Чи віра в Бога суперечить науці?

У СТАТТЯХ про науку можна не раз натрапити на вислови, які асоціюються з релігією? Наприклад, про вчених інколи кажуть, що вони «жерці нової технологічної культури», а їхні лабораторії називають «храмами» чи «святинями» науки. Такі висловлювання — це, звичайно ж, метафори. Але вони наштовхують на цікаве запитання: «Чи дійсно між наукою та релігією пролягла глибока прірва?»

Серед людей побутує така думка: чим більше знань здобувають науковці, тим менше вони вірять в існування Бога. І правда, багато вчених скептично, а навіть зневажливо, ставиться до всяких релігійних вірувань. Та все ж є чимало науковців, які на основі вагомих доказів переконані, що цей світ був кимсь запроектований. А інші пішли ще далі: вони прагнуть довідатись, чи не стоїть за усім цим Творець.

Вітри перемін

Ось уже півтора століття вельми популярна теорія еволюції Чарлза Дарвіна. У наукових колах поширена думка, ніби сьогодні в Бога вірять лише невігласи — довірливі та наївні люди. Але це далеко не так, адже багато вчених відкрито визнають, що вірять в існування Творця. А втім, не всі вони погоджуються, що Творець — це особа, Бог. Не всі довіряють Біблії. Проте вони переконані, що оскільки в природі чітко видно задум, то мусив бути розумний Конструктор, який усе це запроектував.

Чи таких учених можна назвати наївними? Газета «Нью-Йорк таймс» написала про науковців, котрі вірять, що Всесвіт і всі форми життя в ньому повстали у результаті свідомого задуму. Ось цитата з надрукованої в ній рецензії на одну книжку: «Ці вчені мають звання докторів та обіймають високі посади в найпрестижніших університетах. І теорію Дарвіна вони відкидають не на основі авторитету Святого Письма, а, радше, на основі суто наукових даних».

У статті також зазначалося, що ті, хто вірить в існування свідомого задуму, «не висувають жодних явно нерозсудливих ідей... Вони не погоджуються з прихильниками теорії Дарвіна чи інших натуралістичних теорій, котрі  твердять, ніби існує лише бездумна, механічна причина походження життя і ніби цього достатньо для пояснення суті існування життя на землі. Насправді біологічний світ рясніє доказами того, що все повстало в результаті свідомого задуму, а це чітко свідчить про дію Розумного Конструктора» *.

До таких висновків дійшло досить багато науковців. Для прикладу, опитування, проведене 1997 року, виявило: у США 4 з 10 вчених вірить, що Бог — це реальна особа. Таке співвідношення залишається практично незмінним з 1914 року, коли проводилось подібне опитування.

Проте у країнах, де люди загалом менш релігійні, скажімо в Європі, таке співвідношення дещо нижче. Ось що про це писав британський часопис «Ґардіан»: «Віруючих науковців більше серед спеціалістів-практиків природничих наук, наприклад фізиків чи геологів, і менше серед тих, хто займається гуманітарними науками, наприклад серед антропологів». Далі у часописі зазначалось: «У Сполученому Королівстві є організації на кшталт «Християни-науковці». Часопис відмітив, що у цій країні «науковці-практики ходять до церкви значно частіше, ніж гуманітарії».

І все ж більшість учених глузує зі самої ідеї існування Творця. Таке зневажливе ставлення формує відповідні погляди у наукових колах. Астроном Аллан Сендейдж сказав: «Багато хто просто не хоче, щоб його називали віруючим». Але чому? Пан Сендейдж відповідає: «Цих людей нещадно висміюють» — їх не схвалюють та осуджують колеги.

Ось чому поодинокі голоси на захист твердження, що наука не суперечить вірі в Бога, заглушує цілий хор скептиків. Наступні статті висвітлюють позицію цих сміливих, однак часто ігнорованих науковців. Нехай вони поділяться своїми думками про науку і про віру в Бога. А що про це думаєте ви, шановний читачу? Чи наука може допомогти вам у пошуках Бога? Читайте далі і судіть самі.

[Примітка]

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 3]

Stars: Courtesy of ROE/Anglo-Australian Observatory, photograph by David Malin