Відродження Александрійської бібліотеки

ВОНА була однією з найвідоміших бібліотек стародавнього світу. Завдяки їй місто Александрія, що в Єгипті, стало справжньою меккою для великих мислителів. Коли цю книгозбірню було знищено (ніхто точно не знає, як саме), разом з нею загинули безцінні праці. Тому на деякий час сповільнився розвиток академічних знань. Але в наші дні та велична бібліотека ніби переживає своє друге народження.

Сучасна Александрійська книгозбірня — це споруда незвичайної форми. Головна будівля нової бібліотеки, відомої тепер як Бібліотека Александріна, за формою нагадує зрізаний навскіс циліндр. Дах, виготовлений зі скла й алюмінію, (1) займає майже таку ж площу, як два футбольних поля. Усі його вікна спрямовані на північ. Через них світло падає в головний читальний зал (2). У просторому «циліндрі», основа якого розміщена під землею нижче рівня моря, містяться головні аудиторії бібліотеки. Сяючий плоский дах цієї семиповерхової споруди плавно сходить донизу, утворюючи біля фундаменту велетенську заглибину. Мерехтіння і блиск металічної поверхні даху здалека нагадує вранішнє сонце на обрії.

Ззовні споруда закута в масивні лати з сірого граніту і, немов круча, стрімко здіймається вгору. На гранітній поверхні викарбувані довгі ряди літер, які взято з алфавітів стародавніх і сучасних мов (3). Такі ряди чудово символізують «цеглинки знання».

Значна площа цієї циліндричної будівлі відведена під просторий багатоярусний читальний зал (4). А підземне книгосховище настільки велике, що в ньому може поміститися аж 8 мільйонів книжок. Крім того, у бібліотеці є виставкові зали, аудиторії та спеціально обладнані кімнати для інвалідів по зору (5). Також до складу комплексу входить окрема сферична споруда — планетарій  (6). Вона нагадує супутник, який застиг на орбіті. А втім, опис сучасної Александрійської бібліотеки був би неповним, якщо не згадати про її найновіші комп’ютерну і протипожежну системи.

Заснування легендарної бібліотеки

У сиву давнину неподалік від міста Александрія височів славнозвісний Фароський маяк, який згодом безслідно зник. Його зараховують до семи чудес стародавнього світу. Говорять, що маяк мав більш як 110 метрів заввишки. Місто уславилось ще однією спорудою, яку також було зруйновано,— це гробниця Александра Македонського. Після смерті Александра владу над Єгиптом захопили Птолемеї. Ця династія правила аж до 30-го року до н. е., коли війська Октавіана перемогли об’єднану армію Антонія і Клеопатри. За Птолемеїв Александрія перетворилась на величне та впливове місто. «Довгий час місто було торговим і культурним центром тодішнього світу»,— повідомляється в праці «Атлас елліністичного світу» (англ.). У період найбільшого розквіту кількість населення в Александрії сягнула близько 600 тисяч осіб.

Проте найбільшою гордістю міста була книгозбірня, яку заснували на початку III століття до н. е. Правителі з династії Птолемеїв не шкодували коштів для її підтримки. Поряд з Мусейоном, або Храмом муз, бібліотека стала осередком освіти і наукових відкриттів в епоху еллінізму.

Вважають, що ця стародавня книгозбірня налічувала 700 000 папірусних сувоїв. Для порівняння: у XIV сторіччі н. е. Сарбоннській бібліотеці в Парижі належало всього 1700 рукописів — найбільша в той час колекція пам’яток писемності. Єгипетські правителі були настільки завзятими бібліофілами, що заради поповнення Александрійської бібліотеки наказали своїм воїнам обшукувати кожен корабель, який заходив у міський порт,— чи, бува, не відшукають вони хоча б кілька сувоїв. Якщо знаходили, то оригінали рукописів залишались у книгозбірні, а власникам повертали копії. Згідно з певними джерелами, Птолемей III, пообіцявши високу грошову заставу, позичив в Афін оригінали безцінних творів грецьких класиків. За його словами, він хотів зробити копії для своєї бібліотеки. Натомість цей правитель залишив собі  оригінали, відмовився заплатити заставу, а афінянам віддав копії.

Сьогодні великих мислителів, які трудилися в Александрійській бібліотеці і Мусейоні, вважають геніями стародавнього світу. Цим ученим мужам належать основоположні праці з геометрії, тригонометрії й астрономії, а також з мовознавства, літератури і медицини. За переданням, саме тут 72 юдейських учених працювали над перекладом Єврейського Письма на грецьку мову. Плодом їхнього труда стала знаменита Септуагінта.

Загибель бібліотеки

Як не дивно, але тодішні історики не вважали за потрібне залишити для майбутніх поколінь детальний опис громадських установ Александрії. Про це, зокрема, свідчать слова історика третього століття нашої ери Атеневса: «Хіба потрібно розповідати про бібліотечний комплекс, кількість книжок і про колекцію Мусейону? Ні, адже про них всім відомо». Після таких коментарів сучасним науковцям залишається хіба що розводити руками. Адже їм хотілось би знати якомога більше про надзвичайну книгозбірню прадавньої Александрії.

Коли 640 року н. е. араби завоювали Єгипет, Александрійська бібліотека, ймовірно, вже лежала в руїнах. Серед учених немає єдиної думки щодо того, коли і як було знищено бібліотеку. Дехто каже, що чимало рукописів загинуло ще 47 року до н. е., коли Юлій Цезар спалив частину міста. Та хоч би якою була причина, разом з бібліотекою людство втратило і безцінну скарбницю знань. Назавжди канули в небуття сотні творів грецьких драматургів, а разом з ними й перші 500 років грецької історіографії. Залишилися хіба що деякі праці Геродота, Фукідіда і Ксенофонта.

З третього по шосте століття нашої ери мешканці Александрії постійно потерпали від сутичок між язичниками, юдеями і так званими християнами, які часто воювали одні з одними через суперечності в заплутаних догматах віри. У багатьох випадках церква заохочувала своїх прихильників плюндрувати язичницькі храми. Так загинуло безліч старовинних рукописів.

Відновлення колишньої слави

Новітню Александрійську бібліотеку було відкрито в жовтні 2002 року. Наразі тут налічується 400 тисяч книг. До того ж за допомогою найсучаснішої комп’ютерної системи читачі мають доступ до бази даних інших бібліотек. Колекція книгозбірні містить пам’ятки писемності переважно східних регіонів Середземномор’я. А втім, тутешні книгосховища можуть вмістити аж 8 мільйонів книжок, тож Александрійська бібліотека поступово відновлює колишню славу стародавнього міста.

[Рамка на сторінці 14]

ПЛЕЯДА СЛАВНИХ АЛЕКСАНДРІЙСЬКИХ УЧЕНИХ

АРИСТАРХ САМОСЬКИЙ. Астроном, який жив у III столітті до н. е. Саме він першим зробив припущення, що планети обертаються навколо Сонця. За допомогою тригонометричних рівнянь вирахував відстань від Землі до Сонця та Місяця, а також обчислив розміри цих двох світил.

АРХІМЕД. Математик і винахідник, що жив у III сторіччі до н. е. Зробив численні відкриття і вперше науковим методом вирахував число π (пі).

ГАЛЕН. Лікар, котрий жив у II столітті н. е. Його 15 праць були загальновизнаними посібниками з медицини протягом 12 століть.

ЕВКЛІД. Математик, який жив у IV столітті до н. е. Родоначальник геометрії і зачинатель у галузі оптики. Його праця «Начала» була авторитетним посібником з геометрії аж до XIX сторіччя.

ЕРАТОСФЕН. Визначний учений і один з перших бібліотекарів Александрії, що жив у III столітті до н. е. Досить точно обчислив окружність земної кулі.

КАЛЛІМАХ. Керівник бібліотеки та відомий поет, що жив у III сторіччі до н. е. Склав перший індекс Александрійської бібліотеки. Ця праця була каталогом класичних грецьких творів.

КЛАВДІЙ ПТОЛЕМЕЙ. Астроном, який жив у II столітті н. е. Його праці з географії й астрономії довгий час відігравали провідну роль у цих галузях науки.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 13]

Усі фото: Courtesy of the Bibliotheca Alexandrina: фотограф: Mohamed Nafea