Спостерігаємо світ

Таке воно собаче життя

«На догляд за домашніми тваринами австралійці витрачають більше коштів, ніж на допомогу іншим країнам,— зазначалося в газеті «Сідні морнінґ гералд».— Мешканці Австралії щороку витрачають 1,7 мільярда доларів на покупку рятувальних жилетів для псів, діамантових ошийників, засобів для освіження дихання тварин тощо». Джейсон Ґрем, власник зоомагазину, розповідає, що за останні десять років помітив зміну в ставленні людей до чотириногих улюбленців. Він каже: «Колись собаки жили у дворі. Вони гризли кістки, і їх заїдали блохи. Нині ж собаки живуть у домі, спочивають на пухких подушечках і носять ошийники з діамантами». Проте пан Ґрем визнав, що така переміна вигідна для бізнесу. Адже тепер до собак ставляться як до членів сім’ї і щедро засипають дорогими цяцьками. Як говориться далі в газеті, за деякими тваринками «доглядають так, ніби вони мають ті ж потреби, бажання та естетичні смаки, що й люди... Але іграшка за 50 доларів навряд чи подобається собаці більше, ніж за 5. Швидше така екстравагантність задовольняє бажання самих власників виявляти до тварин любов».

 Шумове забруднення

Надмірний шум дуже часто має негативний вплив на життя городян. Як повідомляється в іспанській газеті «А Бе Се», звіт ВООЗ показує, що надмірний шум може згубно впливати на здоров’я. Шкідливість шумового забруднення визнав і Конституційний суд Іспанії, який виніс рішення не на користь однієї розважальної установи. На неї було подано позов за недотримання постанови мерії міста про шумове забруднення. Суд вказав на те, що надмірний «шум порушує деякі з основних прав людини — право на охорону морального і фізичного здоров’я, на недоторканність житла і на відпочинок особи та її сім’ї». В рішенні суду говорилося, що інтенсивне шумове забруднення може призвести до «проблем зі слухом, гіпертонії, неврозу, розладів сну й агресивної поведінки».

Діти — жертви війни

За оцінками Дитячого фонду ООН, серед 800 000 жертв расової різні в Руанді налічувалось 300 000 дітей. Таке повідомлення з’явилось у німецькій газеті «Ляйпціґер фольксцайтунґ». Там зазначалося, що понад 100 000 руандійських дітей залишилися без батьківського догляду. «Вони живуть у страшенних злиднях».

Як зберегти ясний розум

«Коли людина розмовляє двома мовами, це допомагає їй не втратити з роками ясного розуму»,— пишеться в газеті «Торонто стар». Психолог з Йоркського університету Еллен Бялісток досліджувала пізнавальні функції мозку. В її вивченні взяло участь 104 особи віком 30—59 років і 50 осіб віком 60—88 років. Освіта і життєвий рівень усіх цих людей були майже однакові. У кожній групі половина осіб володіла двома мовами. Учасників вивчення попросили виконати просте завдання з двома протилежними варіантами відповідей і при цьому засікали час, за який кожен упорається з завданням. «Ті, хто розмовляє двома мовами, справилися швидше, ніж ті, хто володіє лише однією»,— зазначається в газеті. За словами Еллен Бялісток, особам, що розмовляють двома мовами, у житті доводиться постійно вирішувати, якою мовою спілкуватися з тим чи іншим співрозмовником. «Така розумова гімнастика захищає мозок, бо протидіє пов’язаному з віком погіршенню розумових здібностей».

Спроби осучаснити Біблію

У зведенні новин агентства Рейтер з’явилась така інформація: «До нового англіканського молитовника ввійшли відомі молитви з Біблії і псалми в цілком зміненому вигляді. Автори перероблених текстів намагалися заохотити віруючих роздумувати про такі питання, як надання позики країнам «третього світу» та вільна торгівля між країнами». У нововиданому «Кишеньковому молитовнику з проханнями про мир і справедливість» (англ.) Ісусові слова з Господньої молитви: «Хліба нашого насущного дай нам сьогодні» — перефразовані так: «Ти даєш нам насущний хліб, коли нам вдається повернути свої землі й більше заробити». Подібно слова з 23-го Псалма: «Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви» — перероблені на слова: «Навіть якщо спалахне широкомасштабний військовий конфлікт, то я не злякаюся, Господи». Як сказано в лондонській газеті «Дейлі телеґраф», традиціоналісти назвали цю 96-сторінкову книжку «перекрученням, а отже богохульством», і ще «вульгарщиною та знущанням».

Аборти з економічних міркувань

Багато хто вважає, що «в Австралії аборти роблять переважно дівчата-підлітки, які ведуть безладне статеве життя. Але насправді більшість абортів роблять одружені жінки середнього суспільного стану», зазначалось у газеті «Сідні морнінґ гералд». У багатьох сім’ях чоловіки працюють повний робочий день, а дружини — частину дня. Такі подружжя приймають рішення не мати дітей, виходячи здебільшого з економічних міркувань. «Коли жінка стає матір’ю, це відчутно впливає на її кар’єру і доходи,— говорить професор Пітер Мак-Дональд, що викладає демографію в Австралійському державному університеті.— Жінка, в якої немає дітей, може мати солідний заробіток, а народивши дитину, вона зароблятиме менше». «Сідні морнінґ гералд» констатує, що в Австралії абортом переривається кожна третя вагітність.

З ким товаришують ваші діти?

У США, як повідомляється в газеті «Нью-Йорк таймс», «є чимало підлітків, друзі яких (принаймні половина) ведуть активне статеве життя. Ймовірність того, що такі підлітки нап’ються, зростає в 31 раз, що куритимуть — в 5,5 разу і що спробують марихуану — в 22,5 разу». Національний центр боротьби зі згубними звичками при Колумбійському університеті провів опитування серед 500 батьків та 1000 юнаків і дівчат віком 12—17 років. Джозеф Каліфано, президент центру, сказав: «Батьки, які мають дітей віком 12—17 років, повинні знати, з ким товаришують їхні діти і як вони поводяться під час побачень». Він додав: «Якщо батьки відверто розмовляють з дітьми про залицяння, а також про вживання наркотиків і алкоголю, скажімо за столом під час їжі, то їхні діти, скоріш всього, ніколи не спробують наркотиків».

Молодь навмисно калічить себе

«У Великобританії зафіксовано найвище в Європі число травм, яких люди завдають самі собі»,— зазначається в лондонській газеті «Таймс». Щороку британські рятувальні служби і служби невідкладної медичної допомоги мають справу зі 150 000 випадків, коли люди навмисно калічать себе, наприклад, роблячи собі порізи. І найбільше таких калічень серед молоді. «Хоча з дівчатами це трапляється частіше, ніж з юнаками — у співвідношенні сім до одного,— проте з 1980-х років кількість випадків серед чоловічого населення подвоїлась». Молоді люди, схоже, нівечать себе, «намагаючись подолати емоційний біль або ж гостро реагуючи на нечулість з боку інших». За словами Ендрю Мак-Келека, працівника Фундації охорони психічного здоров’я, така статистика, «можливо, свідчить про те, що наша молодь чимраз більше стикається з труднощами і що їй дедалі важче їх долати».