Добрі друзі, погані друзі

СВІТЛАНА, молода жінка, була в розпачі. Виявилося, що чоловік, якого вона вважала своїм другом,— убивця. Тож її непокоїло питання: «Якщо мене зрадив мій близький друг, то чи можна взагалі кому-небудь довіряти?» Співрозмовник Світлани поцікавився, чи вона знає, які цінності в того чоловіка. Вона запитала: «Що ви маєте на увазі?» Світлана навіть не знала, що́ ті «цінності» означають. А вам відомо, які цінності у ваших друзів?

Як свідчить приклад Світлани, від відповіді на це запитання може залежати наше життя. Одна біблійна приповідка каже: «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде» (Приповістей 13:20). А втім, подібно до Світлани нерідко хтось дружить з іншими просто тому, що йому приємно в компанії цих людей. Звісно, нам подобається спілкуватися з тими, з ким почуваємось невимушено. Але якщо ми вибираємо друзів лише за цим критерієм, майже не звертаючи уваги на їхній характер, то можемо глибоко розчаруватись. Як же довідатись, які в людини цінності?

 Важливо мати високі моральні цінності

Спершу нам самим треба мати такі цінності. Для цього мусимо знати, що правильне і неправильне, добре й погане, і завжди рішуче дотримуватися високих моральних принципів. «Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга»,— каже інша біблійна приповідка (Приповістей 27:17). Коли двоє товаришів «заточують» свою дружбу міцними, як залізо, моральними принципами, допомагають один одному ставати більш зрілими, то їхня дружба міцнішає.

Паком із Франції ділиться: «Я вважаю, що правдивий друг — це не лише той, хто вислуховує мене і доброзичливо зі мною розмовляє, але й той, хто здатний докорити мені за нерозсудливий учинок». Наші найкращі друзі — молоді вони чи вже в літах — це ті, хто допомагає нам далі йти правильним шляхом і виправляє нас, коли збираємось зробити щось погане. «Побої коханого [«друга», Бач.] вірність показують»,— говориться в Біблії (Приповістей 27:6). Для морального та духовного зміцнення треба спілкуватися з тими, хто так само, як ми, любить Єгову і його принципи. «У школі, крім мене, не було нікого, хто дотримувався б християнських принципів та переконань,— пригадує Селін з Франції.— Отож я зрозуміла, що важливо мати справжніх друзів у християнському зборі. Саме вони допомагали мені бути врівноваженою».

Яким повинен бути друг

Якщо хочете зав’язати з кимсь дружбу, то запитайте себе, які в нього (чи в неї) друзі. Це допоможе вам зрозуміти, якою є ця людина. А що думають про неї гідні довір’я люди? Також проаналізуйте, як ця особа поводиться не лише з вами, але й з іншими, особливо з тими, від кого не сподівається щось отримати. Якщо хтось не виявляє гарних рис, скажімо чесності, порядності, терпіння й уважності, у взаєминах з іншими людьми, то чи буде він виявляти їх у стосунках з вами?

Щоб дізнатись про чийсь характер, потрібні час, терпеливість і вміння. У Біблії сказано: «Рада в серці людини — глибока вода, і розумна людина її повичерпує» (Приповістей 20:5). Варто розмовляти з такими людьми на глибокі теми, адже так ближче познайомимось з ними, довідаємось про їхні спонуки і, звичайно, про цінності. Що вони за люди? Люб’язні чи непривітні? Мають оптимістичний погляд на життя чи негативний і цинічний? Безкорисливі чи прагнуть власної вигоди? Вірні чи зрадливі? Коли хтось постійно  критично відгукується про інших, то чи поза очі не говоритиме негативно і про вас? «Чим серце наповнене, те говорять уста»,— пояснив Ісус (Матвія 12:34). Тож коли говорять чиїсь уста — будьте уважні!

Що справді об’єднує друзів

Дехто вважає, що друзі повинні мати однакові вподобання. Якось один хлопчик сказав: «Я ніколи не дружитиму з тим, хто не любить солодкої ватрушки». І правда, друзям слід багато в чому бути подібними, аби розуміти один одного. Особливо їх мають об’єднувати моральні й духовні цінності. Однак це не означає, що друзі обов’язково повинні бути схожі за характером і походженням. Навпаки, різний життєвий досвід, різні погляди можуть збагатити дружбу й принести взаємну користь.

У Біблії знаходимо два повчальні приклади дружби — Йонатана з Давидом і Рут з Ноомі. Їхні взаємини ґрунтувались на відданості Богові та його принципам *. Варто зазначити, що в обох випадках чимала різниця у віці й походженні не мала істотного значення. Ці приклади навчають нас, що молоді й літні можуть стати один для одного справжньою опорою.

Дружіть з людьми різного віку

Коли молоді дружать зі старшими, це взаємозбагачує їх. Ось що з власного досвіду розповідають деякі молоді люди.

Мануела (Італія): «Уже якийсь час я товаришую з подружньою парою середнього віку. Я відкрила їм своє серце і почуваюся щасливою, бо й вони звірились мені. Вони не знехтували мною через те, що я молодша. Власне тому мені захотілося заприятелювати з ними. Така дружба дуже допомагає, особливо якщо мені нелегко. Коли я обговорюю свої проблеми з ровесницями, часом чую від них не зовсім обдумані поради. А от старші друзі мають досвід, проникливість і розважність, яких ще не набули ми, молоді. З їхньою допомогою я приймаю мудрі рішення».

 Зулейка (Італія): «На вечірки ми запрошуємо не лише молодь, але й старших від нас. Я помітила, що, коли збираються разом старші й молоді, вечірка приносить усім справжнє підбадьорення. Нам подобається таке спілкування, бо ми можемо обмінюватись думками».

Якщо ви старшого віку, то можете цікавитись молодшими особами. Як видно з попередніх висловлювань, багато молодих людей дуже цінують ваш досвід, і їм приємно бути у вашому товаристві. Ось що каже Амелія, 80-річна вдова: «Я виявляю ініціативу в спілкуванні з молодшими. Як же ж їхня енергія та жвавість підносить мене на дусі!» Користь від такого взаємного підбадьорення довготривала. Багато дорослих кажуть, що своїм успіхом вони завдячують тим, з ким приятелювали в юності. Ті друзі, хоча й трохи старші, були для них чудовим прикладом і давали їм слушні поради.

Як зміцнити дружбу

Аби мати добрих друзів, не обов’язково знайомитися з кимсь новим. Якщо у вас вже є надійні товариші, чому б не зміцнити дружні стосунки з ними? Давні друзі — це особливо цінний скарб, і тому ставтесь до них відповідно. Ніколи не сприймайте їх як належне.

А головне, пам’ятайте: справжнє щастя і вірні друзі з’являються тоді, коли ви віддаєте себе, свій час та зусилля. Усі ваші старання варті нагороди, яку ви матимете. Проте якщо, вибираючи друзів, думаєте лише про себе, то вам нічого не вдасться. Тож, обмірковуючи, з ким заприятелювати, звертайте увагу не лише на тих, хто вам подобається чи від кого можна щось отримати. Знайомтесь ближче з тими, кого інші, можливо, не помічають або кому важко знайти товаришів. Ґаель з Франції розповідає: «Коли ми збираємося, щоб чимось зайнятись, то запрошуємо у свою компанію юнаків та дівчат, котрі, як нам відомо, тримаються осторонь. Ми кажемо: «Невже тобі хочеться весь час сидіти вдома? Хочеш, пішли з нами. Ближче познайомимось» (Луки 14:12—14).

З іншого боку, не спішіть відмовлятися, коли хтось вам пропонує дружбу. Еліза з Італії ділиться: «Можливо, десь у глибині душі ти почуваєшся трохи ображеним, пригадуючи, що колись тебе не прийняли в компанію. Зрештою в тебе може зародитись думка: «Обійдусь і без друзів». Тоді ти замикаєшся в собі, усамітнюєшся й думаєш тільки про себе. Замість того щоб шукати товаришів, нікого до себе не підпускаєш». Не дозвольмо, щоб безпідставна боязнь і якісь власні інтереси завадили нам знайти друзів. Навпаки, будьмо з іншими відверті. Цінуймо тих, хто прагне з нами подружитись.

Ви можете мати справжніх друзів

Аби знайти справжніх друзів, недостатньо лише хотіти цього і читати статті на зразок цих. Здобути досвід у дружбі — це так само, як навчитись їздити на велосипеді. Жодного з цих умінь ми не набудемо, лише сидячи за книжками. Нам слід учитися на ділі, навіть якщо доведеться кілька разів упасти. Біблія показує, що найліпшими приятелями для нас можуть бути ті, хто дружить з Богом. І Бог благословлятиме нас лише в тому разі, якщо ми докладаємо зусиль, аби мати друзів. Тож чи ви рішуче настроєні знайти справжніх друзів? Якщо так, не опускайте рук! Моліться до Бога про допомогу, безкорисливо виявляйте ініціативу й будьте другом для інших.

[Примітка]

 [Рамка/Ілюстрація на сторінці 11]

Поради батькам

Уявлення про дружбу, як і про багато чого іншого, набувають спочатку в родинному колі. Потреба малої дитини в дружбі мала б задовольнятись у першу чергу в сім’ї. Проте навіть за ідеальних обставин спосіб мислення, почуття й поведінку дитини формують не лише родичі. Подумайте, наприклад, як швидко малюки іммігрантів починають розмовляти місцевою мовою лише завдяки тому, що спілкуються з іншими дітьми.

Батьки, ви маєте унікальну нагоду — допомагати своїм дітям мудро вибирати друзів. Бо ж і малі діти, і підлітки ще не настільки досвідчені, щоб приймати такі рішення без вашого керівництва. Але проблема в тому, що чимало молодих людей має тісніші стосунки з товаришами, ніж з батьками чи з кимсь із старших.

На думку деяких фахівців, підлітки товаришують з ровесниками, а не зі своїми батьками зокрема тому, що багато батьків не знають, як виконувати свою роль. Адже Бог доручив їм відповідальність — давати дітям керівництво і постійно про них турбуватись (Ефесян 6:1—4). Психотерапевт, д-р Рон Теффел, знає багатьох батьків, які розгублено розводять руками, коли йдеться про їхні стосунки з дітьми-підлітками. Він пише, що немало з них замість того, щоб справді бути батьками «піддається пропаганді певних методів виховання дітей, яка шириться у засобах масової інформації». Чому так стається? «Батьки не знають власних дітей настільки добре, щоб розуміти й задовольняти їхні потреби».

Але це можна змінити. Батькам слід усвідомлювати, що діти шукатимуть у своїх товаришів те, чого не отримують вдома. Чого саме? «Їм потрібне те, чого завжди потребувала молодь: навчання, схвалення, почуття захищеності. Їм хочеться чітко розуміти правила, знати, чого від них очікують і почувати себе невід’ємною частиною сім’ї,— зазначає д-р Теффел.— Трагедія нашого часу в тому, що дорослі здебільшого не задовольняють цих основних потреб підлітків. Тому у своїй сім’ї підлітки насправді не почуваються як вдома».

Як ви, батьки, можете допомогти своїм дітям знайти добрих товаришів? Спершу проаналізуйте власне життя і те, з ким приятелюєте. Чи дійсно ваші цілі та спосіб життя, а також ваших друзів, неегоїстичні та благородні? Вони духовні чи матеріалістичні? Дуглас, християнський старійшина й батько, зауважує: «Не по словах судять, а по ділах. Отож ваші діти неодмінно наслідуватимуть спосіб мислення та поведінку, які помічають у вас, ваших друзях і їхніх дітях».

Навіть тварини інстинктивно й несамовито захищають своє потомство від кожної небезпеки. Один спеціаліст, який вивчає поведінку ведмедів, зауважує: «Ведмедиця відома тим, що захищає своїх малюків від будь-якої загрози». Чи не слід батькам докладати таких самих зусиль? «Мої батьки обговорювали зі мною біблійні вірші,— згадує Рубен з Італії.— Вони допомагали зрозуміти, з ким краще не спілкуватися. Спочатку я обурювався: «Я що, взагалі не можу ні з ким дружити?» Але з часом я переконався у слушності батьківських порад і завдяки їхньому терпінню уникнув біди».

Допомагайте своїм дітям вибирати собі за друзів тих, хто подає гарний приклад і хто заохотить їх ставити перед собою гідні цілі. Френсіс, молодий чоловік, що досяг успіху в житті, пригадує: «Наша мама зауважила, що ми з братами не маємо товаришів. І вона почала запрошувати християнських братів, котрі були ревними повночасними служителями. Так у себе в дома ми познайомилися й заприятелювали з ними». Завдяки зусиллям батьків діти зростатимуть у сприятливій сімейній атмосфері, де будуть зав’язуватись і міцніти чудові дружні стосунки.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Звертайте увагу, як поводяться ті, з ким ви хочете заприятелювати.

[Ілюстрація на сторінці 10]

Різниця у віці й походженні — не завада для щирої дружби.