Приховані пастки на шляху до ідеалу

ЗА ЯКИМИ критеріями люди визначають, що таке справжня краса? Як каже одне прислів’я, «не те гарне, що гарне, а те, що кому подобається». Справді, краса є поняттям відносним. Крім того, кожній культурі й епо́сі притаманне своє уявленням про красу.

Джефрі Собел, ад’юнкт-професор дієтології з Корнеллського університету (США), зазначив: «Упродовж XIX сторіччя майже скрізь огрядність ототожнювали з високим соціальним становищем. Повнота була ознакою здоров’я і достатку, тоді як худорлявість свідчила про недоїдання та бідність». Ці погляди відобразились у творах багатьох митців того часу. Художники і скульптори зображали здебільшого пишнотілих жінок, які тоді вважались ідеалом краси.

Захоплення пишними формами існує донині, хоча взагалі про красу судять не лише за пропорціями тіла. У певних країнах південної частини Тихого океану огрядність і досі вважають ознакою краси. У деяких куточках Африки майбутню наречену навмисно «відгодовують», аби вона стала більш «привабливою». Власник одного з нічних клубів у Нігерії каже: «Здебільшого африканки пишнотілі... І кожна з них вважає себе гарною. Адже таке уявлення про красу існує в нашій культурі».  У країнах Латинської Америки округлість форм також свідчить про успіх і достаток.

Однак в інших місцевостях панує протилежний погляд. Внаслідок індустріалізації та розвитку міжнародної торгівлі значно покращилося забезпечення харчовими продуктами. І саме відтоді, як дехто вважає, огрядність перестала бути ознакою приналежності до «вищого» класу, оскільки інші теж можуть споживати ті продукти, які раніше дозволяли собі лише заможні люди. Тому захоплення пишними формами поволі зменшилось. Крім того, в деяких релігіях огрядних людей вважали ненажерами і за це зневажали. А медики почали застерігати про шкоду, якої може завдати надлишкова вага. Усе це посприяло тому, що в людей змінилось уявлення про вроду і вже впродовж кількох десятиріч у багатьох частинах світу справжніми красунями вважають худорлявих.

Подібні стереотипи нав’язують нам і засоби масової інформації. Особи, які з’являються в рекламних роликах чи на рекламних щитах, зазвичай мають струнку, атлетичну фігуру. Таку зовнішність асоціюють з успіхом і почуттям безпеки. Те саме можна сказати про зірок кіно і телебачення.

Як усе це відбивається на звичайних людях, зокрема на молоді? В одній нещодавній статті про зовнішність зазначалось, що «протягом шкільних років пересічна американська дівчина просиджує перед телевізором понад 22 000 годин». Упродовж цього часу перед її очима з’являється безліч кадрів із зображенням чарівних жінок з «ідеальними» фігурами. «Отож,— говориться далі в статті,— жінки починають думати, що «ідеальна» зовнішність є запорукою престижу, щастя, кохання й успіху». Тому не дивно, що, переглянувши журнал із фотографіями моделей, 47 відсотків дівчат захотіли схуднути, хоча насправді лише 29 відсотків з них мали надлишкову вагу.

Уявлення про красу формує також індустрія моди. Дженіфер, дівчина з Венесуели, яка працює манекенницею в Мехіко, говорить: «Робота зобов’язує тебе гарно виглядати. А сьогодні це означає бути худорлявою». Французька манекенниця, на ім’я Ванесса, каже: «Річ не лише в тому, що роботодавці вимагають, аби ти була худорлявою. Ти і сама прагнеш бути стрункою. Це всесвітня тенденція». Під час одного опитування 69 відсотків дівчат визнало, що образ «ідеальної» жінки формується в них під впливом фотографій з популярних журналів.

Однак не лише жінки намагаються досягти еталона краси. У мексиканській газеті «Універсаль» говориться: «Ніколи  раніше на ринку не було стільки косметичних засобів для чоловіків».

Невдалі спроби досягти «ідеалу»

Через бажання гарно, а то й «досконало», виглядати деякі люди зважуються на косметичні операції. Сьогодні такі послуги стають дедалі різноманітнішими і дешевшими. Звідки косметична хірургія бере свій початок?

Згідно з «Британською енциклопедією», сучасна методика пластичної хірургії зародилася після Першої світової війни. У той час медики намагалися допомогти людям, чия зовнішність була спотворена внаслідок поранень. Пізніше за допомогою пластичної хірургії стали усувати вроджені дефекти, а також ушкодження, спричинені пожежею чи травмою. Проте в наш час, як зазначається в енциклопедії, до пластичних операцій зазвичай вдаються «абсолютно здорові люди, які лише хочуть поліпшити свою зовнішність». Дехто прагне, наприклад, змінити форму носа чи зменшити вуха, підтягнути шкіру обличчя і шиї, усунути зайвий жир з живота і стегон, збільшити розмір певних частин тіла і навіть зробити більш «привабливим» пупок.

Чому ж здорові люди ідуть на такий ризик? З якими небезпеками пов’язані косметичні операції? Анхель Пападопулос, секретар Мексиканської асоціації пластичної, естетичної і відновлювальної хірургії, зауважив, що інколи операції проводять непрофесіонали і це приносить плачевні наслідки. У деяких клініках застосовують препарати, які можуть завдати серйозної шкоди здоров’ю пацієнта. На початку 2003 року одна газета повідомляла про скандал, який розгорівся на Канарських островах. Через антисанітарні умови в місцевих салонах краси постраждали сотні жінок *.

Чимало чоловіків теж прагнуть досягти ідеальної зовнішності. Деякі з них майже весь вільний час проводять у спортивних залах. «Нерідко через це вони занедбують свої обов’язки і їхні стосунки з іншими значно погіршуються»,— говориться  в журналі «Міленіо». Керуючись бажанням мати атлетичну статуру, багато чоловіків вживають речовини, які шкодять організму, як-от стероїди.

Часто у молодих жінок надмірна турбота про зовнішність призводить до розладів харчування, скажімо булімії чи невротичної анорексії. Дехто вживає препарати для схуднення, які начебто приносять миттєві результати. Однак чимало з цих препаратів не схвалені авторитетними медичними закладами, і вживання їх може завдати серйозної шкоди здоров’ю.

У гонитві за досконалою зовнішністю можна втратити не лише фізичне здоров’я. За словами д-ра Катаріни Філліпс з Браунівського університету (США), у людей, які надмірно переймаються своїм виглядом, може розвинутися дисморфічний синдром — психічний розлад, що характеризується глибоким почуттям неповноцінності через уявну фізичну ваду. Від цього синдрому страждає близько 2 відсотків людей. І вони іноді «настільки переконані у своїй потворності, що відокремлюються від рідних та друзів,— говорить д-р Філліпс,— а також впадають у депресію чи навіть думають про самогубство». Д-р Філліпс навела приклад одної вродливої дівчини, в якої на обличчі було кілька вугрів. Проте цій дівчині здавалося, що її лице вкрите рубцями. Тому вона не хотіла з’являтися на люди і у восьмому класі кинула школу.

Чи зовнішній вигляд настільки важливий, щоб заради нього жертвувати своїм фізичним і психічним здоров’ям? Що таке справжня краса?

[Примітка]

[Вставка на сторінці 5]

У 69 відсотків дівчат образ «ідеальної» жінки формується під впливом фотографій з популярних журналів.

[Ілюстрація на сторінці 4]

Реклама справляє величезний вплив на уявлення людей про досконалу зовнішність.

[Ілюстрація на сторінці 6]

Дехто наражає себе на небезпеку, роблячи багато пластичних операцій.

[Ілюстрації на сторінці 7]

Чимало людей докладає неабияких зусиль, щоб виглядати якнайліпше.