Лікарі в мінливому світі

У 1174 році Маймонід став лікарем при єгипетському дворі і більшість часу проводив у палаці. Про своє щоденне повернення додому він писав: «Мені вдається трошки перекусити — і це все, що я їм за цілий день. А потім знову оглядаю пацієнтів, виписую рецепти і призначаю лікування від недуг. Хворі заходять і виходять аж до ночі. І деколи... я такий стомлений, що ледь говорю».

ПРОФЕСІЯ лікаря завжди вимагала жертовності. І часто в теперішньому мінливому світі лікарі так само виснажуються на роботі, як Маймонід. Але чи поважають нині лікарів так, як раніше? До якої міри повсюдні зміни впливають на їхнє життя? І як сучасні тенденції позначилися на відносинах між лікарями й пацієнтами?

Стосунки змінюються

Хтось, можливо, ще пам’ятає той час, коли лікар носив із собою в сумці всі необхідні ліки та інструменти. Тоді, як і тепер, до лікарів ставилися двояко. З одного боку, їх поважали за вміння, шанували за їхнє становище і захоплювалися їхньою професійною етикою. З іншого боку, лікарів могли критикувати за те, що вони беруть гроші, лаяти за невдачі і звинувачувати за брак співчуття.

Однак, лікуючи членів тої чи іншої родини протягом кількох поколінь, лікар відчував, що його праця не марнотна. Часто лікарі відвідували хворих удома. А в сільській місцевості обідали з господарями або ж залишалися на ніч там, де приймали пологи. Чимало лікарів особисто виготовляли ліки для своїх пацієнтів. А саможертовність спонукувала їх безкоштовно лікувати бідних людей і в будь-яку пору дня чи ночі приходити на допомогу.

Дехто з лікарів працює так і досі. Проте в багатьох місцевостях характер стосунків між лікарем і пацієнтом за останні кілька десятиліть змінився більше, ніж за останні кілька століть. Як до цього дійшло? Аби знайти відповідь, спершу подивімось, що сталося з викликами лікаря додому.

Чи тепер викликають лікаря додому?

Раніше було прийнято викликати лікаря додому, і в деяких місцевостях ця практика все ще існує. Однак по цілому світі до цього вдаються дедалі рідше. У газеті «Таймс оф Індія» зазначається: «Тепер, коли багато лікарів спеціалізуються лише в певних галузях медицини, образ дільничного лікаря, який за викликом відвідує хворого вдома, охоче піклується про нього і добре знайомий з членами його родини, відходить у минуле».

У наш час медицина розвивається небувалими темпами, тому чимало лікарів мають вузьку спеціалізацію і працюють у колективі. Через це люди змушені ходити на прийом до різних лікарів. У результаті лікарі не можуть розвинути постійних стосунків з сім’ями пацієнтів.

 Практика відвідування хворих удома почала занепадати ще століття тому, коли лікарі стали більше послуговуватись лабораторними аналізами й діагностичним обладнанням. У багатьох лікувальних установах почали вважати, що відвідування хворих удома — це неефективне використання часу лікарів. Адже більшість пацієнтів нині самі можуть легко дістатися до лікарні чи поліклініки. А чимало обов’язків, які раніше виконував лікар, сьогодні здійснює молодший медперсонал лікарень та служба невідкладної медичної допомоги.

Інший статус

Нині чимраз менше лікарів працюють самостійно, оскільки все частіше медичне обслуговування населення здійснюють державні установи і медичні заклади, які наймають лікарів на роботу. Однак багатьом лікарям не подобається бути третьою стороною, коли йдеться про стосунки між лікарем і пацієнтом. А ще такі установи вимагають від них приймати більше хворих за меншу кількість часу. «Одного пацієнта я повинна прийняти лише за сім — десять хвилин,— каже д-р Шіла Перкінс, спеціаліст широкого профілю з Великобританії.— І більшість цього часу я затрачаю на те, щоб ввести в комп’ютер дані про хворого. Тому вже просто не встигаю добре взнати самого пацієнта. Інколи це дуже мене розстроює».

У цьому мінливому світі пацієнти мають більше прав, ніж раніше. Колись «вказівки лікаря» не піддавались обговоренню. Тепер же в ряді країн від лікарів очікується, що вони повідомлятимуть пацієнтам про альтернативні методи лікування і про можливі наслідки кожного з таких методів. Це робиться для того, щоб пацієнт свідомо погодився на пропоноване лікування. Отож стосунки між лікарем і пацієнтом набрали тепер іншого характеру. На думку декого, сучасний лікар — це лише фахівець з певними професійними навичками.

У теперішньому суспільстві, яке зазнає різких змін, серед лікарів є багато жінок. І часто пацієнти йдуть саме до них, бо лікарі-жінки вміють уважно слухати. Тож, схоже, завдяки їм образ лікаря все більше асоціюється з умінням співчувати.

Здебільшого цінують тих лікарів, котрі ставляться до пацієнтів з розумінням і усвідомлюють, якого стресу вони можуть зазнавати. А втім, скільки пацієнтів ставляться з розумінням до лікарів і усвідомлюють, які труднощі їм доводиться долати? Розгляд цього питання може посприяти поліпшенню стосунків між лікарями і пацієнтами. Отож прочитайте наступну статтю.

[Ілюстрація на сторінці 3]

Маймонід.

[Відомості про джерело]

Brown Brothers

[Ілюстрації на сторінці 4]

Колись лікарі часто відвідували хворих удома.