країні. Софія розповідає, як їй вдається перемагати самотність: «Моя донька з чоловіком отримали запрошення у «Ґілеад» — біблійну школу Товариства «Вартова башта». Коли вони довідались про це, їхні обличчя сяяли від радості, і я раділа разом з ними. Але згодом їх призначили служити закордоном, і тоді я відчула себе егоїсткою. Я знала, що їх вже не буде біля мене, і через це мені було сумно. Пригадалась історія з 11-го розділу книги Суддів про Їфтаха та його єдину доньку. Я слізно молилась до Єгови і благала прощення. Діти постійно підтримують зі мною зв’язок. І хоча вони дуже зайняті, але про мене не забувають: у листах розповідають про своє життя, описують цікаві випадки з проповідницького служіння. Я по кілька разів перечитую ці листи і почуваюсь так, немовби щотижня спілкуюся зі своїми дітьми. Я така вдячна їм за це. Крім того, великою підтримкою для мене є християнські старійшини у зборі. Вони піклуються про старших та немічних, часто цікавляться, чи ми маємо чим добратись на зібрання, а також не забувають і про інші наші потреби. Мої духовні брати і сестри — справжнє благословення від Єгови».

Ви також можете перемогти самотність

Чи ви молоді чи старші, одружені чи ні, маєте батьків чи сирота, а може, втратили близьку людину чи ще з іншої причини страждаєте від самотності, пам’ятайте: такі негативні почуття можна подолати. Вісімнадцятирічну Юлю, а також її братиків і сестричок залишив батько. Він виїхав до іншої країни. Юля радить: «Будьте відвертими. Розкажіть комусь про свої почуття. Інакше вас не розумітимуть. Не зосереджуйтесь лише на собі. Шукайте допомоги в зрілих осіб, бо молоді можуть мати ще більше проблем, ніж ви». Ліля, про яку згадувалось раніше, каже: «Щиросердна молитва до Єгови дає нам необхідну силу, аби вибратися з глухого кута». Олександр, у якого померла дружина, розповідає, як йому вдається долати почуття самотності: «Необхідна наполегливість. Коли я цікавлюсь іншими, стає легше. У розмовах з людьми старайтесь виявляти їм співчуття. Тоді ваше спілкування буде ефективним, ви зможете більше пізнати їхні чудові риси» (1 Петра 3:8).

Існує багато способів перемогти самотність. Але чи настане такий час, коли взагалі зникне гнітюче почуття самотності? І як це станеться? У наступній статті ви знайдете відповіді на ці запитання.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 8]

«Щиросердна молитва до Єгови дає нам необхідну силу, аби вибратися з глухого кута» (Ліля).

 [Рамка/Ілюстрації на сторінці 7]

Поради для самотніх

▪ Зрозумійте, ваші страждання не вічні, щось таки можна змінити. Подібні почуття має чимало людей.

▪ Не очікуйте від себе надто багато.

▪ Будьте собою задоволені.

▪ Добре харчуйтесь, висипляйтеся, робіть фізичні вправи.

▪ Коли вам самотньо, займайтесь чимось творчим, учіться чогось нового.

▪ Не будьте упередженими до інших через неприємні випадки з вашого минулого.

▪ Цінуйте своїх друзів за їхні неповторні риси. Докладайте зусиль, аби розширити коло друзів. Звертайтесь за порадою до старших, досвідченіших людей.

▪ Робіть іншим добро. Привітна усмішка, добре слово чи підбадьорлива думка з Біблії мають велику силу. Відчуття, що ти комусь потрібний,— це справжній лік від самотності.

▪ Не мрійте, що телезірки, герої книжок чи Інтернет сайтів замінять вам друзів.

▪ Якщо ви одружені, не очікуйте, що подружній партнер задовольнить усі ваші емоційні потреби. Вчіться йти на поступки, допомагати і підтримувати одне одного.

▪ Будьте хорошим співрозмовником. Цікавтесь людьми, їхніми вподобаннями. Виявляйте співчуття.

▪ Будьте чесні з собою, визнайте, що ви самотні. Не тримайте своїх почуттів у собі, поділіться ними зі зрілим другом.

▪ Не зловживайте алкоголем або взагалі відмовтесь від нього. Алкоголь не допоможе позбутися проблем.

▪ Не будьте горді. Прощайте тих, хто вас ображає, і далі підтримуйте з ними хороші стосунки. Довіряйте людям. Не підозрюйте їх у тому, ніби вони хочуть вас образити.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Як подолати самотність?