Як народжується кінофільм

ЗА ОСТАННІ кілька десятиліть Голлівуд перетворився на колосальну фабрику касових блокбастерів. Це відчутно вплинуло на міжнародний ринок кінопродукції. Нерідко лише через кілька тижнів, а то й днів, після прем’єри в США фільм уже з’являється на екранах кінотеатрів інших країн. Часом прем’єри деяких фільмів відбуваються одночасно по цілому світі. «Ринок кінопродукції стає чимраз більшим і динамічнішим,— говорить Ден Феллмен, керівник служби прокату в кінокомпанії «Ворнер Бразерз».— Тож коли ми робимо фільми, то обов’язково беремо до уваги міжнародний ринок». Нині, як ніколи раніше, події в Голлівуді мають вирішальний вплив на світову кіноіндустрію *.

Однак заробити на фільмі гроші — не така вже й легка справа. У багатьох випадках, аби касові збори від прокату фільму покрили витрати на виробництво й рекламу, вони повинні становити понад 100 мільйонів доларів. А ось популярність фільму повністю залежить від примхливої аудиторії. «Неможливо точно передбачити, що сподобається глядачам і що матиме сенсаційний успіх»,— зазначає професор Університету Еморі, Дейвід Кук, який викладає кінознавство. Як же тоді кінематографісти збільшують шанси на успіх своїх фільмів? Щоб відповісти на це запитання, спершу розгляньмо кілька основних етапів роботи над фільмом *.

Підготовка до зйомок фільму

Підготовчий етап вважається найважливішим і нерідко триває найдовше. Як і в будь-якій значній справі, добра підготовка — це ключ до успіху. Кінематографісти сподіваються, що кожний долар, витрачений протягом підготовчого етапу, заощадить під час зйомок значно більше коштів.

Створення кінокартини починається з творчого задуму. В основу майбутнього фільму можуть лягти вигадані або реальні події. Сценарист втілює задум у сценарій. Відтак кіносценарій  переглядають ще безліч разів. У результаті копіткої роботи з’являється кінцевий варіант, який називають робочим, або режисерським, кіносценарієм. Такий сценарій містить діалоги дійових осіб і короткі ремарки. Крім того, у робочому сценарії даються вказівки технічного характеру, наприклад, як поєднати різні сцени, а також куди слід направляти камеру.

Сценарист ще не закінчив писати сценарій, а вже шукають продюсера, який би його купив *. У якому сценарії зацікавлений продюсер? Сюжет типового фільму на літній період розрахований на сучасну молодь, яку один кінокритик назвав «попкорновим поколінням». Тож увагу продюсера може привернути сюжет, цікавий для молодої генерації кіноглядачів.

Однак найліпший той сценарій, який розрахований на людей різного віку. Без сумніву, кіно про пригоди улюбленого героя з коміксів збере біля екранів малих дітей. А до малюків, звісно ж, приєднаються батьки. Проте як кіновиробникам заволодіти увагою підлітків і молодих людей? Секрет криється в «захопливому сюжеті», пише Лайза Менді у виданні «Вашингтон пост меґезін». Цей сюжет творці фільмів «фарширують» вульгарною мовою, епізодами брутального насилля і рясно «заправляють» сценами сексу. Таким чином їм вдається «максимально збільшити касовість кінокартини, адже вона не залишає байдужою жодну категорію глядачів».

Якщо продюсер бачить, що запропонований сценарій перспективний, він може його купити. Далі він постарається підписати контракт з поважаним режисером і відомими акторами. Адже завдяки співпраці зі знаменитостями зростають шанси створити касову кінокартину. Вже на цьому початковому етапі «зіркові» імена допомагають залучити до створення фільму впливових інвесторів.

Інший аспект підготовчого етапу — розкадрування. Цей процес полягає в підготовці ряду ескізів для різних епізодів фільму, особливо тих, що пов’язані з рухом дійових осіб. Для кінооператора розкадрування слугує детальним планом дій і під час самих зйомок заощаджує чимало часу. За словами режисера й кіносценариста Френка Даребонта, «нема нічого гіршого, як, метаючись по знімальному майданчику, намагатися визначити, де краще встановити кінокамеру. Так іноді марнуються цілі дні зйомок».

Упродовж підготовчого етапу потрібно залагодити ще багато інших питань. Де відбуватимуться зйомки? Чи треба кудись їхати? Як спроектувати і спорудити декорації? Які будуть костюми? Хто відповідатиме за освітлення, грим і вирішуватиме, які зачіски чи перуки матимуть актори? Як щодо озвучення, спецефектів й участі каскадерів? І це лише деякі з сили-силенної питань, які необхідно вирішити ще перед початком зйомок. Перегляньте титри в кінці якоїсь касової кінострічки, і ви побачите, що над нею працювали сотні людей! «Для створення художнього фільму потрібне ціле містечко людей»,— підсумовує один фахівець, що брав участь у постановках багатьох фільмів.

Кінозйомка

Часто зйомка кінофільму — це виснажливий процес, який поглинає багато часу  й коштів. Одна-єдина змарнована хвилина може коштувати тисячі доларів. Іноді акторам і зйомочній групі доводиться їхати кудись дуже далеко. Туди ж потрібно доставити й усе обладнання. Та хоч би де відбувалась постановка фільму, кожний день зйомок обходиться в чималу суму.

Першими на знімальний майданчик прибувають освітлювачі, перукарі та гримери. На початку кожного зйомочного дня кінозірки витрачають кілька годин на підготовку. І все це заради того, щоб у належному вигляді постати перед камерою. Після цього починається довгий день зйомок.

Режисер пильно стежить за зніманням кожної сцени. На зйомки порівняно простого епізоду може піти цілий день. Більшість сцен знімають однією камерою, тому зйомки однієї сцени можуть повторюватись з різних позицій. До того ж кожний епізод можуть знімати кілька разів, щоб потім вибрати найкращий варіант або щоб позбутися технічних недоробок. Кожна з таких спроб під час зйомок називається дублем. Іноді для важливих сцен потрібно робити 50 і більше дублів! Пізніше, зазвичай під кінець зйомочного дня, режисер переглядає всі дублі й вирішує, які з них залишити. Загалом процес зйомок може тривати тижнями, а то й місяцями.

Монтаж фільму

По закінченні зйомок відзнятий матеріал монтується в цільну кіноплівку. Спершу синхронізують аудіозапис і зображення. Далі монтажер створює первісну версію фільму, тобто робить чорновий монтаж.

 На цьому етапі на плівку накладають звукові та оптичні ефекти. В кінематографії створення спеціальних ефектів — чи не найскладніший з усіх процесів. Нерідко при цьому послуговуються комп’ютерною графікою. Завдяки спецефектам сцени фільму стають реалістичнішими і більш видовищними.

Під час монтажу на звуковій доріжці записується музичний супровід. У сучасних фільмах йому надається неабиякої ваги. «У наш час кіноіндустрія вимагає більш оригінальних музичних записів, ніж раніше. Тепер уже недостатньо лише двадцяти хвилин музики або кількох музичних уривків для драматичних епізодів. Нині для створення лише однієї картини зазвичай потрібно більше години музики»,— пише Едвін Блек у «Щомісячнику музики до кінофільмів» (англ.).

Іноді щойно змонтований фільм показують вибраній аудиторії, що складається здебільшого зі знайомих і колег режисера, не залучених у створенні цієї стрічки. На основі їхніх відгуків режисер може перезняти або ж узагалі забрати з фільму деякі сцени. Деколи можуть навіть повністю переробити кінець фільму, оскільки під час пробного перегляду він не викликав у глядачів належних емоцій.

Зрештою завершений фільм демонструють на екранах кінотеатрів. Лише на цьому етапі стає зрозуміло, чи стане картина блокбастером, чи зазнає повного провалу, чи виявиться звичайною посередністю. На карту поставлене щось більше, ніж просто прибуток. Адже низка невдач може обернутися цілковитим крахом для режисера або когось з акторів. «У результаті кількох невдалих картин дехто з моїх колег зазнав цілковитого фіаско,— розповідає режисер Джон Бурмен, пригадуючи свої перші роки роботи в кінематографі.— І це жорстока реальність світу кіномистецтва: якщо не заробляєш грошей для свого начальства, то втрачаєш роботу».

Люди, які розглядають кіноафіші, здебільшого не думають про кар’єру кіномитців. Глядачів швидше цікавить: «Чи сподобається мені цей кінофільм? Чи не викину я грошей на вітер? Які почуття викличе в мене цей фільм? Чи можуть його дивитися мої діти?» Коли вирішуєте, чи дивитись якийсь фільм, варто поставити собі ці запитання.

[Примітки]

[Вставка на сторінці 6]

«Неможливо точно передбачити, що сподобається глядачам і що матиме сенсаційний успіх». Дейвід Кук, кінознавець

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 6, 7]

ЯК ПЕРЕТВОРИТИ ФІЛЬМ НА БЛОКБАСТЕР?

Роботу над кінофільмом завершено. Тепер його винесуть на суд багатомільйонної аудиторії глядачів. Чи сподобається їм фільм? Ось кілька способів, за допомогою яких кіновиробники рекламують свою продукцію, намагаючись перетворити її на блокбастер.

▪ ШУМ ДОВКОЛА ФІЛЬМУ. Один з найефективніших способів розпалити цікавість глядачів — створити довкола фільму багато шуму. Іноді шум піднімають ще за декілька місяців до прем’єри. Можливо, ви чуєте оголошення про те, що незабаром на екранах з’явиться продовження популярної стрічки. Тоді вас починає цікавити, чи в новому фільмі гратимуть ті самі кінозірки. Чи буде продовження таким же захопливим (або таким же нудним), як перший фільм?

Деколи шум довкола фільму з’являється через скандальні сцени, наприклад, вкрай відверті сцени сексу, які виходять за рамки вимог до кінофільмів для широкого загалу. Тоді глядачів цікавить, чи справді ці сцени настільки огидні. Чи фільм перейшов усі допустимі межі? Виробникам кінопродукції лише на руку те, що навколо майбутнього кіно розгоряються численні суперечки. Адже це — безкоштовна реклама. Часом такі дискусії стають запорукою того, що прем’єра кінофільму матиме шалений успіх.

▪ МАС-МЕДІА. До більш традиційних форм реклами належать кіноафіші, повідомлення в періодичних виданнях, реклама по телебаченню, анонси перед початком кіносеансу, а також інтерв’ю, в яких кінозірки розповідають про фільм за їхньою участю. А втім, сьогодні найефективнішим способом реклами фільмів став Інтернет.

▪ РЕКЛАМНІ ТОВАРИ. Кіновиробники також намагаються привернути увагу людей до свого фільму за допомогою різних товарів. Ось як рекламували один кінофільм, головний герой якого був персонажем популярних коміксів. У продажу з’явилися контейнери для їжі, кухлі, ювелірні вироби, одяг, брелоки для ключів, годинники, лампи, настільні ігри й інші товари із зображенням героя. «Сорок відсотків рекламної продукції продається здебільшого ще до появи фільму на кіноекранах»,— зазначає Джо Сісто в статті для одного розважального журналу, який видає Американська асоціація адвокатів.

▪ ДОМАШНЄ ВІДЕО. Кінострічка, що має низький касовий збір, може частково окупитися за рахунок продажу відеопродукції. Брюс Неш, аналітик у сфері прибутковості кінофільмів, каже: «Продаж відеопродукції приносить від 40 до 50 відсотків прибутків».

▪ КЛАСИФІКАЦІЙНА СИСТЕМА. Кінематографісти навчилися використовувати класифікаційну систему в рекламних цілях. Скажімо, у фільм можуть спеціально вводити такі сцени, щоб його перегляд було дозволено лише дорослим. Або ж можуть, навпаки, вирізати деякі епізоди, щоб понизити віковий ценз глядачів. Тоді його дивитимуться також підлітки. У статті для «Вашингтон пост меґезін» Лайза Менді пише, що класифікація «поступово перетворилась на рекламу. Кіностудії, використовуючи класифікаційну систему, посилають підліткам і дітям, які вже вважають себе підлітками, повідомлення про те, що нове кіно міститиме «круті» сцени». Як зазначає Лайза Менді, класифікація створює свого роду «напруженість у стосунках між поколіннями... даючи пересторогу батькам і водночас приваблюючи дітей».

 [Ілюстрації на сторінках 8, 9]

ЯК СТВОРЮЄТЬСЯ ФІЛЬМ

СЦЕНАРІЙ

РОЗКАДРУВАННЯ

ДОБІР КОСТЮМІВ

ГРИМ

ЗЙОМКИ ПРОСТО НЕБА

 СТВОРЕННЯ СПЕЦЕФЕКТІВ

ЗАПИС МУЗИЧНОГО СУПРОВОДУ

МОНТАЖ ЗВУКОЗАПИСУ

КОМП’ЮТЕРНА АНІМАЦІЯ

МОНТАЖ