Нам потрібні нові джерела енергії

«Ми, можливо, думаємо, ніби тепер з нафтою пов’язано багато проблем, але уявіть собі, що буде через 20 років... Страшно подумати!» (Джеремі Ріфкін, Фонд для дослідження тенденцій в економіці, місто Вашингтон, серпень 2003 року).

ЧЕРЕЗ 20 років маленький Міхай буде вже дорослий і зможе водити автомобіль. У той час споживання енергії по цілому світі «зросте приблизно на 58 відсотків», зазначалося в державному звіті США «Перспективи міжнародної енергетики — 2003». Згідно з журналом «Нью саєнтист», це стане «небувалим в історії людства зростом попиту на енергію». Чи традиційні джерела зможуть задовольнити всесвітні потреби в енергії? Розгляньмо факти.

ВУГІЛЛЯ

▪ Серед паливних корисних копалин вугілля посідає основне місце. Гадають, що його поклади найбільші і що їх вистачить принаймні на 1000 років. У всьому світі електростанції, котрі працюють на вугіллі, виробляють 40 відсотків електроенергії. Найбільшим експортером вугілля вважається Австралія, яка постачає на світовий ринок майже третину потрібного людям вугілля.

Проте в недавньому прес-релізі Інституту всесвітнього спостереження говорилось: «З усіх корисних копалин найбільший вміст вуглецю власне у вугіллі: в перерахунку на одиницю енергії — на 29 відсотків більше, ніж у нафті, і на 80 відсотків більше, ніж у природному газі. Щороку внаслідок спалювання вугілля в атмосферу землі потрапляє 2,7 мільярда тонн окислів вуглецю, що складає 43 відсотки загальної кількості викидів цих сполук». А як широке використання вугілля впливає на організм людини? Для прикладу наводимо цитату з недавньої публікації ООН «Всесвітня екологічна перспектива». У ній сказано: «Кожного року в 11 великих містах Китаю дим і кіпоть, які утворюються в процесі горіння, призводять до 50 000 передчасних смертей і 400 000 випадків захворювань на хронічний бронхіт».

 НАФТА

▪ Нині кожного дня світ споживає 75 мільйонів барелей нафти. Вважають, що колись загальні запаси нафти на нашій планеті складали 2 трильйони барелей. До сьогодні людство використало приблизно 900 мільярдів барелей. Якщо теперішні темпи видобутку не знизяться, то підземних запасів нафти вистачить ще на 40 років.

Однак геологи Колін Кампбелл і Жан Ляерер, фахівці нафтовидобувної промисловості, 1998 року заявляли: «Наступного десятиліття темпи видобутку нафти вже не задовольнятимуть вимог споживачів». Вони попереджають: «Люди помилково гадають, ніби нафту можна буде видобувати такими ж темпами, як нині, аж до повного виснаження родовищ. Обсяг видобутку нафти — чи то з окремої свердловини, чи по цілій країні — спочатку зростає до максимуму, аж поки половина підземних запасів не вичерпається. Після цього видобуток поступово скорочується майже до нульової відмітки. Для світової економіки важливо не те, коли вичерпаються всі запаси нафти, а те, коли почнеться скорочення видобутку».

Отож, коли має початись таке скорочення? Геолог-нафтовик Джозеф Ріва каже: «За підрахунками Міжнародного енергетичного агентства, в 2010 році плановане зростання видобутку нафти... і на половину не забезпечить потреб світового ринку». А часопис «Нью саєнтист» попереджає: «Якщо видобуток спадатиме, а попит підніматиметься, ціни на нафту різко зростуть або будуть дуже нестабільними. Це може призвести до економічного хаосу, проблем з перевезенням продуктів та інших товарів і навіть війн між країнами за невеликі родовища нафти».

Деякі аналітики вважають, що скорочення запасів нафти — це реальна проблема. Інші, навпаки, переконані: людство ще довго буде користуватись нафтою. А втім, Джеремая Крідон у статті, надрукованій часописом «Утне рідер», пише: «Вичерпання запасів нафти — не найгірша проблема. У результаті спалювання нафтопродуктів в атмосферу потрапляє велика кількість вуглекислого газу. Власне цей газ є однією з основних причин глобального потепління. Проте, обговорюючи проблеми економічного характеру чи охорони довкілля, мало хто пов’язує їх з нафтою». Кажучи про залежність від нафти лише однієї країни, Австралійський комітет телерадіомовлення зазначив: «У Великобританії третина всіх викидів вуглекислого газу припадає на автомобільний транспорт. Тут загальна кількість машин сягає 26 мільйонів. Слід зазначити, що в цій країні вихлопні гази, від яких щороку помирає приблизно 10 000 людей, становлять третину атмосферного забруднення».

 ПРИРОДНИЙ ГАЗ

▪ Припускають, що в наступні 20 років «природний газ стане по цілому світі головним джерелом енергії», говорилось у звіті «Перспективи міжнародної енергетики — 2003». Використання природного газу впливає на довкілля менш згубно, ніж використання інших паливних копалин. До того ж вважається, що в земних надрах є ще величезні запаси цієї сировини.

Проте, як повідомила вашингтонська Асоціація постачальників природного газу, «нині кожен фахівець оцінює кількість запасів природного газу на основі різних припущень. Тож поки не закінчаться запаси цього газу, ніхто точно не знатиме, скільки його міститься в надрах землі... Тому важко точно визначити реальні запаси природного газу».

Головна складова природного газу — метан. Згадана вище Асоціація інформує: «Метан дуже посилює парниковий ефект. Він поглинає тепло в 21 раз ліпше, ніж вуглекислий газ». У цьому ж джерелі повідомлялось про масштабні дослідження, які провело Агентство охорони навколишнього середовища спільно з Науково-дослідним інститутом газу. Ось їхній висновок: «Коли ми захочемо зменшити шкідливі викиди за рахунок ширшого використання природного газу, то в результаті матимемо збільшення викидів метану в атмосферу».

АТОМНА ЕНЕРГІЯ

▪ У журналі «Острейліан джіоґрефік» з’явилась така інформація: «У всьому світі нараховується приблизно 430 атомних реакторів. Вони виробляють 16 відсотків усієї електроенергії». У звіті «Перспективи міжнародної енергетики — 2003» сказано, що, за даними на лютий 2003 року, по цілому світі будується 35 реакторів, і 17 з них — в економічно розвинених країнах Азії».

Нині атомна енергетика і далі залишається перспективною попри те, що вряди-годи стаються аварії, як, наприклад, у Чорнобилі 1986 року. Часопис «Нью саєнтист» повідомляв, що «американські реактори мають чимало серйозних тріщин, до того ж вони уражені корозією». У березні 2002 року реактор Дейвіс-Бізз (штат Огайо) через корозію «мало не зазнав катастрофічного розплавлення».

Традиційні джерела енергії вичерпуються. Крім того, їхнє використання створює чимало проблем. Тому запитаймо себе: «Чи, задовольняючи свою ненаситну потребу в енергії, людство приречене зруйнувати землю?» Цілком очевидно, що нам потрібно шукати інші — чисті, надійні види енергії. Чи вони існують і чи будуть нам служити?