Кава кона — насолода для гурманів

Від нашого дописувача на Гаваях

ТУРИСТИ, що приїздять на найбільший з Гавайських островів (який так і зветься — Гаваї), часто відвідують район Кона. Тут можна скуштувати чи не найсмачнішу в світі каву кона. Її ніжний смак задовольнить навіть найвибагливіших гурманів.

На схилах маука (гориста місцевість), через які біжать вузькі звивисті дороги, розкинулись плантації кавових дерев. Око милує свіжа зелень їхнього листя. Кавові дерева цвітуть кілька разів на рік. Тоді повітря наповнюється ароматом делікатного сніжно-білого цвіту. Згодом на місці квіток з’являються кавові ягоди, або черешні, як їх інколи називають садівники та виробники кави.

У цій місцевості нараховується понад 600 великих і малих родинних господарств. Чимало з них уже не одне покоління займається вирощуванням кавових дерев. Кавовий пояс острова Гаваї доволі великий, завширшки приблизно півтора кілометра і завдовжки 50 кілометрів. Розкинувся він на схилах двох знаних вулканів: Гуалалаі та Мауна-Лоа. Найліпше кава росте на висоті від 150 до 750 метрів над рівнем моря.

На Гаваях у кожному відомому готелі чи супермаркеті, невеликій сільській крамничці чи придорожньому кафе — усюди запропонують вам напій з чудової місцевої кави. Справжні поціновувачі кави люблять її за міцний аромат, тонізуючу дію і м’який смак. Але як у цій колишній монархії з’явились кавові плантації і як вони стали джерелом багатомільйонних прибутків?

Вважають, що перше кавове дерево сорту арабіка посадив на острові Оагу Франциско де Паула Марін, лікар і радник короля Камегамеги I. Було це далекого 1813 року. Згодом, 1828 року, саджанці з острова Оагу завезли на найбільший острів  архіпелагу і висадили їх у місцевості Кона. До 30-х років XIX сторіччя саджанці добре тут прижились, тоді ж фермери почали продавати у великій кількості їхні плоди.

Чому кавові дерева тут прижились

Ботаніки вважають, що насправді кава — це не дерево, а кущ (1). Але оскільки вона може виростати до 10 метрів заввишки, багато хто називає її деревом. Регіон Кона — ідеальне місце для культивування кави. А все через те, що пасати на Гаваях дмуть переважно зі сходу. Сильний вітер налітає на східні схили вулкана Мауна-Лоа, який здіймається на висоту 4000 метрів, слабне і перетворюється на легкий вітерець. Подолавши гору, вітер уже не може пошкодити делікатного цвіту кавового дерева.

У першій половині дня схили Кона просто купаються в сонячних променях. Та пополудні небо часто затягується хмарами. Вони затіняють плантації, яким палюче сонце могло б зашкодити. Під вечір ці хмари щедро поливають кавові дерева. Цілий рік тут панує однаковий лагідний клімат, а це значить, що морозів нема чого боятись.

Збирання врожаю та обробка кавових зерен

Скільки часу проходить від висадки дерева до появи на ньому достатньо плодів, які вже можна відправляти покупцям? Зазвичай три роки. Кавове дерево цвіте декілька разів на рік. Тому щороку на Гаваях господар плантації аж вісім разів вручну збирає врожай.

У темно-червоній, м’ясистій ягоді переважно міститься дві насінини, або, як їх ще називають, зерна. Зерна мають тонку шкірку, тому спочатку відділяють м’якуш і шкірку (2). Далі зерна намочують (3) і сушать (4), від чого вони втрачають більшу частину своєї маси і зменшуються в об’ємі. Залежно від ґатунку, з восьми мішків сирих зерен може вийти лише один мішок смаженої кави.

Щоб добре підсмажити (5) кавові зерна, потрібна неабияка вправність і відповідне  устаткування. Тривалість цього процесу залежить від кількох чинників: вологості, ваги, сорту, якості зерен, від того, наскільки темними повинні стати зерна, і навіть від погоди в день смаження.

Чимало місцевих фермерів на кавових плантаціях та молотарках застосовують сучасні технології. Сюди теж запрошують туристів. Вони можуть ознайомитися з процесом виготовлення кави кона і скуштувати її. У районі Кона можна побачити барвисті придорожні знаки й колоритні старі молотарки, а також старенькі симпатичні кав’ярні та готелики. І всюди гостям пропонують каву — звичайно ж каву кона!

Колись для перевезення мішків з кавою використовували слухняних осликів, яких за їхню голосистість назвали соловейками Кона. Згодом замість них почали працювати військові джипи, які зрештою теж були замінені новішими транспортними засобами. Про ті давні часи нагадують нащадки робочих осликів, котрі тепер живуть на волі і навіть захищені законом, а також джипи, що тихенько собі ржавіють десь у закутках фермерських подвір’їв.

Кона завойовує ринок

Упродовж багатьох років каву кона використовували лише в суміші з іншими сортами кави нижчого ґатунку. Але в середині 1950-х років настав переломний момент. Світові ціни на каву сильно підскочили, а врожайність у Коні була доволі високою. Тоді члени Служби поширення знань при Гавайському університеті почали зустрічатись з власниками плантацій, щоб заохотити їх активніше братися за вирощування кави. Досвідом і досягненнями в цій галузі ділились між собою плантатори, виробники, дослідники та представники Служби поширення знань.

Усі ці зусилля принесли чудові результати. З 1970 року каву кона почали вживати не лише в поєднанні з іншими сортами кави — вона поступово ставала окремим популярним сортом, відомим не лише вдома, але і в інших краях. Тому її ціна все більше й більше зростала. Проте міжнародні торгові угоди допомогли врегулювати ріст ціни на каву кона і тримати її приблизно на одному рівні. Товарний знак «Кава кона» сприяє популярності цієї кави, і нині чимало виробників торгують нею, користуючись послугами Інтернету.

Фестиваль кави кона

Уже не один рік проводиться щорічний Фестиваль кави кона. Тут відбуваються змагання на ліпший рецепт приготування напоїв та десертів з кави кона, турнір з гольфу та багато чого іншого. Кульмінація фестивалю настає тоді, коли фахівці визначають найсмачнішу каву. Таке змагання дуже серйозне, адже переможець матиме більше шансів вигідно продати свій врожай.

А ось один з фестивальних рецептів, як приготувати «філіжанку найсмачнішої кави кона»: «Напій готують на паровій кавоварці з паперовим фільтром. Вода повинна бути свіжа й холодна. Каву брати з розрахунком: одна столова ложка на 180 мілілітрів води. Щоб повністю відчути всі відтінки смаку, каву треба випити гарячою і не пізніше, як через годину після приготування».

Хочете спробувати? Ви не пошкодуєте, адже кава кона, на думку багатьох,— найсмачніша у світі!

[Карта на сторінці 25]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Кона

[Відомості про джерело]

Map: Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Схили Кона.

[Ілюстрація на сторінці 25]

Цвіт кавового дерева.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Ягода.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Зерна.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Зерна без шкірки.

[Ілюстрація на сторінці 26]

Підсмажені зерна.