Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

«Летюча рукавичка»

«Летюча рукавичка»

«Летюча рукавичка»

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА У ФІНЛЯНДІЇ

БІЛКИ живуть майже по цілій землі. Однак деякі з них унікальні, адже вони вміють літати. Це — летяги, або, як їх ще називають, «летючі рукавички» *. Чи цей невеликий гризун справді добре літає? Довідаймось більше про цю тваринку і про те, чому мало хто її бачив.

Як вони літають?

Всі білки, що живуть у лісах чи парках, вміють спритно перескакувати з одного дерева на інше. Але їхні стрибки — ніщо в порівнянні зі здатністю летяг, які можуть пролетіти до 80 метрів! Як їм це вдається?

Летяга має спеціальні перетинки, аеродинамічним властивостям котрих позаздрить всякий авіаконструктор. «Кожна перетинка зміцнена довгим хрящиком, який стирчить із зап’ястка. Може здаватись, що перетинки — це просто дві складки білячої шкурки, але насправді вони мають тонкий шар м’язів. Ті м’язи дозволяють тваринці змінювати кривизну поверхні перетинки і завдяки цьому поліпшувати її аеродинамічні властивості». (З книжки «У світі тварин»).

Назва «летюча рукавичка» дуже влучна. Адже під час польоту летяга розпластується і нагадує рукавичку. Коли ж тваринка не летить, то виглядає так, наче вдягнула сіру хутряну шубку на кілька розмірів більшу.

А як ця білка приземляється, чи точніше сказати придеревлюється? Її хвіст виконує роль стерна, з допомогою якого вона маневрує в повітрі. За мить до посадки летяга, різко набираючи вертикальну позицію, ніби розкриває «парашут». Ця спритна тваринка майже не помиляється і рідко коли падає на землю.

Пухнастий «дельтаплан» добре літає ще й тому, що досить легенький. Доросла тваринка важить у середньому лише 150 грамів і сягає 20 сантиметрів завдовжки (без хвоста). Вушка в неї маленькі, без ворсу, тому не заважають під час польоту.

Нічний політ

Летяга має унікальні очі, які скидаються на великі чорні перлини. На відміну від інших білок, вона — нічна тваринка. Тому їй потрібен дуже добрий зір, щоб уночі знаходити свою улюблену їжу — листочки й котики листяних дерев і бруньки хвойних. Звісно, взимку такої їжі явно бракує, тож восени летяги роблять запаси — невеличкі «склади» в розщілинах та дуплах дерев.

Навесні деякі летяги так захоплюються грою, що забувають про свій пополудневий сон. У цю пору року вони зайняті ще одною важливою справою — шукають собі пару. Якщо показові польоти самця справили на самочку враження, значить прийшов час будувати кубельце. Його влаштовують або в порожньому пташиному гнізді, або в дуплі дерева. Зазвичай летяги мають кілька домівок. Декотрі служать як сховища для їжі, інші — як запасні «квартири». Буває, летяги влаштовують гніздо в стодолі. Але на противагу звичайним білкам, летяги в містах не живуть.

Десь під кінець весни чи на початку літа самка летяги народжує двох-трьох малят. Щоб прокормити їх, вона не має спокою навіть удень. Дитинчата народжуються крихітними — завбільшки як пучка вашого пальця. Але в кінці осені вони вже вилітатимуть з гнізда.

Чому їх важко зустріти

Чому рідко кому щастить бачити летяг? Однією з причин є те, що це — нічні тваринки, до того ж літають вони безшумно, між верховіттям дерев, і стараються не привертати до себе уваги. Крім того, летяги воліють жити в північних мішаних лісах, що простягаються від Балтійського моря через російську тайгу аж до Тихого океану.

Здається, що безкраї сибірські ліси мають забезпечувати летягам чудовий захисток. Проте через вирубування лісів ареал цих білок, як і інших створінь, що роблять гнізда в дуплах, поступово зменшується. У Фінляндії, північному регіоні поширення летяг, ці тваринки перебувають під охороною законів Європейського Союзу. Тому, якщо в лісі хтось побачить летягу або навіть її послід, через це можуть відкласти, а то і взагалі відмінити будівництво житлових чи промислових споруд.

Летяги і не здогадуються, що їхній послід може несподівано змінювати плани людей. Здається, в цих тваринок доволі безтурботне життя. Коли в північному лісі сутеніє, з дупел висовуються тисячі маленьких мордочок, на яких посмикуються вусики. Ще мить, і на деревах гойднуться делікатні гілочки — летяги почнуть свої нічні мандри.

[Примітка]

^ абз. 3 Існує понад 30 видів летяг, чимало з яких живе в лісах Південно-Східної Азії. Деякі летяги бувають досить великі, завбільшки з кота. Африканську лускохвосту білку не зараховують до летяг, хоча вона дуже на них подібна. Вона має характерний хвіст з шерстю лише на його кінчику і при основі.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Котики — улюблена їжа летяг.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Дитинча летяги.

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 22]

Ilya Lyubechanskii/BCIUSA.COM

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 23]

Squirrels: Benjam Pöntinen

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 24]

Squirrels: Benjam Pöntinen