Лаванда — духмяний дарунок

Від нашого дописувача в Австралії

НА СТОЛІ королеви Англії Єлизавети I завжди була приправа з цієї трави. Король Франції Карл VI сидів на подушках, напханих цим зіллям. У її виварі полюбляла купатися інша англійська королева, Вікторія. Яка ж трава змогла завоювати таку популярність серед монархів? Це лаванда — запашна, чагарникова рослина. Якщо вам колись випаде нагода пройтись по барвистому килиму, зітканому з квіток лаванди, ви неодмінно зрозумієте, чому стількох людей полонить ця духмяна рослина.

Існує понад 30 видів лаванди. Ця витривала рослина росте і на холодних схилах французьких Альп, і на посушливих теренах Близького Сходу. Назва «лаванда» походить від латинського дієслова «лаваре», що означає митися, оскільки древні римляни мали звичай приймати ванни з додатками лавандової олії.

Лік, відомий здавен

Приблизно 2000 років тому лаванду також використовували як лікувальний засіб. У середньовіччі вона була основним компонентом варива проти чуми, яке називали «оцет чотирьох грабіжників». Ймовірно, це вариво так назвали тому, що злодії, котрі розривали могили померлих від чуми, потім милися у виварі з лаванди. Хоча їхня «професія» була дуже небезпечною, майже ніхто з них не заразився чумою.

Знавці трав XVI століття твердили, що лаванда не лише лікує простуду та головний біль, але й помічна при паралічі кінцівок та неврозах. Вони також вірили, ніби ярмулка з лаванди сприяє розвитку інтелектуальних здібностей. А під час Першої світової війни деякі уряди заохочували своїх громадян здавати лаванду на виготовлення лавандової олії, якою загоювали рани солдатам.

Широке застосування

Олійки з певних видів лаванди, зокрема з колоскової лаванди, дуже ефективні у боротьбі з різноманітними бактеріями та грибками. Дослідження виявили, що ця ефірна олія допомагає у лікуванні опірних до антибіотиків бактеріальних інфекцій. «Лавандову олію також часто застосовують  і в акушерстві,— говориться в одній праці.— Клінічна практика показує, що матері, які приймають ванни з цією олійкою, у перші 3—5 днів після пологів почуваються значно краще... А нещодавно лавандову олію стали використовувати як заспокійливий засіб у багатьох пологових палатах».

Згадаймо також, що Єлизавета І любила страви, приправлені лавандою. Чи цю траву справді можна їсти? «Лаванда була найпопулярнішою спецією епохи Тюдорів та Єлизавети І. Її додавали до дичини, смаженого м’яса, фруктових салатів, солодких страв або ж робили з неї цукати»,— розповідається у книжці Юдіт Мак-Леод «Ця неповторна лаванда» (англ.). Нині деякими видами лаванди ароматизують печиво, торти і морозиво. Цікаво, що лаванду використовують не лише в медицині та кулінарії. Наприклад, її запах не зносять комахи. В одному дослідженні зазначається, що «олійку і порошок з листя чи квіток лаванди застосовують у промисловості, а також у боротьбі з хатніми шкідниками. Запах лаванди відлякує кліщів, комірних довгоносиків, попелицю та міль».

Попит зростає

Сьогодні лаванда така ж популярна, як і кілька століть тому. Її вирощують в Австралії, Європі, Новій Зеландії, Північній Америці та в Японії. «Виготовлення ефірної олії можна прирівняти до виготовлення вина,— каже молодий вчений-садівник Байрон, який на південному сході штату Вікторія (Австралія) має 25 акрів лавандової плантації.— В залежності від ґрунту та клімату ефірна олія з одного і того ж виду лаванди може дуже відрізнятись. Навіть час і метод збору «врожаю» впливає на кінцевий продукт».

Але лавандову олію отримують зовсім іншим методом, ніж вино. Її видаляють з рослин внаслідок перегонки з водяною парою. Байрон розповідає: «Необхідно 250 кілограмів лаванди, аби отримати літр олії. Свіжі порізані квіти, стебла та листки лаванди пресують у величезному стальному барабані, знизу в цей барабан подають гарячу водяну пару, внаслідок чого з рослин починає виділятися олія. Пара з олією через конденсатор потрапляє в резервуар, де олія відокремлюється і піднімається на поверхню води. Потім олію збирають у спеціальні відстійники, які з середини мають керамічне покриття. Тут вона настоюється ще протягом кількох місяців. І лише після цього ефірна олія з лаванди готова до вжитку.

Лавандову олію з плантації Байрона застосовують у виготовленні мила, кремів та свічок. Великим попитом також користуються букетики зі свіжої та висушеної лаванди. А самі квіточки часто додають до різноманітних ароматичних сумішей. Сотні туристів приїздять сюди, щоб скуштувати смачні солодощі з лаванди, помилуватися неповторними краєвидами лавандових плантацій та подихати цим неповторним ароматом. Байрон не раз повторює вдячним відвідувачам: «Ми не створюємо тут чогось нового, ми лише навчились добувати олійку з цієї духмяної рослини, якою так щедро обдарував нас Творець».

[Рамка на сторінці 11]

Три види лавандової ефірної олії

Звичайна лавандова олія виготовляється з лаванди колоскової. Ця олійка, на відміну від інших олій з лаванди, може бути взагалі без запаху або ж мати легкий камфорний запах. Щороку виробляють приблизно 200 тонн такої олії.

Олія з лаванди широколистої Щороку також виготовляється приблизно 200 тонн цієї олії.

Лавандинова олія виготовляється зі спеціального виду лаванди, який отримали внаслідок схрещення колоскової та широколистої лаванди. Щороку на світовому ринку продається більше тисячі тонн цієї олії.

[Ілюстрація на сторінці 10]

На багатьох лавандових плантаціях і досі використовують традиційні методи збирання лаванди.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Лавандову олію отримують за допомогою великих установок для перегонки.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Лавандову олію відстоюють у залізних резервуарах з керамічним покриттям усередині.