Спостерігаємо світ

Техніка витісняє живу розмову

«Через щораз більшу залежність від сучасної техніки багато британців бояться безпосередньо розмовляти з іншими людьми»,— повідомляється в лондонській газеті «Таймс». Опитування, проведене Британською газовою компанією серед 1000 дорослих осіб, виявило: «техніка, яка повинна була б допомогти людям мати більше вільного часу», забирає в них щодня до чотирьох годин... «Кожного дня пересічний британець витрачає 88 хвилин на розмови по звичайному телефону, 62 хвилини на розмови по мобільному телефону, 53 хвилини на електронну пошту і 22 хвилини на текстові повідомлення». За результатами вищезгаданого опитування, це негативно впливає на вміння людей спілкуватися, зокрема на здатність вести живу розмову. Чимало опитаних визнало, що зазвичай посилають текстові повідомлення «з метою звести до мінімуму непотрібні розмови або зовсім уникнути спілкування».

 Дороге задоволення

За словами Карі Реіюли, професора фінського Інституту контролю за станом здоров’я працездатного населення, куріння — це дороге задоволення не лише для курців, але й для їхніх роботодавців і тих, хто не палить. Лише через робочий час, витрачений на перекури, «економіка країни втрачає близько 16,6 мільйона євро [21 мільйон доларів] щороку»,— інформує веб-сайт Фінської радіотрансляційної компанії. Також витрати на лікарняні виплати збільшують суму збитків. За деякими підрахунками, «працівники, які в день викурюють пачку цигарок, пропускають 17 робочих днів щороку». Карі Реіюла далі коментує: «Як показують дані різних вивчень, з курцями стається більше нещасних випадків». До того ж, згідно зі звітом, куріння призводить до збільшення витрат на прибирання, а також за спожиту електроенергію, «оскільки вентиляція працює на повну потужність». Але найгірше те, що «в Фінляндії від хвороб, викликаних пасивним курінням, кожного року помирає десь 250 осіб».

Легкодоступні наркотики

Як повідомляє журнал «Впрост», у Польщі наркотики купити легше, ніж пиво. «Їх можна придбати на будь-якій дискотеці або ж у клубах, барах, студентських гуртожитках, коледжах, технікумах, училищах і вищих учбових закладах». Більш того, у великих містах наркотики «можна замовити по телефону й отримати навіть швидше, ніж піццу»,— говориться в журналі. Оскільки синтетичні наркотики дешеві, легкодоступні і, «як дехто вважає, зовсім нешкідливі», більше половини всіх польських підлітків вживали їх «принаймні один раз». Як зазначила Катажина Пулавска-Попєлаж, керівник реабілітаційного центру для молоді, тривале вживання одного з таких наркотиків, скажімо «спіду», призводить до «самогубств, серцевих нападів, нервових зривів і повного виснаження».

Месу знову правлять на латині

«У Німеччині церковні служби латинською мовою стають дедалі популярнішими,— говориться в щотижневику «Фокус».— Священнослужителі в таких містах, як Франкфурт, Дюссельдорф і Мюнстер, визнають, що попри повсюдне зменшення кількості відвідувачів, на месу, яка правиться латинською мовою, приходить чимало людей». З огляду на це в одному мюнхенському костелі літургії на латині почали правити не два рази на місяць, а двічі на тиждень та ще й у свята.

Криваве століття

У газеті «Буенос Айрес Геральд» з’явилося таке повідомлення: «Власне геноцид став одним з вирішальних факторів того, чому XX сторіччя названо найкривавішим в історії людства». Геноцидом називається систематичне і плановане знищення цілих народів, расових, політичних та етнічних груп. За деякими підрахунками, протягом XX століття загинуло понад 41 мільйон людей. Ось недавній приклад: різня в Руанді. У цій країні 1994 року загинуло аж 800 тисяч осіб і здебільшого такі вбивства чинили «цивільні люди, які були під’юджені пропагандою ненависті». Соціологи кажуть, що кожного дня впродовж 100 днів гинуло коло 8000 руандійців. Для порівняння: «від рук нацистів під час Другої світової війни в газових камерах щоденно гинуло в п’ять разів менше людей».

Як полюють алігатори

Одна дослідниця, яка працює над докторською дисертацією в Мерілендському університеті, зробила наукове відкриття. Вона виявила, що морда алігатора має нервові закінчення, чутливі до змін тиску. Вони допомагають хижаку відчувати найменший рух потенційної здобичі у воді. В алігаторів та в інших плазунів ряду крокодилячих паща зсередини вкрита безліччю мініатюрних горбочків. Згідно з відкриттям біолога Дафні Сорс, завдяки цим маленьким детекторам рептилії можуть визначити навіть незначні збурення на поверхні води. «Ці плазуни полюють уночі. Наполовину занурившись у воду, вони вичікують, поки здобич торкнеться її поверхні. Їхні щелепи перебувають якраз на межі води і повітря. Коли ці тварини голодні, вони блискавично кидаються на все, що торкається водного плеса»,— пояснює Дафні Сорс. Куполоподібні рецептори тиску, як вона їх назвала, настільки чутливі, що плазун може відчути найменші коливання водної поверхні, навіть спричинені однією краплиною.

Живі смітники

Одне міжнародне вивчення показало, який згубний вплив на морську фауну і флору має високий рівень засміченості. Наприклад, нині в шлунках фульмарів, птахів з родини буревісникоподібних, які мешкають у районі Північного моря, можна знайти близько 30 різних пластикових предметів. За повідомленням лондонської газети «Ґардіан», «на початку 1980-х років у шлунках цих птахів було вдвічі менше предметів». Об’єктом такого дослідження стали фульмари, оскільки «вони їдять майже все підряд і не вибльовують те, що ковтнули». Серед сміття, яке знайшли в шлунках мертвих птахів, були іграшки, різні інструменти, мотузки, пластмасові чашечки, піна (наповнювач матраців), пластикові пляшки й запальнички. Д-р Ден Барло, керівник вивчення, що фінансується організацією «Друзі землі Шотландії», сказав: «Це дослідження показало, що мешканці узбережжя Шотландії перетворюються на живі смітники». У газеті «Ґардіан» далі говориться: «З усіх 300 видів морських птахів особини більш як 100 видів ненароком ковтають пластикові предмети».

Мова жестів та Інтернет

Вже протягом років глухі люди для спілкування один з одним послуговуються телетайпом, а недавно вони почали використовувати ще й електронну пошту. Завдяки веб-камерам, тобто маленьким відеокамерам, які підключені до Інтернету, глухі люди можуть спілкуватися мовою жестів по комп’ютерній мережі. А втім, як зазначається в канадському часописі «Нешнл пост», «камера має вузький діапазон видимості і транслює лише двовимірне зображення. Тому при передачі зображення втрачаються деякі нюанси, подібно як під час розмови по телефону неможливо побачити, як співрозмовник піднімає брову чи посміхається». Спілкування мовою жестів за допомогою веб-камери утруднюється ще й через сповільнений зв’язок та інші технічні проблеми. Як глухі особи долають такі труднощі? Вони намагаються жестикулювати повільніше і навіть «фіксують» свої жести. Крім того, співрозмовники «сідають так, щоб зображення в камері було якомога чіткішим». Жестикулюючи, глухі люди іноді наближають руки до камери, і тоді на екрані з’являється збільшене зображення. Це допомагає їм наголосити на якійсь думці.