Жити на віру. Чи це добра основа для шлюбу?

ТЕ, ЩО двоє людей протилежної статі живуть на віру, без одруження, «стало звичайним явищем у розвинутих суспільствах по цілому світі,— говориться в «Журналі подружжя і родини» (англ.).— Близько половини таких осіб вважають, що це допоможе їм визначити, чи підходять вони один одному». Здається, такий підхід до справи «мав би запобігати несумісності і сприяти міцнішому шлюбу в майбутньому»,— сказано в цьому журналі.

«Однак докази свідчать про протилежне. Одружені особи, які перед тим жили на віру, відчувають брак задоволення в шлюбі і проводять мало часу за спільними заняттями. Між ними частіше постають незгоди, вони не отримують належної підтримки з боку подружнього партнера, не так успішно долають труднощі і мають більше проблем у шлюбі... Крім того, в порівнянні з іншими подружніми парами, у тих, хто до шлюбу жив на віру, більший ризик розлучитися».

Як бачимо, те, що могло б здаватися розсудливим з людського погляду, насправді може бути дуже нерозумним. Це підкреслює правдивість сказаного в Єремії 10:23: «Не в силі людини... кермувати своїм кроком». Наскільки ж мудріше звернутися до Божого Слова, Біблії, котре дає чудові поради щодо шлюбу! (2 Тимофія 3:16). Наприклад, стосовно відносин у подружжі Біблія каже: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом» (Буття 2:24; Матвія 19:5).

Якщо слухатися цієї вказівки від Бога, а не триматися хибних і часто мінливих людських міркувань, то можна створити справді щасливий і тривалий шлюб (Приповістей 3:5, 6).