Сім’я без батька — щораз більша проблема

УСЕ частіше й частіше чоловіки покидають свої сім’ї. Під кінець 1990-х років часопис «Ю Ес Ей Тудей» зазначав, що в Сполучених Штатах Америки «живе найбільше у світі родин без батька». І ця проблема існує всюди.

Згідно з переписом населення, у Бразилії 2000 року було 44,7 мільйона родин, і в 11,2 мільйона з них обов’язки голови виконували жінки. А в Нікарагуа 25 відсотків дітей живуть тільки з мамою. У Коста-Риці протягом 1990-х років кількість дітей, які виховуються лише матерями і яких не визнають батьки, зросла від 21,1 до 30,4 відсотка.

Статистика з цих трьох країн — то лише поодинокі приклади загальної тенденції, яка шириться по цілому світу. Розгляньте інший бік проблеми, пов’язаної з відсутністю батька.

Батько, якого наче не існує

Прочитайте, будь ласка, супровідну інформацію «Татку, коли ти повернешся?». Нао, якій тепер 23 роки, пригадує: «Вже змалечку, перед тим як піти до школи, батька я бачила рідко. Якось, коли він виходив з дому, я запитала його: «Ти повернешся, правда?»

Родинні стосунки, такі як між Нао та її татом, спонукали польського письменника Пьотра Щукєвіча сказати: «Батько, здається, став відсутньою важливою ланкою в родині». Звичайно, багато чоловіків є добрими сім’янинами, дбають про матеріальні потреби домашніх. Проте, як написав французький журнал «Капіталь», «чимало батьків, задовольняючись лише тим, що забезпечують членів своєї сім’ї, абсолютно не займаються навчанням дітей».

Часто буває так, що батько в родині є, одначе зовсім не займається своїми дітьми. Він поглинутий іншими справами. У французькому журналі «Християнська родина» було сказано: «Навіть якщо [батько] присутній тілом, він може бути відсутній духом». Чому в наш час так багато чоловіків і розумом, і серцем далекі від своїх родин?

Журнал «Християнська родина» вказує на головну причину такого явища: «Не всі  чоловіки правильно розуміють, у чому полягає роль батька та чоловіка». Багато чоловіків гадає, ніби роль доброго батька зводиться лише до того, щоб приносити додому достатньо грошей. Ось що сказав про це польський письменник Йозеф Авґустин: «Немало чоловіків вважають себе добрими батьками, адже вони забезпечують сім’ю грішми». А втім, це тільки одна з відповідальностей батька.

Діти не оцінюють своїх батьків лише по тому, скільки грошей вони заробляють або які подарунки їм роблять. Насправді діти більше потребують не так чогось матеріального, як батьківської любові, часу й уваги. Власне це для дітей найцінніше.

Зробіть самоперевірку

За повідомленням Центральної освітньої ради Японії, «батьки, особливо ті, що занадто поглинуті роботою, повинні переглянути свій спосіб життя». Але чи кожен батько зважиться заради дітей змінити стиль життя? Німецький часопис «Гісенер альґемайне» повідомив, що, згідно з одним вивченням, більшість опитаних чоловіків не готові пожертвувати кар’єрою заради своїх дітей.

Діти можуть дуже страждати через те, що батьки ними мало цікавляться. Лідія, 21-річна дівчина з Польщі, добре пам’ятає, яким був її батько, коли вона ще ходила до школи. Вона каже: «Він з нами ніколи не спілкувався. Він ніби жив у іншому світі. Тато не знав, що я ходжу на дискотеки». Подібно і 21-річна Макарена з Іспанії, згадуючи своє дитинство, каже, що її батько «проводив вихідні здебільшого зі своїми друзями, а деколи навіть пропадав на кілька днів».

Ставте важливіші справи на перше місце

Більшість батьків, можливо, усвідомлюють, що виділяють своїм дітям замало часу й уваги. Один японець, батько підлітка, визнав: «Сподіваюся, син мене зрозуміє. Я завше, навіть коли дуже зайнятий, думаю про нього». Але чи таке сподівання допоможе вирішити цю проблему — брак часу для дитини?

Усі погодяться, що для задоволення потреб дитини належить докладати чималих зусиль, навіть жертвувати своїми інтересами. У наш час нелегко давати дітям те, чого вони так потребують,— любов, час і увагу. Ісус Христос сказав: «Не хлібом самим [тобто буквальною їжею] буде жити людина» (Матвія 4:4). Відомо також, що діти не зможуть стати повноцінними дорослими, коли батьки дбатимуть лише про їхній матеріальний добробут. Тож, батьки, чи ви готові пожертвувати чимось дуже цінним — часом або навіть кар’єрою — заради того, щоб частіше бувати з дітьми?

У газеті «Майніті дейлі ньюс» за 10 лютого 1986 року розповідалось про батька, який почав дуже цінувати своїх дітей. У ній зазначалось: «Один з керівників Японської державної залізниці відмовився від посади заради того, щоб не занедбувати свою родину». Газета навела слова цього керівника: «На посаді генерального директора може будь-хто працювати. Але тільки я є батьком своїх дітей».

Щоб стати добрим батьком, найперше треба з’ясувати для себе: «Чого діти очікують від батька»? Про це йтиметься в наступній статті.

[Рамка на сторінці 3]

«Татку, коли ти повернешся?»

Так запитала свого батька п’ятирічна японська дівчинка Нао, коли він одного для йшов на роботу. Хоча вони жили разом, дочка рідко бачила тата. Він приходив додому, коли Нао була вже у своєму ліжечку, і йшов на роботу, коли вона ще спала.