Кінець упередженням

ЧИ МОЖЕМО ми розпізнати у собі схильність до упереджень? Приміром, чи робимо ми висновки про характер навіть незнайомої нам людини на основі її кольору шкіри, національності, приналежності до певної етнічної групи чи племені? Чи, навпаки, оцінюємо кожну людину за її унікальними рисами?

У дні Ісуса люди, які мешкали в Юдеї та Галілеї, зазвичай ‘не сходилися із самарянами’ (Івана 4:9). Слова, записані в Талмуді, без сумніву, виражали почуття багатьох євреїв: «Нехай я ніколи не подивлюся на самарянина».

Навіть Ісусові апостоли були певною мірою упереджені до самарян. Якось в одному самарійському селі до учнів Ісуса поставилися неприязно. Яків та Іван запитали, чи можуть вони викликати з неба вогонь на цих недоброзичливих людей. Докоривши своїм учням, Ісус показав, що їхнє ставлення до самарян було неправильним (Луки 9:52—56).

Пізніше Ісус розповів притчу про чоловіка, на якого під час подорожі з Єрусалима до Єрихону напали розбійники. Двоє релігійних юдеїв пройшли повз того чоловіка і не допомогли йому. Однак самарянин зупинився біля нього і перев’язав його рани. Потім він подбав, щоб за цим чоловіком доглядали, поки  він одужає. Самарянин виявився справжнім ближнім (Луки 10:29—37). Ісусова притча допомогла його слухачам зрозуміти, що їх засліплювали упередження і вони не бачили в інших людях позитивних рис. Через кілька років Іван повернувся до Самарії і проповідував там у багатьох селах, можливо, навіть і в тому, яке колись хотів знищити (Дії 8:14—17, 25).

Апостол Петро також повинен був виявити неупередженість, коли ангел доручив йому розповісти про Ісуса римському сотнику Корнилію. Петро не звик спілкуватися з людьми з інших народів, і до того ж більшість євреїв не любили римських солдат (Дії 10:28). Проте коли Петро побачив, що цим керує Бог, то сказав: «Пізнаю я поправді, що «не дивиться Бог на обличчя», але в кожнім народі приємний Йому, хто боїться Його й чинить правду» (Дії 10:34, 35).

Чому з упередженнями треба боротися

Упередження суперечать основоположному принципу, якого навчав Ісус: «Тож усе, чого тільки бажаєте, щоб чинили вам люди, те саме чиніть їм і ви» (Матвія 7:12). Хіба комусь хотілося б, щоб до нього ставилися з презирством тільки через місце його народження, колір шкіри чи походження? Упередження також  порушує Божі норми безсторонності. Біблія вчить, що Єгова «людський рід... з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі» (Дії 17:26). Тому-то всі люди є братами.

Крім того, Бог судить кожного окремо. Він не осуджує людину за те, що робили її батьки чи предки (Єзекіїля 18:20; Римлян 2:6). Навіть гніт з боку іншого народу не є підставою для того, щоб ненавидіти представників того народу, які, імовірно, не винні у заподіяній несправедливості. Ісус учив своїх послідовників: «Любіть ворогів своїх... моліться за тих, хто вас переслідує» (Матвія 5:44, 45).

Завдяки таким вченням християни першого століття змогли побороти свої упередження і стати унікальним міжнародним братством. Вони називали і вважали одне одного братами і сестрами, хоча походили з різних культур (Колосян 3:9—11; Якова 2:5; 4:11). Принципи, які спонукали людей до таких змін, діють і в наш час.

Боротьба з упередженнями сьогодні

По суті, у всіх нас є певні усталені поняття, але не слід допускати, щоб вони перетворилися на упередження. У книжці «Природа упередження» говориться: «Якщо людина, дізнавшись щось нове, не змінює свого небезстороннього ставлення, то у неї розвиваються упередження». Упередження переважно зникають, коли люди ближче знайомляться одні з одними. Однак у тій самій книжці сказано, що «люди змінюють своє ставлення тільки тоді, коли щось роблять разом».

Саме так Джон, нігерієць з племені ібо, переборов упередження, яке мав до людей з племені хауса.  «В університеті я познайомився і подружився зі студентами з племені хауса. Я побачив, що в житті вони керувалися високими принципами. Коли я працював над спільним завданням зі студентом хауса, то навіть подружився з ним, а от зі студентом з мого племені, який до того був моїм напарником, мені було важко співпрацювати».

Як побороти упередження

Згідно з повідомленням «ЮНЕСКО проти расизму», «у боротьбі проти нових форм расизму та дискримінації може допомогти освіта». Свідки Єгови вважають, що найліпшою допомогою в цьому є біблійна освіта (Ісаї 48:17, 18). Коли люди застосовують у своєму житті вчення Біблії, тоді підозри замінюються повагою, а ненависть — любов’ю.

Свідки Єгови на власному досвіді переконалися, що Біблія допомагає їм долати упередження. Авжеж, Святе Письмо спонукує їх до спільної діяльності з людьми різних культур і етнічного походження. Крістіна, слова якої цитувалися в першій статті цієї серії, є Свідком Єгови. Вона каже: «Зібрання у Залі Царства допомогли мені стати впевненою в собі. Там я почуваюся в безпеці, бо ніхто не ставиться до мене упереджено».

Жасмін, яка також є Свідком, пам’ятає, що вперше зіткнулася з виявами расизму, коли їй було дев’ять років. Вона розповідає: «Моїм улюбленим днем завжди був четвер, тому що саме в цей день я ходжу на зібрання в Зал Царства. Там люди люблять мене. Вони не зневажають мене, а, навпаки, ставляться до мене з особливою повагою».

Програми, які проводять Свідки Єгови з допомогою добровольців, об’єднують людей різного походження. Саймон народився у Великобританії, але його сім’я походить з островів Карибського моря. Коли він працював муляром у світських будівельних фірмах, то дуже часто стикався з упередженням. Однак, прослуживши кілька років добровольцем разом зі своїми духовними братами, він жодного разу не відчув до себе упередженого ставлення. Саймон розповідає: «Я працював зі Свідками з багатьох країн, проте ми навчилися добре ладнати один з одним. Деякі брати, які стали моїми найближчими друзями, приїхали з інших країн і мають інакше походження».

Звичайно, Свідки Єгови — недосконалі люди. Тому їм також доводиться боротися зі схильністю до упередження. У цьому їм допомагає усвідомлення того, що Бог неупереджений (Ефесян 5:1, 2).

Свобода від упередження дає чимало переваг. Ми можемо збагатити своє життя, спілкуючись з людьми різного походження. До того ж невдовзі за допомогою свого Царства Бог сформує людське суспільство, в якому пробуватиме праведність (2 Петра 3:13). І тоді упередження будуть переможені назавжди.

[Рамка на сторінці 11]

Чи я маю упередження?

Поставте собі нижченаведені запитання, щоб визначити, чи немає у вас якихось упереджень.

1. Чи я вважаю, що людям певного етнічного походження, регіону або народу властиві такі неприємні риси, як тупість, лінощі та скупість? (Чимало жартів з’явилось саме через такі упередження).

2. Чи я схильний звинувачувати емігрантів або людей іншої етнічної групи у своїх економічних і соціальних проблемах?

3. Чи я відчуваю ворожість до представників того народу, який у минулому ворогував з моїм народом?

4. Чи можу я ставитися до кожної людини як до неповторної особистості, незалежно від її кольору шкіри, культури та етнічного походження?

5. Чи я охоче знайомлюся з людьми інших культур? Чи докладаю зусиль до цього?

[Ілюстрація на сторінці 8]

За допомогою притчі про милосердного самарянина Ісус показав нам, як боротися з упередженнями.

[Ілюстрація на сторінці 8]

У домі Корнилія Петро сказав: «Пізнаю я поправді, що «не дивиться Бог на обличчя».

[Ілюстрація на сторінці 9]

Біблійні вчення об’єднують людей різного походження.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Свідки Єгови на практиці застосовують те, чого навчилися.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Крістіна. «Зібрання у Залі Царства допомогли мені стати впевненою в собі».

[Ілюстрація на сторінці 10]

Жасмін. «Люди люблять мене. Вони не зневажають мене, а, навпаки, ставляться до мене з особливою повагою».

[Ілюстрації на сторінці 10]

Саймон, будівельник-доброволець. «Ми навчилися добре ладнати один з одним».