Гори. Хто їх врятує?

У БІШКЕКУ (Середня Азія) 2002 року протягом чотирьох днів проходив Всесвітній саміт гір. Це була перша міжнародна конференція, присвячена такій темі. Ініціатори саміту сподівалися, що 2002 рік ознаменує «початок нової ери — ери, коли люди усвідомлюватимуть цінність гір».

Учасники саміту одностайно ухвалили Бішкекську програму охорони гір. Цей документ містить основні напрямки діяльності захисників природи. Його мета — «поліпшити умови життя горян, захистити гірські екосистеми і навчитися раціонально використовувати їхні ресурси».

У цьому напрямку вже доклали конкретних зусиль. По всьому світі було організовано цілу низку парків, аби зберегти унікальну красу і розмаїття живої природи. Групам природоохоронців вдалося до певної міри знизити темпи спустошення довкілля. Присутні на саміті в Бішкеку одноголосно прийняли рішення вивезти з гір Киргизстану радіоактивні відходи. Адже внаслідок захоронення таких високотоксичних речовин під загрозою опинилися запаси питної води для 20 відсотків населення Середньої Азії.

Проте на шляху захисників гір все ще залишаються великі, як гори, проблеми. Наприклад, 1995 року, аби захистити вцілілі ділянки лісу в Британській Колумбії, канадський уряд видав Звід законів про використання лісу. Але, як виявилося пізніше, лісозаготівельні компанії здебільшого не звертали уваги на ухвалені закони і продовжували зрізати всі дерева навіть на найкрутіших гірських схилах. У 1997 році вимоги цього Зводу законів були послаблені, оскільки представники деревообробної промисловості заявили, що вони надто обтяжливі.

Комерційні інтереси — не єдина перепона. В останній декларації бішкекського саміту було визнано, що до невпинного руйнування гірських екосистем призводять також війни, злидні й голод. Тому гори, як і ціла планета, страждатимуть, аж поки не буде усунено основних причин нищення довкілля.

Бог захистить своє твориво

Попри таку похмуру картину існують підстави для оптимізму. Адже недбале ставлення до творива не проходить повз увагу Всемогутнього Бога. У Біблії говориться, що Йому належать «верхогір’я гірські» (Псалом 95:4). Також Єгова піклується про гірську фауну. Ось що він каже: «Належить Мені вся лісна звірина та худоба із тисячі гір, я знаю все птаство гірське, і звір польовий при Мені» (Псалом 50:10, 11).

Чи під силу Творцю вирішити проблеми довкілля? Так! Як сказано у Святому Письмі, Бог уже поставив «царство, що навіки не зруйнується» (Даниїла 2:44). Правителем у цьому небесному уряді він призначив Ісуса Христа, який надзвичайно цікавиться справами землі й людей (Приповістей 8:31). Під правлінням Христа на землі запанує мир, зникне всіляке визискування й компенсується будь-яка шкода, заподіяна нашій планеті (Об’явлення 11:18).

Якщо ви всім серцем прагнете такого майбутнього, то, безперечно, проситимете в молитвах, щоб прийшло Боже Царство (Матвія 6:9, 10). Бог не залишить цього прохання без відповіді. Незабаром Боже Царство покладе край усій несправедливості та відновить нашу планету. Коли відбудуться такі зміни, усі гори, образно кажучи, співатимуть від радості (Псалом 98:8).