Молоді люди запитують...

Чи варто шукати подружнього партнера через Інтернет?

«Ми щодня листувалися по Інтернету. Обговорювали, де будемо жити і працювати. Я вже планувала купувати обручки. Ми були знайомі майже місяць, але жодного разу не бачили одне одного» (Моніка, Австрія) *.

МОЖЛИВО, ти дуже хочеш знайти людину, з якою міг би ближче познайомитися і згодом створити сім’ю. Проте досі всі твої спроби були марними. Друзі або родичі щиро намагаються тебе з кимось познайомити, але ти почуваєшся ніяково і ще більше пригнічуєшся. Тож у тебе виникає ідея скористатися допомогою сучасних технологій.

Деколи здається, що в наш комп’ютерний вік знайти подружнього партнера дуже просто: достатньо лише натиснути кілька кнопок на клавіатурі. Знаходиш в Інтернеті шлюбні оголошення, чат-кімнату або сайт служби знайомств — і вже півділа зроблено. У «Нью-Йорк таймс» повідомлялось, що лише в Сполучених Штатах протягом одного місяця до послуг віртуальних шлюбних агентств вдалося 45 мільйонів осіб. На одному з таких веб-сайтів з’явилась інформація, що його відвідало понад 9 мільйонів людей з 240 країн.

У чому принадність віртуальних побачень?

Чи важко тобі зав’язувати нові знайомства? Чи ти сором’язливий? А може боїшся відмови? Або просто вважаєш, що в твоїй місцевості для тебе немає пари? Саме такі причини можуть спонукати тебе спробувати знайти собі партнера в кіберпросторі. Автори віртуальних служб знайомств твердять, що ти сам будеш вирішувати, з ким розвивати стосунки і як це робити. На такому  сайті можна обрати людину з будь-якої країни і будь-якого віку. Можна також побачити фото обраної особи, її віртуальне ім’я і прочитати коротку характеристику. Перед користувачем відкривається надзвичайно широкий вибір, тож здається, що віртуальні побачення ефективніші, ніж особисті зустрічі, і завдають менше стресу.

Але що з цього виходить насправді? Чи дійсно побачення в кіберпросторі — надійна основа для тривалого подружнього щастя? Розгляньмо деякі факти. Протягом шести років послугами однієї віртуальної служби знайомств скористалося 11 мільйонів людей. Однак лише 1475 пар створили сім’ю. А з понад мільйона клієнтів іншої служби одружилося лише 75 пар! У чому ж проблема?

Чи зможеш добре пізнати людину?

«В Інтернеті кожен зображає себе чесним, успішним і якомога привабливішим»,— говориться в одній газеті. Однак те, що́ людина розповідає про себе, не завжди відповідає дійсності. В іншій газеті повідомлялось: «Немає сумніву: кожен трохи прикрашає свої оповіді». Редактор популярного молодіжного журналу вирішила особисто переконатися в цьому. Вона залишила свої дані в трьох віртуальних службах знайомств і невдовзі отримала кілька відповідей. З декотрими чоловіками ця жінка почала спілкуватися через Інтернет. Яким був результат? Цілковита невдача! Чоловіки говорили про себе неправду. Жінка попереджає: «Я переконалася: вони справді обманюють!»

Може здаватися, ніби немає нічого страшного в тому, що людина сказала неправду про свій зріст і вагу. Дехто стверджує, що зовнішність — не найважливіше. Навіть у Біблії сказано, що «краса — то омана, а врода — марнота» (Приповістей 31:30). Але чи обман, навіть стосовно дрібних питань,— це добра основа для тривалих стосунків? (Луки 16:10). Чи ти впевнений, що ця людина говорить правду про набагато важливіші справи, як-от про свої цілі в житті? Біблія радить: «Говоріть правду один одному» (Захарія 8:16). Чесність — запорука міцних взаємин.

Крім того, спілкування через Інтернет дуже часто пробуджує нереалістичні сподівання. У журналі «Ньюсуїк» зазначається: «Користувачі дуже ретельно продумують свої послання і змальовують себе в найвигіднішому світлі... У результаті їм вдається справити на вас добре враження. Ви починаєте цікавитись цією людиною, бо вона цікавиться вами». Професор з Нью-йоркського політехнічного інституту ім. Ренселера вирішив дослідити віртуальні стосунки між людьми. Він зауважив, що за таких обставин легко розвивається сильна емоційна прив’язаність. А втім, як свідчать численні факти, такі почуття необов’язково ведуть до щасливого шлюбу. Ось що написав один чоловік про свій досвід такого спілкування: «Усе це лише ілюзія. Те, чого не можеш дізнатись про співрозмовника, ти просто домальовуєш у своїй уяві».

Чому важливо бачити людину?

Проте дехто вважає, ніби в тому, що ти не бачиш людини, є певні переваги. Такі особи переконані, що спілкування через Інтернет дозволяє зосереджуватися на особистості майбутнього партнера, а не на його зовнішності. Біблія теж заохочує звертати увагу в першу чергу на внутрішні риси людини (1 Петра 3:4). А втім, спілкуючись за допомогою електронної пошти, ти не бачиш жестів людини, її посмішки і виразу обличчя. Ти також не  бачиш, як вона ставиться до інших і як поводиться в напружених ситуаціях. А власне ці речі є вирішальними. Адже саме вони допомагають визначити, чи зможеш ти довіряти цій людині і любити її. Прочитай визначення любові в 1 Коринтян 13:4, 5. Зверни увагу, що справжню любов видно з учинків, а не зі слів. Тому тобі слід деякий час поспостерігати за людиною і визначити, чи її вчинки відповідають її словам.

Коли ж бракує такого візуального контакту, то двоє людей дуже рано починають ділитися найпотаємнішими думками. Забувши про обережність і передбачливість, вони поспішно дають обіцянки і приймають серйозні рішення, хоча ледве знають одне одного. У певному часописі з’явилась стаття «Кохання, яке зародилося в Інтернеті, справді сліпе». У ній розповідалось про двох людей, яких розділяло понад 12 800 кілометрів. Вони познайомилися за допомогою Інтернету, а через три тижні зустрілись. «У неї були дуже сильно намальовані очі,— розповідає чоловік.— А я з такими жінками не зустрічаюся». Тож їхні стосунки швидко припинилися. Інша пара теж вирішила зустрітись. Побачення настільки розчарувало чоловіка, що він навіть відмовився купити жінці квиток на зворотну дорогу, хоча раніше пообіцяв це зробити!

Дівчина на ім’я Едда згадує свій випадок: «Наші стосунки були такими чудовими, що аж важко було повірити. Ми планували одружитися». Проте після першої ж зустрічі все закінчилося. «Ця людина не виправдала моїх сподівань. Він постійно нарікав і все критикував. Наші стосунки були приречені на невдачу». Через тиждень вони розійшлися. Едда була дуже розчарована.

Коли двоє людей спілкуються через Інтернет, то сильні почуття можуть з’явитися передчасно. А якщо в результаті нічого не виходить (а зазвичай саме так і буває), це спустошує емоційно. «Хто надію кладе на свій розум [«сердце», Церковнослов’янський текст], то він нерозумний» (Приповістей 28:26). Справді, немудро приймати серйозні рішення, керуючись лише емоціями і фантазіями. Далі у вищезгаданому вірші говориться: «А хто мудрістю ходить, той буде врятований».

Небезпеки поспішних рішень

Якщо ви погано знаєте одне одного, немудро приймати поспішні рішення. Англійський письменник Шекспір зауважив: «Поквапні шлюби не часто ведуть до добра». У Біблії теж дуже конкретно сказано: «Кожен поквапний зазнає нестатків» (Приповістей 21:5, Хом.).

На жаль, чимало людей, які шукали подружнього партнера через Інтернет, переконались у правдивості цих висловлювань на власному досвіді. Моніка, слова якої наводилися на початку статті, переписувалась з одним чоловіком менше місяця. Вона вважала, що її мрії нарешті збулися. І хоча вони вже планували одружитися, їхні стосунки швидко розірвались, і це принесло їй лише «сильний біль».

Ти зможеш уникнути такого душевного болю, якщо прислухаєшся до біблійної поради: «Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні [легковажні, Хом.] йдуть і караються» (Приповістей 22:3). Однак розчарування й уражені почуття — це не єдині наслідки таких стосунків. У наступній статті ми розглянемо, чим ще небезпечні пошуки подружнього партнера через Інтернет.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 17]

В електронних листах люди часто перебільшують або розповідають про себе неправду.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Хоч би якими романтичними були електронні листи, зустріч може розчарувати.