Крихітні морські лицарі
Крихітні морські лицарі
ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В АВСТРАЛІЇ
ТАКІ морські створіння, як кити, дельфіни й акули, завжди хвилювали та полонили людську уяву. Однак у морських глибинах мешкають не лише великі, але й малі створіння (Псалом 104:25). Коли придивитись до них ближче, то вони також можуть викликати в нас неабияке захоплення.
Наприклад, на дні океану мешкають крихітні створіння — морські лицарі. Однак вони, на відміну від середньовічних лицарів, одягнені в обладунки, які вражають багатством кольорів та вигадливістю візерунків. Ці маленькі істоти належать до класу ракоподібних і називаються креветками.
З дна океану до столу
Можливо, креветки для вас — це лишень смаковиті дари моря. Але на морському дні, ще задовго до того, як потрапити на ваш стіл, з креветками відбувається багато цікавого. Деякі самки прикріпляють ікринки до свого черевця і виношують їх, аж поки з них не вилупляться личинки. Інші ж просто метають ікру у воду, і вона там сама дозріває.
З ікринки креветки виходить личинка, що перебуває на стадії зоеа. Потім личинка проходить ще кілька стадій розвитку, і протягом цього періоду вона зовсім не схожа на дорослих особин. Зоеа проводить деякий час серед планктону і зрештою опускається на океанічне дно, де поступово перетворюється в дорослу креветку.
Зміна обладунків
Але як креветки можуть рости, коли вони заковані в міцний панцир? «Процес росту (який часто називають линькою) включає утворення нової м’якої кутикули, яка формується під старою»,— говориться в книжці «Знайомство з ракоподібними австралійських вод».— Креветка скидає стару кутикулу й починає вбирати в себе воду, власне тому нова кутикула стає еластичною і креветка може рости». В іншій книжці «Узбережжя Австралії» сказано: «Креветка мусить вилізти зі старої кутикули й витягнути з неї всі свої відростки. А цих відростків досить багато, і вони можуть бути як великими й міцними, так і крихітними й делікатними. Креветка витягує свої відростки зі старого панцира, немов пальці з рукавички».
Проте як через вузькі тріщини на з’єднаннях різних частин старого панцира ракоподібні можуть витягнути великі відростки, скажімо клешні? Автор щойно згаданої книжки Вільям Дакін пояснює: «Цей процес можливий лише завдяки тому, що тіло креветки м’яке. Також під час линьки кров відходить від кінцівок, і вони стають тоншими. Тож креветка може легко їх витягнути». Нова кутикула зовсім не відрізняється від старої: має такий же рельєф, візерунок та колір. І все це — недарма.
Різне забарвлення креветок
Деякі креветки, що мешкають поміж морськими анемонами, прозорі або ж набувають кольору анемон. Ці креветки знайшли собі серед цих рослин справжній сховок. А щоб віддячити за охорону, вони прибирають місце поселення анемон, усуваючи рештки їжі й сміття.
Інші види креветок, навпаки, мають яскраве забарвлення, зокрема креветки-санітари. Вони часто мешкають цілими зграями поміж рифів, а своїм барвистим обладунком приваблюють «клієнтів». Ці креветки виконують ряд важливих послуг. Риби, яким дошкуляють паразити, підпливають до поселень креветок, запрошуючи в такий спосіб оглянути їх. Креветки можуть спокійно залізти в рот або зябра риби. Ці морські «лікарі» усувають і з’їдають усіх паразитів, які завелися на зовнішній слизовій оболонці риб.
А втім, незалежно від кольору чи ролі, яку виконують креветки, з певністю можна сказати, що обладунки цих крихітних лицарів справляють більше враження, ніж обладунки середньовічних лицарів.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Креветка-верблюд.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Прозора анемонова креветка.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Імператорська креветка.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Анемонова креветка.
[Ілюстрація на сторінці 23]
Креветка-санітар.
[Відомості про ілюстрацію, сторінка 23]
Усі фотографії, крім креветки-санітара: © J and V Stenhouse