Що впливає на молодь

НАВІТЬ за найліпших обставин юність — це бурхливий період у житті людини. У підлітковому віці в хлопців і дівчат з’являються нові почуття й емоції. Щодня вони відчувають тиск з боку однолітків і вчителів. Крім того, зазнають впливу телебачення, відеофільмів, музики й Інтернету. Тому в одному звіті ООН юність названо «перехідним етапом життя, який здебільшого супроводжується стресом і тривогою».

На жаль, зазвичай у юних замало досвіду, щоб давати собі раду з цими проблемами (Приповістей 1:4). Брак належного керівництва легко призводить їх до згубної поведінки. Приміром, як повідомила ООН, «дослідження показують, що люди вперше пробують наркотики переважно в молодому віці». Те саме можна сказати про насильство і безладне статеве життя.

Деякі батьки помилково вважають, ніби таке трапляється лише з дітьми бідняків чи представників якихось етнічних меншин. Насправді ж проблеми молодих людей не знають економічних, соціальних чи расових меж. «Якщо ви думаєте, що неповнолітній правопорушник — це 17-річний юнак з певної національної меншини, який мешкає в бідному районі міста, а його зубожіла мати живе за рахунок соціальної допомоги,— пише Скотт Уолтер,— то ваші погляди застаріли... Проблемна дитина запросто може бути білою, походити із заможної сім’ї і мати менше (значно менше) 16 років. І це може бути зовсім не хлопець, а дівчина».

Чому ж сьогодні так багато важких підлітків? Чи молодь попередніх поколінь не стикалася з труднощами і спокусами? Так, але ми живемо в період, названий у Біблії «тяжкими часами» (2 Тимофія 3:1—5). Сучасна молодь виростає в інших умовах і має інші проблеми. Розгляньмо деякі з них.

Переміни в родинному колі

Поговорімо, наприклад, про зміни, які відбуваються в сімейному устрої. «Більше третини американських дітей до 18 років переживає розлучення батьків»,— повідомляється в «Журналі з психології виховання». Подібна ситуація спостерігається і в інших країнах Заходу. Коли  руйнується родина, для дітей це велика травма. Як говориться у вищезгаданому журналі, «дітям, батьки яких розлучаються, зазвичай важче спілкуватися і вчитися, ніж дітям з повних сімей, із сімей з вітчимом чи мачухою або ж дітям одиноких батьків... Розлучення батьків також нерідко впливає на почуття власної гідності й емоційне здоров’я дитини».

Атмосфера в сім’ях змінюється й через те, що дедалі більше матерів влаштовується на роботу. Вивчення дитячої злочинності в Японії показало, що дбати про дітей легше, коли один з батьків не працює.

Щоправда, іноді, аби забезпечити сім’ю найнеобхіднішим, потрібно працювати і батькові, і матері. Також, якщо в сімейний бюджет вносять свою частку обоє батьків, вони можуть забезпечити дітям комфортніше життя. Але є і зворотний бік медалі: мільйони дітей повертаються зі школи в порожній дім. Батьки приходять з роботи зазвичай втомлені й заклопотані. Тому чимало з них не приділяють своїм дітям належної уваги. «Ми майже нічого не робимо разом»,— скаржиться один юнак.

Спостерігачі вважають, що це ні до чого доброго не приводить. «За останні 30 років,— говорить д-р Роберт Шоу,— погляди на виховання дітей змінилися. Тому формується покоління молодих людей, яким важко вчитись, які нестримані, нетовариські і не мають родинних почуттів... Батьки стають рабами матеріалістичного суспільства, яке заохочує людей прагнути успіху, повністю віддавати себе роботі, а також підтримувати високий рівень життя. Отож батькам дуже важко виділяти час для дітей і зміцнювати з ними стосунки».

Підліткам загрожує ще й те, що вони  часто полишені самі на себе. Діти зважуються на хибні кроки саме тоді, коли батьки на роботі.

Змінюються погляди на виховання

Підхід до виховання дітей останнім часом дуже змінився, і це, безперечно, позначається на молоді. Д-р Рон Теффел стверджує, що батьки «складають з себе повноваження». Через це чимало дітей не отримує належного керівництва, а іноді взагалі виростає без жодних правил та обмежень.

Можливо, деякі батьки пам’ятають своє важке дитинство, тому для власних дітей бажають бути друзями, а не прихильниками суворої дисципліни. «Я ставилась до дітей надто поблажливо,— говорить одна мати.— В мене були дуже суворі батьки, і я не хотіла поводитися так само зі своїми дітьми. У цьому й була моя помилка».

Через такі погляди деякі батьки заходять надто далеко. У газеті «Ю Ес Ей Тудей» повідомлялось: «Із близько 600 підлітків, які лікувалися від наркоманії в Нью-Йорку, Техасі, Флориді й Каліфорнії, 20 відсотків вживали наркотики разом з батьками, а близько 5 відсотків навчились вживати наркотики (зазвичай марихуану) саме від батька чи матері». Що спонукує батьків до таких безвідповідальних дій? Одна мати зізналась: «Я сказала дочці, що ліпше, коли вона робитиме це вдома, під моїм наглядом». Інші батьки, мабуть, вважають, ніби спільне вживання наркотиків — це можливість зміцнити з дітьми стосунки.

Під впливом мас-медіа

На молодь також дуже сильно впливають засоби масової інформації. За словами дослідниці Меріти Молл, одне вивчення показало, що пересічний молодий американець проводить перед екраном комп’ютера чи телевізора в середньому 4 години 48 хвилин у день.

Чи це аж так погано позначається на молоді? Згідно з журналом «Наука» (англ.), «шість провідних наукових товариств у США», зокрема Американська медична асоціація, дійшли висновку, що насильство, яке діти бачать у засобах масової інформації, зумовлює «агресивну поведінку в декого з них... Однак люди, здається, не звертають уваги на застереження науковців про те, що матеріал насильницького змісту призводить до дедалі більшої агресивності в суспільстві».

Подумаймо, наприклад, про відеокліпи. Деякі з них мають настільки відвертий сексуальний зміст, що просто шокують. Чи впливають відеокліпи на поведінку підлітків? Згідно з одним вивченням, в якому взяли участь 500 студентів коледжу, «насильницький зміст пісень підсилює агресивні думки й почуття». Інше недавнє вивчення виявило, що «підлітки, які часто переглядають відеокліпи з гангстерським репом і відвертими сценами неморальності та насилля, нерідко відтворюють ці сцени  в реальному житті». Вчені спостерігали за поведінкою понад 500 дівчат і зауважили, що перегляд таких відеокліпів збільшує ймовірність того, що дівчина вдарить учителя, скоїть злочин і матиме багато статевих партнерів.

Підлітки і комп’ютер

Останніми роками на мислення молодих людей значною мірою впливає комп’ютер. «Персональні комп’ютери з’являються в домах чимраз більшої кількості людей,— говориться в журналі «Педіатрія» (англ.).— [У США] дві треті родин з дітьми шкільного віку мають комп’ютер... Число дітей, які у віці 3—17 років користувалися вдома комп’ютером, збільшилося з 55 відсотків у 1998 році до 65 відсотків у 2000». В інших країнах люди теж стали більше користуватися комп’ютерами.

Навіть ті діти, що не мають власного комп’ютера, можуть користуватися ним поза домом. Один дослідник стверджує, що в цілому «доступ до комп’ютера мають близько 90 відсотків дітей віком 5—17 років і до Інтернету — 59 відсотків». Отож сьогодні, як ніколи раніше, дітям доступний необмежений обсяг інформації. Добре, якщо вони користуються комп’ютером розумно і під наглядом дорослих. Однак чимало батьків, на жаль, не контролює своїх дітей.

Свідченням цього є висновки дослідниці Меріти Молл, опубліковані в журналі «Фі дельта каппан». У 2001 році проводилось опитування щодо користування Інтернетом. За його результатами, «71 відсоток батьків вважає, що знає багато або достатньо про те, яку інформацію їхні діти переглядають в Інтернеті. Але 70 відсотків дітей сказали, що батьки знають дуже мало або ж взагалі нічого не знають про те, чим  вони займаються в кіберпросторі». Крім того, «30 відсотків 9—10-річних дітей зізналися, що відвідували приватні чат-кімнати і чат-кімнати для дорослих. Серед 11—12-річних такі сайти відвідували 58 відсотків, серед 13—14-річних — 70 відсотків, а серед 15—17-річних — 72 відсотки... Під час подібного опитування у Великобританії кожен сьомий з батьків зізнався, що не знає, яку інформацію його дитина переглядає в Інтернеті».

Без належного нагляду з боку батьків діти можуть відвідувати порнографічні сайти. Але це лише одна з проблем. Д-р Теффел, слова якого наводилися раніше, із сумом говорить: «Наші діти заводять друзів не тільки в школі, а й у кіберпросторі. Вони проводять багато часу з тими, кого ми навіть не знаємо».

Безсумнівно, сьогодні молодь має такі проблеми, яких не знала молодь попередніх поколінь. Тож не дивно, що поведінка багатьох юнаків і дівчат викликає занепокоєння. Як допомогти сучасній молоді?

[Вставка на сторінці 6]

«За останні 30 років погляди на виховання дітей змінилися. Тому формується покоління молодих людей, яким важко вчитися, які нестримані, нетовариські і не мають родинних почуттів» (Д-Р РОБЕРТ ШОУ).

[Ілюстрація на сторінках 6, 7]

Атмосфера в сім’ях змінюється через те, що дедалі більше матерів влаштовується на роботу.

[Ілюстрація на сторінці 7]

Молоді особи, залишені самі на себе, можуть легко потрапити в біду.

[Ілюстрація на сторінці 8]

Дослідники застерігають, що музика насильницького змісту призводить до агресивної поведінки.

[Ілюстрація на сторінці 9]

Чи ви знаєте, які сайти ваші діти переглядають в Інтернеті?