Вони не опускають рук

ДЖЕРЕМАЯ — 51-річний житель Австралії. У нього ірландське коріння, тому він має руде волосся та білу шкіру, які дехто називає «кельтським прокляттям». Джеремая розповідає: «Наша родина, як і більшість австралійців, часто бувала на природі, особливо у вихідні й під час відпусток. У дитинстві я годинами купався в басейні за нашим домом або займався серфінгом чи грав у крикет, коли ми виїжджали на пляжі до Голд-Коста, південніше Брисбена. Під час такого відпочинку на мені зазвичай були лише плавки.

У той час ефективних сонцезахисних кремів ще не існувало. Широко рекламували кокосову олійку для засмаги, щоб виглядати, як працівники станцій рятування на воді. І я не розумів, наскільки небезпечним може бути сонце. Уникав я сонця лише тоді, коли отримував сильні опіки. Пізніше в мене на спині та грудях з’явилось багато родимок, які поступово ставали темнішими і щільнішими, особливо на грудях».

Згодом Джеремаї усунули три меланоми, а також чимало базально-клітинних новотворів. Через рак шкіри йому довелось змінити свій звичний розпорядок дня. Він каже: «Щодня перед виходом на вулицю я мащу шкіру зволожувальним кремом. Поверх нього накладаю сонцезахисний крем. Більшість днів улітку ношу капелюх або кепку, особливо від 9 години ранку до  16 пополудні». І кожні три місяці Джеремая проходить медогляд у дерматолога.

Що допомагає йому зносити хворобу? Джеремая розповів: «Через своє Слово Бог Єгова дав мені міцне запевнення, що я колись одужаю, хоча дехто вважає, що я можу скоро померти. Адже ще 20 років тому була поширена думка, що люди з меланомою довго не живуть. Проте я на собі відчув правдивість слів царя Давида: «На ложі недуги подасть йому сили Господь,— усе ложе йому перемінить в недузі його» (Псалом 41:4).

А ось історія Максін, яка теж має рак шкіри. Ще в молодості білошкіра Максін поїхала в тропіки служити місіонером, спершу в Домініканську Республіку, а тоді в Пуерто-Рико. Упродовж 20 років вона проповідувала від дому до дому, ходячи під палючим сонцем. Крім того, у вільний час Максін любила приймати сонячні ванни. Згодом, 1971 року, на її обличчі виявили базально-клітинний рак. Далі було лікування: радіотерапія, операція та пересадка шкіри на пошкоджені ділянки обличчя. Попри це ракові клітини знову з’являлись.

Максін розповідає: «Проблема полягала в тому, що ракові клітини не завжди вдавалося вчасно виявити, тому вони продовжували розмножуватись. Протягом 30 довгих і напружених років я ходила по лікарях і шпиталях. Мені зробили щонайменше 10 операцій на обличчі, а також декілька інших клінічних процедур». Нині Максін 80. Недавно їй зробили операцію Моса, яка вважається найефективнішим методом боротьби з раковими клітинами.

Оскільки рак шкіри не відступав, Максін мусила зробити деякі зміни у своєму місіонерському служінні: вона ходила проповідувати вечорами, щоб менше бувати на сонці. А що допомагало їй не знеохочуватись попри хворобу? «По-перше, я старалась залишатись оптимісткою. Я знала, що ракові клітини далі будуть з’являтись і що мені знову й знову доведеться звертатись до лікарів. З цим я змирилась. Намагалась не жаліти себе і не стогнати через проблеми, щоб це не позбавляло мене радості в служінні. Я все ще розповідаю іншим про Царство Єгови. І маю надію на цілковите звільнення від хвороб у прийдешньому новому світі. Тоді в мене буде молоде і гарне обличчя».

Ті, хто страждає від раку шкіри чи інших захворювань, можуть з надією дивитись у майбутнє. Адже невдовзі неодмінно сповняться слова з книги Йова: «Тоді відмолодиться тіло його, поверне до днів його юности» (Йова 33:25). А поки зважаймо на небезпеку, яку несе з собою тривале перебування на сонці, і намагаймось захищати свою шкіру від сонячної радіації.

[Ілюстрації на сторінці 9]

Джеремаї видалили на шкірі чимало ракових пухлин, зокрема три меланоми. Але він залишається оптимістом і не втрачає надії.

[Ілюстрації на сторінці 10]

«У майбутньому новому світі... в мене буде молоде і гарне обличчя». Максін