Принадність рибної ловлі в ополонці

Від нашого дописувача у Фінляндії

 ГАРНІ сніжні зимові дні на півночі створюють численні можливості, щоб чимось зайнятися поза домівкою. Люди хочуть насолодитися мерехтливими зимовими краєвидами та холодним свіжим повітрям. Задля цього вони вибираються з дому на прогулянку або покататися на лижах, ковзанах чи санях. А хтось вважає за ліпше порибалити в ополонці. Я довго думав: що привабливого в тій рибній ловлі в ополонці? Тому попросив свого друга Мартті, досвідченого рибалку, взяти мене з собою.

На світанку ми зустрічаємося з Мартті перед його оселею. Він уже спакував оснащення: вудки, приманки, наживку, стільчики, а також основне знаряддя — великий бурав, щоб просвердлювати в кризі отвори. А я лише відповідно одягнувся. Вдягнутися слід дуже тепло, адже ті, що рибалять в ополонці, подовгу сидять просто неба. Крім того, може дути холодний вітер. Мартті майже завжди рибалить на морі, тому що живе неподалік від нього. Якби він жив далеко від моря, то, напевно, вудив би в ополонці на озері чи річці.

Коли ми, діставшись до узбережжя, ступили на лід, я завагався: чи безпечно по ньому ходити? У цю пору — цілком безпечно. На початку зими була досить морозна погода, отож крига тепер особливо товста. А втім, слід завжди бути обережним. Подекуди лід може бути тонким, навіть під час суворої зими. Тому важливо переконатися, чи безпечно по ньому ступати, а також потрібно мати належне спорядження. Після того як ми проходимо певну відстань, Мартті починає свердлити в кризі отвір. Буріння пішло як по маслу, і ось — готовий отвір завглибшки 70 сантиметрів. Спеціальним друшляком Мартті очищає отвір від льоду і талого снігу. Тоді він вмощується на розкладному стільці, закріпляє волосінь і закидає гачок в ополонку.

Хоча принцип рибної ловлі в ополонці простий,— висвердли отвір у льоду та й починай собі вудити,— все ж ліпше бути хоча б трохи обізнаним з цією справою. Наприклад, необхідно вміти вибрати правильне місце. Оскільки взимку в пошуках їжі риба не так багато рухається, важливо знати місця, де вона скупчується. Мартті визначив наше місце ще раніше, коли виходив повудити в ополонці. Якщо б ми зайшли у незнайоме місце, він, безсумнівно, ретельно вивчив би карту і заздалегідь спланував, де шукати рибу. Рибалка також знає, що треба зважати на погоду і на те, як вона впливає на рух риби. Він шукає рибу, просвердлюючи кригу в різних місцях. За день можна зробити навіть десятки отворів.

Сьогодні риба чи то десь ховається, чи просто не голодна. Хоч би там що, нас це не засмучує. Зрештою я відчув справжню принадність рибної ловлі в ополонці. До того ж побувати на свіжому повітрі й отримати насолоду від природи важливіше за ловлення риби. Мартті каже: «Це як відпустка, особливо для мешканців міста. Забуваєш про всі турботи».

[Ілюстрація на сторінці 27]

Свердління криги.

[Ілюстрація на сторінці 27]

Бурав.