Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Руйнування Великого Китайського муру

Як повідомляється в лондонській газеті «Ґардіан», «дві третини Великого Китайського муру вже знищено туристами, будівельниками та внаслідок ерозії. Пам’ятка світової спадщини розвалюється на очах... Кажуть, що подекуди мур по-варварськи зруйнований, вкритий графіті або ж розібраний для свинарників і вугільних шахт». Всесвітній фонд пам’яток архітектури визнав Великий Китайський мур «одним з наймасштабніших культурних об’єктів на землі». Недавно Фонд вніс цю споруду у список світових пам’яток архітектури, які перебувають під загрозою. Частково в руйнуванні муру винні навіть ті, кому доручено його охороняти. Приміром, один землевласник зніс 14 метрів ділянки муру 600-річної давності. А дозвіл на це йому дали саме «відповідальні за збереження муру грошолюбні посадові особи, яким ще й бракує кваліфікації». Через неймовірну довжину муру (в первісному вигляді — близько 6400 км) його фактично неможливо підтримувати в належному стані.

Подорож «зайцем»

«Коли корабель для остійності завантажує баластну воду, разом з нею потрапляє безліч морських організмів. Після того як в порту воду спускають, ці мешканці моря швидко розмножуються в новому середовищі»,— попереджає група з питань довкілля Всесвітнього фонду дикої природи. За даними агентства Рейтер, прибулі морські організми, як-от медузи чи водорості, «можуть завдати таких самих збитків, що й розлив нафти». А це загрожує місцевій екосистемі. «Причиною швидкого розмноження організмів, які витримали подорож, є те, що на новому місці їм вже не загрожують хижаки і паразити». Приміром, молюски тригранки річкової, яка прибула з Європи, вкрили судноплавні русла Великих озер у Північній Америці; азіатська бура водорість опинилася в Австралії, а північноамериканська медуза потрапила до Чорного моря. По цілому світі щороку перевозиться близько десяти мільярдів тонн баластної води. «Економічно вигідного ж способу її очищення і досі не існує»,— коментує Андреас Тветерос, представник Всесвітнього фонду дикої природи.

Інтернет і самогубство

Згідно з інформацією в лондонській газеті «Таймс», розлучення, безробіття, а також зловживання алкоголем і наркотиками далі є основними чинниками «небувалого збільшення кількості самогубств серед молоді» в Англії й Уельсі. Однак чимраз більше занепокоєння викликає те, що молодь надумує вчинити самогубство після того, як відвідує певні чат-кімнати Інтернету. «Інтернет приваблює тих, хто найбільше схильний до самогубства,— молодих чоловіків. У 75% випадків накладають на себе руки чоловіки, і з них 80% — це юнаки віком від 15 до 24 років». В Інтернеті є тисячі так званих сайтів смерті. У статті додається: «Здебільшого такі веб-сайти відвідують люди, які не відчувають любові з боку інших і, схоже, вже думали заподіяти собі смерть або й навіть пробували це зробити. Існує безліч веб-сайтів, у яких радиться не слухати тих, хто відмовляє вас від самогубства». Деякі сайти заохочують потенційних самогубців здійснювати свій намір не вагаючись.

Листи до Бога

Ізраїльське поштове управління щороку «отримує сотні листів, адресованих Богові», говориться в журналі «Економіст» (англ.). «Листи надходять з усіх куточків світу в будь-яку пору року. Найбільше таких листів надсилають перед релігійними святами, як-от Різдвом і Йом-Кипуром». У своїх листах люди висловлюють хвалу, скарги та прохання — нерідко про прощення чи допомогу. Куди йдуть ці листи? В журналі дається відповідь: «Листи зі зворотною адресою відсилають назад. Решту листів передають в Єрусалим до «Стіни Плачу». Там під наглядом головного рабина їх вкладають у розколини священної стіни. Якщо схоже на те, що автор листа — не юдей, його послання передають Міністерству у справах релігії». А втім, «листи до Бога доставляються лише один чи два рази на рік»,— зазначається в статті. Отож ізраїльська телекомунікаційна служба «виділила окрему лінію факсу і відкрила поштову скриньку в Інтернеті для осіб, які бажають скористатися пришвидшеним зв’язком з небом».

Поширення піратства

«За минулий рік по цілому світу почастішали і стали жорстокішими напади піратів. У порівнянні з 2002 роком кількість піратських розбоїв зросла з 370 до 445,— застерігає Міжнародне морське бюро... Число нападів із використанням вогнепальної зброї збільшилось з 68 до 100. Кількість моряків, котрі стали заручниками, майже подвоїлась і досягла 359 осіб. Крім того, 311 кораблів пірати взяли на абордаж і 19 суден викрали». А імена 71 особи, як членів команди, так і пасажирів, значились у списках зниклих безвісти, і 21 моряка було вбито — це на 11 більше, ніж попереднього року. В індонезійських водах вже не раз ставалося найбільше піратських розбоїв — 121. На другому місці води Бангладеш — 58 випадків, і далі нігерійські — 39 нападів. У повідомленні Бюро зазначається: «Усі піратські розбої поділяють на дві основні категорії. Перша — то операції на зразок військових, під час яких групи піратів-бойовиків захоплювали членів команди з метою отримання викупу, щоб надалі підтримувати свою діяльність. Друга категорія — це напади на легку здобич, приміром буксири і баржі».

Сексуальні зловживання з боку священиків

У «Нью-Йорк таймс» з’явилося наступне повідомлення: «За результатами двох довгоочікуваних спостережень, римо-католицьку церкву [у США] охопила епідемія сексуального зловживання дітьми. Протягом останніх 52 років такі злочини вчинило щонайменше 4 відсотки священиків. Найбільше надуживань зроблено тими, кого висвячено в духовний сан у 1970 році. Саме з цієї групи в таких ганебних вчинках було звинувачено кожного десятого священнослужителя. «З 1950 по 2002 рік 10 667 дітей стали об’єктом статевих домагань з боку 4392 священиків. Однак у висновках обидвох вивчень зазначається, що ці дані не є повними», тому що в багатьох випадках про такі злочини ніхто не заявляв. Вивчення, яке проводилось у нью-йоркському Коледжі кримінального судочинства імені Джона Джея, довело, що «в сексуальних зловживаннях звинувачено священиків з понад 95% єпархій і приблизно з 60% релігійних орденів». Як показало інше дослідження, проведене Католицькою державною оглядовою радою, в католицьких семінаріях «закривають очі на розбещеність».

Трохи фізичних вправ не завадить

«Якщо ті, хто не хоче дотримуватися дієт, помірно займатимуться спортом, скажімо проходитимуть пішки 20 кілометрів щотижня, це запобігатиме збільшенню їхньої ваги і сприятиме схудненню»,— повідомляється в журналі «ФДА консюмер». Протягом восьми місяців велися спостереження за «182 чоловіками і жінками віком 40—65 років, котрі ведуть малорухливий спосіб життя і мають зайву вагу». Вивчення показало, «що між фізичним навантаженням і схудненням існує прямий зв’язок». Учасників вивчення поділили на чотири групи, і вони продовжували харчуватись, як раніше. Однак члени трьох груп мали різні фізичні навантаження. Учасники ж четвертої, контрольної, групи не робили жодних фізичних вправ. У статті зазначається: «У період проведення вивчення контрольна група набрала вагу. У порівнянні з нею члени всіх інших груп, які займалися спортом, суттєво зменшили об’єм талій і стегон». Результати цього дослідження показують: навіть якщо помірно займатись фізичними вправами, наприклад щодня півгодини ходити пішки, то можна контролювати свою вагу.