Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Спостерігаємо світ

Чоловіки в Європі все більше чепуряться

«За останні п’ять років чоловіки стали витрачати більше часу на догляд за своєю зовнішністю — в середньому 3,1 години в тиждень. У порівнянні з ними жінки тратять на це приблизно 2,5 години»,— говориться в лондонській газеті «Дейлі телеґраф». Свідченням того, що сильна стать все більше чепуриться, є зріст попиту на товари для чоловіків, як-от: препарати для догляду за шкірою, волоссям, засоби для особистої гігієни, а також на лосьйони і парфуми. Торік загальна вартість такої продукції становила «25 мільярдів доларів. Очікується, що до 2008 року ця сума зросте до 29 мільярдів доларів». У газеті наводяться слова власниці одного салону краси для чоловіків: «Такі салони процвітають особливо за рахунок клієнтів, які регулярно витрачають до 360 доларів на масажі обличчя, косметичні маски, манікюр і педикюр». До того ж у газеті зазначається, що «60 відсотків чоловічих парфумів тепер купують собі самі чоловіки, а не їхні дружини чи подруги».

Надмір спеціалістів

Як повідомляється в мехіканському часописі «Універсаль», «сьогодні наявність диплому не є гарантією того, що вас візьмуть на роботу». Згідно з недавнім вивченням, котре проводилося в Мексиці, «з 1991 по 2000 рік 40 відсотків спеціалістів мусили працювати не за фахом». Це означає, що приблизно 750 000 випускників вузів виконують роботу, котра не вимагає спеціальної освіти. Вони працюють «операторами телефонних станцій, водіями, фокусниками, клоунами і барменами». За даними вивчення, до 2006 року в Мексиці буде на 131 000 більше адміністраторів, на 100 000 більше економістів і бухгалтерів, на 92 000 більше спеціалістів у галузі комп’ютерної техніки, на 92 000 більше вчителів початкових класів і на 87 000 більше юристів, ніж робочих місць за цими спеціальностями.

У Китаї автомобілі конкурують з велосипедами

Китайська економіка набирає сили, і люди тепер віддають перевагу автомобілям, а не велосипедам. Наприклад, тоді як десять років тому на велосипедах їздило 60 відсотків пекінців, то тепер — усього 25 відсотків. За повідомленням канадської газети «Торонто стар», «у самому лише Пекіні число автомобілів на дорогах щороку зростає на понад 400 тисяч». Тому «середня швидкість руху в місті становить 12 кілометрів на годину». У журналі «Нешнл джіоґрефік» зазначається, що протягом 2003 року в Китаї «підприємці, чий бізнес почав процвітати недавно, розкупили два мільйони автомобілів. А це на 70 відсотків більше, ніж 2002 року». Також, як коментує журнал, дедалі більше енергію палива замість сили ніг використовують мешканці передмість, які їздять у місто на роботу. Це означає, що «Китай, можливо, вже випередив Японію і став другим у світі найбільшим споживачем нафти». А втім, за приблизними підрахунками, китайці все ще їздять на 470 мільйонах велосипедів.

Читайте немовлятам — це принесе пожиток

«Читання має такий могутній вплив на подальше життя дітей, що тепер фахівці рекомендують батькам починати читати своїм малечам, коли їм лише кілька годин від народження»,— зазначається в газеті «Торонто стар». Д-р Річард Ґолдблум, який позаторік очолив першу в Канаді програму навчання немовлят, ділиться: «Ми помітили, що коли батьки читають своєму новонародженому малюку, то він дійсно звертає на це увагу. Він слухає». Результати вивчень свідчать, що читання дітям змалечку збільшує їхній словниковий запас і розвиває вміння читати. Згідно з вищезгаданою газетою, «суть не в тому, щоб змусити малу дитину навчитися читати, а в тому, щоб допомогти їй усвідомити обсяг і властивості мови. Тоді дитина запам’ятовуватиме нові слова, розрізнятиме звуки й літери і зрештою добре оволодіє навичками читання».

Зникають незахищені види

Останніми роками, як повідомляє перуанський часопис «Комерсіо», природоохоронці змогли зберегти фауну на більш як 10 відсотках поверхні нашої планети. Але попри такі зусилля «щонайменше 300 видів птахів, ссавців, черепах і амфібій, котрі, як вважають, перебувають на межі зникнення», зовсім не захищені теперішньою системою заповідників. Як зазначив Ґуставу Фонсека, виконавчий віце-президент програм і досліджень при організації «Міжнародний заповідник», проблема в тому, що поставлені цілі щодо охорони природи, може, й «вигідні політично», але недієві. «Особливо потрібно дбати про охорону тих місцевостей, де існує найбільше видів, що перебувають під загрозою зникнення»,— зробив підсумок Ґуставу Фонсека. Тваринам, що належать до зникаючих видів, як каже часопис «Комерсіо», загрожує також торгівля ними. Після торгівлі наркотиками і зброєю це одна з найприбутковіших форм незаконної торгівлі. Близько половини всіх видів тварин, яких продають на міжнародному чорному ринку, виловлюють у лісах Південної Америки.

Остерігайтеся напоїв, у які щось підмішують

У газеті «Острейліан» застерігається, що в Австралії «близько п’яти людей щодня зазнають статевої наруги після того, як їм щось підмішують у напої в закусочній, клубі чи на вечірці». Іноді без відома людини їй у напій додають алкоголь чи наркотики, і деякі з них не мають ні кольору, ні смаку, ні запаху. У результаті потерпілі можуть на певний час втрачати орієнтацію, рухливість, навіть можуть знепритомніти. Бували і смертельні випадки. Вивчення в масштабах країни, проведене Австралійським інститутом кримінології, показало, що «кожного року приблизно 4500 особам щось підмішують у напої. Над 40 відсотками з них вчиняється сексуальне насильство». Коли дія такого напою проходить, люди деколи навіть не пам’ятають, що з ними сталося.

Чи озоновий шар буде врятовано?

«Нарешті в атмосфері став зменшуватися рівень хлорфторвуглецевих сполук»,— говориться в журналі «Ікос», що видається Австралійською організацією з наукових і промислових досліджень. Ці сполуки потрапляють в атмосферу і руйнують захисний озоновий шар нашої планети. Їхній вміст у верхніх шарах атмосфери постійно зростав протягом понад півстоліття аж до 2000 року. Відтоді концентрація цих сполук «щороку зменшується майже на один відсоток», тому «можна сподіватись, що озонова діра зникне десь до середини нашого століття». Однак ці хімічні сполуки продовжують завдавати шкоди. «Незважаючи на загальний спад концентрації хлорфторвуглецевих сполук, площа діри, яка утворилась цього року в озоновому шарі над Антарктидою... сягнула близько 29 мільйонів квадратних кілометрів. Це втричі більше за площу Австралії».