Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

З якого боку вулиці ви їздите?

З якого боку вулиці ви їздите?

З якого боку вулиці ви їздите?

Від нашого дописувача у Великобританії

Я зустріла в аеропорту свого гостя з Америки, і ми попрямували до мого автомобіля. «Сідай спереду»,— запропонувала я. І він відразу рушив до місця водія. «Ой, я ж забув, що ви їздите з іншого боку»,— спохватився мій гість.

Я, мабуть, опинилася б у такій же ситуації, якби приїхала до США. Дорогою додому я стала думати: «Чому у Великобританії та в деяких інших країнах — лівосторонній рух, а в більшості країн світу — правосторонній?»

Зазирнімо в минуле

Перенесімось на дві тисячі років назад, у часи, коли римляни захопили Британію. Археологам вдалося дещо довідатись про тодішнє водіння. У 1998 році вони знайшли дорогу до римської каменоломні, поблизу міста Суїндон (Англія). Ця дорога добре збереглась, і на одному її боці помітні значно глибші борозни, ніж на іншому, оскільки в каменоломню в’їжджав порожній віз, а виїжджав наповнений каменем. Тож археологи дійшли висновку, що принаймні в цій місцевості римляни їздили з лівого боку.

Дехто вважає, що раніше вершники зазвичай трималися лівого боку. Звісно, більшість людей ліпше володіє правою рукою. Тому лівою рукою верхівець міг тримати віжки, щоб правою привітатись із проїжджими чи захиститись мечем.

Зміна на правосторонній рух

Наприкінці XVIII століття у деяких країнах, як-от у США, стали користуватись возами, запряженими кількома парами коней. Тому лівосторонній рух був змінений на правосторонній. Оскільки в таких каретах не було місця для погонича, він сидів на лівому задньому коні і тримав батіг в правій руці. Йому було легше слідкувати за відстанню між іншими каретами, якщо вони прямували з лівого боку. А це було можливо лише тоді, коли його карета їхала з правого боку вулиці.

Однак в англійців і далі залишався лівосторонній рух. Їхні карети були менші, і погонич сидів у кареті — зазвичай на правому передньому сидінні. Так він міг тримати довгий батіг в правій руці і не зачіпати ним вантаж позаду. Оскільки погонич сидів справа, то мусив їхати з лівого боку вулиці, щоб вільно слідкувати за відповідним інтервалом між транспортом, що рухався поряд. Країни, які стали частиною Британської імперії, теж перейняли лівосторонній рух. Але в деяких з них, як-от Канаді, зрештою перейшли на правосторонній рух, аби було легше перетинати кордон із США.

У Франції на правила водіння значно вплинули політичні події. До революції 1789 року аристократія їздила своїми екіпажами з лівого боку вулиць, селяни ж тримались протилежного боку. Але з початком революції знать хотіла приховати своє походження і тому приєднувалась до тих, хто подорожував з правого боку. У 1794 році уряд Франції запровадив у Парижі правосторонній рух. Коли завойовницькі війська Наполеона І пройшли майже усю континентальну Європу, правосторонній рух був введений і в інших країнах. Сам Наполеон любив триматися правого боку, і це зовсім не дивно. В одному довіднику сказано, що, оскільки він був лівшею, «його військо мусило триматися правого боку. Адже в лівій руці він тримав меча, щоб дати відсіч противникові».

У тих європейських країнах, яких Наполеонові не вдалось захопити, і далі залишався лівосторонній рух. У Росії і Португалії водії стали їздити з правого боку проїзної частини лише на початку XX століття. Австрія та Чехословаччина перейшли на правосторонній рух у період нацистської окупації, наприкінці 1930-х років. Згодом на правобічний рух перейшла й Угорщина. Сьогодні лише в чотирьох європейських країнах, а саме у Великобританії, Ірландії, на Кіпрі і Мальті, залишився лівосторонній рух. Цікаво, що Японія ніколи не була британською колонією, але в цій країні також лівобічний рух.

Кораблі, літаки, поїзди й пішоходи

А що сказати про кораблі та літаки? Загалом як морський, так і повітряний транспорт дотримується правостороннього руху. А поїзди? У деяких країнах на двоколійних залізницях колію, по якій слід рухатись поїзду, вказує залізнична сигналізація. На сучасних магістральних залізницях поїзди можуть рухатись у будь-якому напрямку і по будь-якій колії. Але якщо діє стара залізнична сигналізація, рух дозволений лише в одному напрямку. Напрямок руху зазвичай визначає країна, яка проектувала і будувала цю залізницю.

А як стосовно пішоходів? Загалом, якщо немає пішохідних доріжок чи тротуару, рекомендується йти назустріч рухові транспортних засобів. Якщо водії дотримуються правостороннього руху, пішоходам безпечно йти з лівого боку вулиці назустріч автомобілям. У Великобританії, де дотримуються лівобічного руху, пішоходам варто триматися правого боку. До речі, мій американський гість йшов з лівого боку. Цікаво, чому?