Спостерігаємо світ

Білі крокодили

«У Національному парку Бітерканіка (штат Орісса, Індія) під час щорічного перепису крокодилів виявили 15 білих гребенястих крокодилів»,— говориться в індійській газеті «Гінду». Альбінізм серед крокодилів — дуже рідкісне явище, і таких крокодилів «немає в жодному іншому куточку світу». У 1970-х роках на території парку через безжалісне браконьєрство гребенясті крокодили опинилися на межі зникнення. Тому адміністрація штату при підтримці ООН розпочала в цій заповідній зоні програму розведення крокодилів. Організаторам вдалося досягти певних результатів, адже тут величезні мангрові зарості, незабруднені водоймища і багаті запаси їжі. До того ж на дику природу парку майже не впливає діяльність людей. Як зазначалося в газеті «Гінду», нині на території Національного парку Бітерканіка живе близько 1500 звичайних гребенястих крокодилів, а також декілька крокодилів-альбіносів.

 Тютюн, бідність і хвороби

В іспанському часописі «Діаріо медіко» повідомлялося: «За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, майже 84 відсотки курців живе в бідних країнах, де куріння і злидні тісно пов’язані між собою». По цілому світі «найзаядліші курці, в яких куріння викликає найбільше проблем, належать до найбідніших верств населення». Хоча сьогодні в розвинених країнах рівень уживання тютюну знизився, але в загальному у світі куріння і далі займає «четверте місце серед факторів, котрі призводять до різних захворювань». В Іспанії щороку від куріння помирає до 60 000 осіб. У цій країні вживання тютюну — «головна причина хвороб, непрацездатності й передчасної смерті».

Вівці пам’ятають обличчя

«Ми виявили, що звичайна вівця здатна впізнати щонайменше 50 інших овець і 10 людей»,— зазначив нейробіолог Кейт Кендрік в інтерв’ю журналу «Нью саєнтист». Група фахівців на чолі з цим ученим дослідила, що вівці, які протягом кількох тижнів бачили тих самих людей і тварин, пам’ятали їх «принаймні два роки». Проте вівці не лише впізнають лице, а, подібно до людей, «зауважують зміну виразу обличчя». У журналі говорилося, що вівці «здатні розрізняти настрій людини. Вони також відчувають, коли інші вівці стурбовані. Крім того, цим тваринам більше подобаються не сердиті, а усміхнені обличчя». За словами науковців, «вівці сприймають пастухів так само, як добре знайомих їм тварин зі своєї отари». Пан Кендрік говорить: «В очах овець привітні люди — шановані члени їхньої череди. Це означає, що овечки емоційно прив’язуються до своїх пастухів».

Австралія потерпає від парникового ефекту

Згідно з повідомленням Австралійського інституту, «серед розвинених країн Австралія посідає перше місце за рівнем викидів парникових газів на душу населення». Протягом 2001 року Австралія виробила стільки діоксиду вуглецю та інших парникових газів, що на одну людину в цій країні їх припадає в середньому 27,2 тонни. Як видно зі звіту Австралійського інституту, такий високий показник — результат викидів алюмінієвих заводів, численних електростанцій, які працюють на вугіллі, а також вихлопів автотранспорту. Друге місце щодо рівня викидів парникових газів посіла Канада (22 тонни на особу), а третє — США (21,4 тонни). Найнижчий показник 2001 року належав Латвії. На душу населення там припадало 0,95 тонни таких газів. Хоча в Австралії не так вже й багато мешканців, концентрація парникових газів на цьому континенті «перевищує показники більшості європейських країн, скажімо Франції та Італії. А кількість населення в цих двох країнах приблизно втричі більша, ніж в Австралії».

Солов’ї пристосовуються до вуличного шуму

«Коли шум на вулицях зростає, солов’ї починають співати голосніше»,— говориться в німецькій газеті «Берлінер цайтунґ». Це явище вирішив дослідити Генрік Брумм з Інституту біології при Берлінському відкритому університеті. Як відомо, співом соловей заявляє про свої права на територію і приваблює самку. Учений визначив, що в залежності від рівня довколишнього шуму сила солов’їного співу може зростати на 14 децибелів. «Здавалося б, це не таке вже й велике збільшення сили звуку,— каже пан Брумм.— Але через це тиск у легенях соловейка зростає аж у п’ять разів». Було зафіксовано, що в затишних міських куточках сила голосу цих пернатих співаків становила 75 децибелів. Однак там, де панував пожвавлений рух транспорту, показник сягав 89 децибелів. У журналі також говориться: «Дослідника найбільше здивувало те, що кожного дня птахи пристосовувалися до нових обставин. У вихідні, коли не було такого руху на вулицях, солов’ї співали зазвичай тихіше, ніж у будні».

Злочинність у польських школах

Як повідомлялося в польському часописі «Звєрцядло», «протягом 2003 року в школах [Польщі] сталося 20 тисяч крадіжок... Вісімдесят відсотків польських школярів не люблять ходити до школи, оскільки почуваються там самотніми і їм важко ладити з учителями й іншими школярами». Чому ж у школах стільки проблем? Тому що, за словами психотерапевта Войцеха Ейхельбергера, «школи не можуть існувати окремо від суспільства, вони є відображенням тих процесів, які в ньому відбуваються. Ми створили світ зі своїми правилами поведінки і системою цінностей. А школи — тільки частина цього світу». Як батьки можуть допомагати своїм дітям долати такі проблеми? Пан Ейхельбергер радить батькам проводити з дітьми більше часу і допомогти їм відчути, що вони потрібні.

Гонитва за ідеальною фігурою

«Молоді люди, особливо дівчата, починають перейматися своєю зовнішністю в чимраз молодшому віці. Це може негативно вплинути на їхнє здоров’я»,— повідомлялося в канадській газеті «Ґлоб енд мейл». У рамках одного дослідження було опитано 2200 дівчат віком 10—14 років. Їм поставили запитання стосовно їхніх звичок у харчуванні. У газеті зазначалося: «Менш ніж 7 відсотків опитаних дівчат важили більше норми. Однак більш як 31 відсоток дівчат були переконані, що вони «надто товсті», а 29 відсотків сказали, що в даний час дотримуються дієти». Чому дівчата з нормальною вагою хочуть схуднути? Як сказано в газеті, їхнє ставлення до своєї фігури великою мірою формується під впливом поведінки всесвітньо відомих зірок. Ці кумири самі постійно сидять на дієті і насміхаються з людей, які мають зайву вагу. «Відчутний вплив на підлітків мають і засоби масової інформації. Адже вони зображають у привабливому світлі надто худорлявих зірок»,— говориться в «Ґлоб енд мейл». Д-р Ґейл Мак-Вей, дослідник з Торонтської дитячої лікарні, зазначає: як діти, так і батьки й учителі мусять усвідомити, що «збільшення ваги в підлітковому віці є нормальним і навіть необхідним явищем».