«Міська рада не повинна  поводитись, як Старший Брат»

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У КАНАДІ

КАНАДСЬКА хартія прав та свобод захищає права всіх громадян Канади. Свобода слова, свобода друку й свобода віросповідання гарантуються конституцією та забезпечуються правовими санкціями.

Міська рада міста Блейнвіль, що розташоване на північному заході від Монреаля, запропонувала ввести поправку до своєї постанови. Ця поправка забороняла «відвідини релігійного характеру» від дому до дому без спеціального дозволу. Такі дії місцевої влади дуже стурбували Свідків Єгови. Пропонована поправка безпосередньо позначилася б на їхньому служінні від дому до дому (Дії 20:20, 21). Чому була запропонована така поправка? Міські влади заявляли, що отримали велику кількість скарг від населення щодо відвідин Свідків Єгови. Однак згідно з документацією поліції, за останні п’ять років не було зареєстровано жодної скарги на Свідків Єгови!

Проте 1996 року поправка набрала юридичної чинності. Через деякий час адвокати Свідків Єгови в місті Блейнвіль повідомили міську раду, що оскільки конституція країни гарантує релігійну свободу, то намагання перешкодити діяльності Свідків Єгови — незаконні. Міська влада зігнорувала це і розіслала 17 повідомлень про штрафні стягнення. Тому адвокати Свідків подали позов на місто Блейнвіль, щоб припинити дії, які порушують релігійну свободу та свободу самовираження — права всіх канадських громадян.

Справа слухалася у верховному суді провінції Квебек 3, 4 жовтня 2000 року суддею Жаном Крепо. Після розгляду справи суддя виніс рішення на користь Свідків Єгови. Суддя Крепо визнав, що «позивачі, наслідуючи діяльність першого християнського збору, відвідують людей від дому до дому і заохочують їх дотримуватися високих моральних і духовних норм... Відвідини людей вдома є видом суспільної діяльності християн. У середньому Свідки Єгови відвідують громадян Блейнвіля раз у чотири місяці і запрошують їх до обміну думками на теми, які становлять загальний інтерес». Суддя Крепо написав: «[Суд] постановив, що Свідки звільняються від вимоги отримання спеціального дозволу для виконання свого служіння».

Місто Блейнвіль подало апеляцію в апеляційний суд провінції Квебек. Апеляцію було розглянуто 17 червня 2003 року, а 27 серпня 2003 року було винесено рішення підтримати вирок суду першої інстанції. Посилаючись на Канадську хартію прав та свобод, яка гарантує свободу релігії, у тому числі і право навчати релігійних вірувань і поширювати їх, суд виніс таке рішення: «Оскаржувана постанова порушує свободу релігії Свідків Єгови, а також свободу думки, свободу переконань, свободу самовираження громадян Блейнвіля... Факти свідчать, що мешканці Блейнвіля скаржились не на Свідків Єгови, а на настирливі докучання численних торговців-рознощиків. Тож не існувало нагальної потреби регулювати релігійне служіння від дому до дому. Крім того, заходи було вжито недбало та поспішно без попередньої консультації; вони є недоцільними і невідповідними до вказаної мети захистити приватне життя громадян... У вільному і демократичному суспільстві міська рада не повинна поводитись, як Старший Брат *, вирішуючи за мешканців міста, хто може приходити до їхніх домівок вечорами та у вихідні. Суддя першої інстанції справедливо визнав постанову недійсною і незастосовною до Свідків Єгови».

Свідки Єгови тішаться, що суди Квебеку, застосувавши Хартію прав та свобод, захистили релігійну свободу всіх громадян провінції Квебек від ганебного переслідування.

[Примітка]

[Карта на сторінці 24]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

КАНАДА

Блейнвіль

Монреаль

США

[Ілюстрація на сторінці 24]

Канадська хартія прав та свобод захищає права всіх громадян Канади.

[Ілюстрації на сторінці 25]

Тепер Свідки Єгови можуть вільно проповідувати в місті Блейнвілі. Вставка: зібрання в місцевому Залі Царства.