Чому потрібно робити фізичні вправи?

«Щоб бути у формі, робіть фізичні вправи двічі на тиждень». «Займайтесь спортом по 30 хвилин щодня». «Уникайте алкоголю, аби запобігти раку». «Вживайте спиртні напої — це зменшить імовірність серцевих захворювань». Чи не почуваєтесь ви розгубленими від усіх цих порад? Вчора заголовки газетних статей стверджували одне, а сьогодні — щось абсолютно протилежне... Чому науковці ніяк не можуть дійти згоди? І чому кава одного дня — шкідлива, а через тиждень раптом стає корисною?» Барбара А. Брем, професор фізкультури і спорту

МЕДИКИ часто розходяться в поглядах щодо харчування і фізичних вправ. Тож багатьох людей спантеличує потік суперечливої інформації про те, як зберегти здоров’я. А втім, коли йдеться про небезпеки малорухливого способу життя, вчені, здається, мають одностайну думку: якщо хочеш бути здоровішим, необхідно регулярно робити вправи!

Малоактивний спосіб життя став серйозною проблемою сучасного суспільства, особливо в розвинених державах. У минулому в цих країнах багато людей займалось важкою фізичною працею: землеробством, мисливством чи будівництвом. Щоправда, ця необхідна для виживання праця почасти була дуже виснажлива і навіть вкорочувала віку. Як говориться в «Британській енциклопедії», «у стародавніх Греції та Римі середня тривалість життя становила близько 28 років». А наприкінці XX століття в розвинених країнах люди жили в середньому вже 74 роки. У чому причина такої різниці?

Технічний прогрес: благословення чи прокляття?

На відміну від попередніх поколінь, сьогодні люди мають порівняно ліпше здоров’я і живуть довше. Частково — через технічний прогрес. Завдяки сучасним винаходам побут і виробництво зазнали суттєвих змін. Це значно полегшило виконання трудомісткої праці. Крім того, медицина зробила великий крок вперед у боротьбі з хворобами. Одначе прогрес приніс не лише благо.

Безперечно, новітні технології посприяли покращенню здоров’я населення. Але в той же час вони призвели до сидячого способу життя. У звіті «Хвороби серця. Міжнародна статистика», який нещодавно опублікувала Американська асоціація боротьби з серцевими захворюваннями, зазначалось, що «через економічний розвиток, урбанізацію, індустріалізацію і глобалізацію уклад життя людей змінюється. Саме тому зростає кількість хворих з серцевими недугами». Основні фактори ризику, як говорилось  у звіті,— це «неправильне харчування і брак руху».

Лише 50 років тому в багатьох країнах пересічний фермер землю орав плугом, їздив до міста в банк на велосипеді, а ввечері щось лагодив удома. Однак його онуки живуть уже зовсім по-іншому. Сучасний працівник може чи не цілий день просидіти за комп’ютером, майже скрізь їздить машиною, а ввечері вільний час проводить перед екраном телевізора.

Колись лісоруб у Швеції, рубаючи дерева і тягаючи колоди, спалював, за певними даними, до 7000 калорій у день. Тепер він тільки управляє складними машинами, які виконують більшу частину цієї важкої роботи. Чимало доріг у світі раніше прокладали і ремонтували за допомогою кирки й лопати. Проте сьогодні, навіть у країнах, що розвиваються, землерийні роботи здійснюють бульдозери й інша техніка.

У деяких регіонах Китаю на зміну велосипедам прийшли моторолери, які стали, напевне, найпоширенішим видом транспорту. Мешканці Сполучених Штатів у 25 відсотках випадків їздять не далі ніж на півтора кілометра, і ці поїздки вони здійснюють здебільшого (75 відсотків) на автомобілях.

Сучасні технології також породили покоління малорухливих дітей. Одне вивчення показало, що відеоігри стають «дедалі реалістичнішими і привабливішими для дітей. Тому нині діти... довше сидять за комп’ютерами». Такі ж висновки зроблено щодо телепрограм та інших видів розваг, через які діти дуже мало рухаються.

Небезпеки сидячого способу життя

Брак руху спричиняє численні проблеми зі здоров’ям, зокрема психічним і емоційним. Приміром, одна медична установа Великобританії повідомила, що «малоактивні діти мають зазвичай занижене почуття власної гідності, зазнають більше тривоги і стресу. Також серед таких дітей більше курців і наркоманів, ніж серед тих, які ведуть активний спосіб життя. А неактивні дорослі пропускають більше робочих днів. Малорухомість призводить до втрати сил і гнучкості у старшому віці. Через це чимало людей стають залежними від інших і в них погіршується психічне здоров’я».

 Кора Крейґ, президент Канадського дослідного інституту фітнесу і здорового способу життя, зазначила, що «тепер робота багатьох канадців пов’язана з тривалим сидінням... Загалом фізична активність знижується». Канадська газета «Ґлоб енд мейл» повідомляє: «Близько 48 відсотків мешканців Канади важать більше норми, зокрема 15 відсотків страждають від ожиріння». У газеті також говорилося, що 59 відсотків дорослих канадців ведуть сидячий спосіб життя. Д-р Матті Усітупа з Університету міста Куопіо (Фінляндія) попередив, що «по цілому світі різко зростає кількість хворих на діабет II типу, і основні причини цього — ожиріння й малорухомість».

Згідно з недавнім вивченням, у Гонконзі приблизно 20 відсотків людей віком від 35 років помирають через ускладнення, спричинені браком фізичної активності. Це вивчення, яке проводилось під керівництвом професора Тай-Хінга Лама з Гонконгівського університету, також показало, що в тому регіоні «сидячий спосіб життя вбиває більше людей, ніж куріння». («Аннали епідеміології», 2004 рік). Дослідники прогнозують, що «невдовзі такий самий рівень смертності буде по цілому Китаю».

Чи ці побоювання виправдані? Чи справді брак руху може зашкодити нашому здоров’ю, та ще й більше, ніж тютюн? Загальновідомо, що, у порівнянні з енергійними людьми, малоактивні зазвичай мають підвищений кров’яний тиск, більш схильні до ожиріння, остеопорозу, інсульту, інфаркту та деяких видів раку *.

 «На кожному континенті нашої планети, навіть у регіонах, де багатьом бракує харчів, зростає кількість людей, які мають зайву вагу чи ожиріння,— повідомляє «Уолл-стрит джорнел».— І причина цього та сама, що й у США: висококалорійна їжа й сидячий спосіб життя». Д-р Стефан Реснер з Каролінського інституту в Стокгольмі (Швеція) поділяє цю думку. Він навіть стверджує, що «ожиріння стає дедалі більшою проблемою по цілому світі».

Повсюдна проблема

Безсумнівно, помірні фізичні вправи вкрай важливі для доброго самопочуття. Та незважаючи на всі попередження про небезпеки малорухливого способу життя, багато людей не робить жодних змін. За словами працівників Всесвітньої кардіологічної федерації, 60—85 відсотків людей, «особливо дівчата і жінки, не займаються фізичними вправами. Приблизно дві третини дітей рухаються дуже мало». У США сидячий спосіб життя ведуть 40 відсотків дорослого населення. Близько половини американців віком 12—21 року не роблять фізичних вправ регулярно.

Нещодавно фахівці з’ясували, до якої міри в 15 країнах Європи поширений сидячий спосіб життя. Виявилось, що такий спосіб життя ведуть від 43 (у Швеції) до 87 відсотків людей (у Португалії). А в місті Сан-Паулу (Бразилія), за даними одного вивчення,— приблизно 70 відсотків. Згідно зі звітом Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), «повідомлення з різних країн однозначно вказують на подібну тенденцію». Тож не дивно, що через малорухомість щороку помирає близько двох мільйонів людей.

Медики цілого світу вважають цю тенденцію тривожною. Чимало державних установ розробляє освітні програми з метою поінформувати населення про необхідність фізичних вправ. До 2010 року в Австралії, Японії і Сполучених Штатах очікують 10-відсоткового збільшення фізичної активності громадян. Шотландія планує до 2020 року залучити 50 відсотків дорослого населення до регулярних занять спортом. У звіті ВООЗ говориться, що «державні програми фізичної культури впроваджуються теж у Мексиці, Бразилії, на Ямайці, у Новій Зеландії, Фінляндії, Росії, Марокко, В’єтнамі, Південно-Африканській Республіці та Словенії».

Проте хоч би яких зусиль докладали уряди і медичні установи, обов’язок дбати про своє здоров’я лежить передусім на кожному з нас особисто. Запитайте себе: «Чи я достатньо рухаюсь? Якщо ні, то як змінити свій спосіб життя?» У наступній статті ви знайдете кілька дієвих порад.

[Примітка]

[Рамка на сторінці 4]

У що обходиться малорухливий спосіб життя

Уряди багатьох країн і численні медичні організації занепокоєні тим, яких фінансових збитків зазнає суспільство через брак руху.

● Австралія. Лікування захворювань, спричинених малоактивним способом життя, щороку обходиться цій країні в 377 мільйонів доларів.

● Канада. Згідно з повідомленням Всесвітньої кардіологічної федерації, протягом лише одного року Канада витратила понад 2 мільярди доларів на лікування недуг, «пов’язаних з неактивним способом життя».

● США. У цій країні 2000 року на такі ж цілі витратили астрономічну суму: 76 мільярдів доларів.

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 5]

Дітям потрібно рухатись

Останні дослідження показують, що кількість дітей, які мало рухаються, постійно зростає. Також було помічено, що дівчата не такі активні, як хлопці. Крім того, коли діти підростають, вони менше скачуть і бігають. А втім, фізична активність в дитячому віці...

● Сприяє зміцненню кісток, м’язів і суглобів

● Запобігає надлишковій вазі й ожирінню

● Запобігає або затримує виникнення гіпертонії

● Зменшує ймовірність захворювання на цукровий діабет II типу

● Виховує почуття власної гідності, зменшує тривогу і стрес

● Призвичаює людину до фізичної активності в подальшому житті

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 6]

Як підтримувати здоров’я в старшому віці

Чим старшими ви стаєте, тим більше користі вам приноситимуть помірні фізичні навантаження. Однак багато літніх людей бояться отримати травму чи захворіти. Щоправда, деякі побоювання можуть бути виправданими, тому, перш ніж почати робити якісь вправи, варто проконсультуватися з лікарем. Усе ж фахівці вважають, що фізична активність значно покращує якість життя в старшому віці. Адже вона:

● Пожвавлює розум

● Покращує рівновагу і гнучкість

● Поліпшує емоційне здоров’я

● Пришвидшує період одужання від захворювань чи травм

● Покращує функціонування печінки і шлунково-кишкового тракту

● Нормалізує обмін речовин

● Зміцнює імунну систему

● Укріпляє кістки

● Додає енергії