Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Що впливає на подружнє щастя

Група дослідників із Сіетла (штат Вашингтон, США) записала на відеоплівку сотні подружніх пар, які обговорювали делікатні питання, як-от про фінанси і статеві стосунки. На основі цих записів дослідники спробували передбачити проблеми, котрі згодом виникатимуть у цих сім’ях. Як повідомив часопис «Саєнс ньюс», дослідники брали до уваги «погляд партнерів на життя, вміння знаходити компроміс, а також те, як вони реагують на компліменти або ущипливі зауваження один одного». Через чотири роки передбачення, зроблені на основі цих досліджень, справдились на 94 відсотки. Що ж впливає на подружнє щастя? «Під час відеозапису щасливі подружжя сміялись і жартували в 5 разів більше, ніж ті, у яких згодом виникли проблеми. Найпевніша ознака того, що пара в майбутньому розлучиться,— це зневажливий вираз обличчя одного партнера, коли говорить інший». Один з дослідників зазначив: «Зневага — це для любові сірчана кислота». Група дослідників використовує результати своїх спостережень, щоб допомагати проблемним подружжям. Уже після кількох днів консультування стосунки приблизно у двох третіх подружніх пар покращувалися.

Кмітливі птахи

За повідомленням лондонської газети «Санді таймс», недавнє вивчення показало, що «птахи можуть позмагатися своїми розумовими здібностями з шимпанзе і дельфінами, які вважаються «найрозумнішими» серед усіх тварин. Дослідники з Кембриджського університету провели експеримент: у прозорій трубці зробили отвір і поставили її горизонтально на іншу, вертикальну, трубку отвором до отвору. Тоді в горизонтальну трубку біля отвору поклали їжу. Аби дістатися до їжі, примати пробували виштовхнути її назовні, однак вона падала у вертикальну трубку. А от дятлові в’юрки за допомогою палички приловчились витягувати їжу. Трохи раніше дослідники з Оксфордського університету бачили, як новокаледонська ворона, на ім’я Бетті, взявши кусок дроту з огорожі, зробила собі гачок. Вона зігнула дріт саме так, як було потрібно для виконання конкретного завдання. Примати до цього «не додумались». Як пише «Таймс», ці відкриття «суперечать загальноприйнятій думці», ніби знаряддя праці можуть робити лише примати.

Телебачення і розумовий розвиток дітей

За повідомленням «Майніті дейлі ньюс», лікарі з Японської педіатричної асоціації попереджають, що в дітей, котрі довго просиджують перед екранами телевізорів, можуть частіше з’являтися труднощі у спілкуванні з іншими. Таким дітям важче запам’ятовувати слова, підтримувати зоровий контакт зі своїми батьками і розвити нормальні стосунки з людьми. Член асоціації Хіромі Уцумі висловився про це так: «У дітей, які рідко бавляться з батьками чи ровесниками надворі, може порушитись нормальний розумовий розвиток». Лікарі рекомендують батькам «виключати телевізор, коли родина збирається за столом; коли мати годує дитину грудьми; не ставити в дитячій кімнаті ані телевізора, ані відеомагнітофона, ані комп’ютера». У газеті теж повідомлялося, що коли «батьки слухаються порад лікарів і не дозволяють дітям дивитись телевізор», то діти мають менше проблем у спілкуванні».

Бібліотека в метро

У мексиканській столиці Мехіко застосували новий метод, який допомагає заохотити людей більше читати. На станціях метрополітену пасажири тепер мають можливість позичати видані великим шрифтом збірники творів мексиканської літератури. Ці книжки можна читати під час поїздки в метро, а на станції висадки — віддавати. «Це починання здобуло величезну популярність серед пасажирів,— каже керівник програми Аарон Лопез Браво.— Замість марнувати час, люди можуть довідуватись про щось нове або просто насолоджуватись читанням». Як повідомило міжнародне видання «Маямі геральд», спеціальні книжкові кіоски на станціях метро лише за один місяць позичили людям понад 130 000 книжок. Наразі програма діє лише на одній лінії метро, яка має 21 станцію. Але організатори сподіваються запровадити в майбутньому цей метод на всій мережі метрополітену, якою щоденно користується біля п’яти мільйонів пасажирів.

Як народжують дітей у Великобританії

Лондонський часопис «Індепендент» повідомив: «У Великобританії вперше в медичній практиці природні пологи стали менш популярними», ніж пологи з хірургічним втручанням. Як показав звіт Міністерства охорони здоров’я Великобританії за 2001—2002 роки, лише 45 відсотків матерів народили дітей без будь-якого медичного втручання. Кількість кесаревих розтинів зросла від 9 відсотків у 1980 році до 22,3 відсотка у 2001—2002 роках. А в одному пологовому відділенні ця цифра сягнула аж 56 відсотків. Пітер Бовен Симпкінс з Британського королівського коледжу акушерства каже: «Дедалі більше породіль вимагають кесаревого розтину. Жінки, які працюють... хочуть народити дитину в конкретний день... Вважається, що кесарів розтин безпечніший від природних пологів. Але насправді власне при кесаревому розтині стається більше смертних випадків». Дослідники також попереджають, що матерям, котрі народжують першу дитину за допомогою кесаревого розтину, важче завагітніти вдруге, і наступні пологи можуть пройти зі значними ускладненнями.

Харчування підлітків і зайва вага

«Підлітки, які дотримуються дієти, щоб схуднути, можуть, навпаки, поправитись і зрештою стикнутися з проблемою ожиріння»,— повідомив журнал «Ю. С. ньюс енд уорлд ріпорт». Трирічне вивчення майже 15 000 дітей віком від 9 до 14 років показало, що «і хлопці, і дівчата, котрі протягом певного часу дотримувались дієти, поправились більше, ніж ті, хто її не дотримувався, і їхній індекс маси тіла, а саме показник ожиріння, зріс». Як сказано у звіті, дослідники виявили, що «дієта може довести до непогамовного переїдання». Дівчата, котрі регулярно сиділи на дієтах, «переїдали в 12 разів частіше, ніж інші».

Замало священиків

За повідомленням іспанської газети «А Бе Се», через брак вступників «може закритись понад половина іспанських духовних семінарій». Торік «у 14 семінаріях зовсім не було абітурієнтів, а інші 18 — мали всього лиш по одному». Чому таке відбувається? Ректор мадридської семінарії Андрес Ґарсія де ла Куерда каже, що такий стан речей є наслідком «сильної та всеосяжної секуляризації» Європи, що у свою чергу призводить до «втрати віри та занепаду християнства». Ґарсія де ла Куерда зокрема зазначив: «[Католицька] церква зі своїми інституціями опинилась у дуже несприятливих суспільних умовах».