«Наче кимсь створений»

Чи мали ви нагоду розглядати нічне небо через телескоп? Багатьом людям особливо запам’ятався момент, коли вони вперше глянули на Сатурн. Ця планета виглядає дуже незвично: на тлі бездонного чорного космосу, усипаного міріадами миготливих зір,— блискуча куля з акуратними, плескатими кільцями.

З чого складаються кільця Сатурна? Коли 1610 року Галілео Галілей уперше подивився на Сатурн через свій простенький телескоп, то побачив доволі невиразну картину. Сатурн скидався на кулю з «вухами», ніби в нього з обох боків були дві менші планети. І лише після вдосконалення телескопів астрономи розгледіли, що Сатурн має кільця. Але з чого вони складаються, вчені ще довго не могли збагнути. Гадали навіть, що то були тверді, суцільні диски. Аж 1895 року астрономи дійшли висновку, що ці кільця, а їх є сотні, сформовані з камінців та кусків льоду.

У книжці «Далекі планети» (англ.) про Сатурн сказано: «Його кільця — це низка вузьких смужок, утворених незліченною кількістю уламків льоду. Ці кільця належать до найбільших дивовиж Сонячної системи. Мерехтливий «німб» Сатурна має колосальні розміри: від внутрішнього краю, який починається трохи вище атмосфери планети, до зовнішнього ледь помітного краю — 400 000 кілометрів. Кільця Сатурна надзвичайно тонкі — завтовшки в середньому не більше 30 метрів». У червні 2004 року науковці почали ще більше довідуватись про складну будову кілець. Тоді на Землю були передані фотографії та інші дані з космічного апарата «Кассіні-Гюйгенс».

У недавньому числі журналу «Смітсоніан» повідомлялось: «Сатурн наче кимсь створений. Він досконалий, як сама математика». Ми погоджуємось з цим, не згідні хіба що зі словом «наче». Адже таке прекрасне небесне тіло — лише один з безлічі об’єктів у Всесвіті, про які тисячоліття тому було написано: «Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід» (Псалом 19:2).

[Відомості про ілюстрації, сторінка 31]

Background: NASA, ESA and E. Karkoschka (University of Arizona); insets: NASA and The Hubble Heritage Team (STScl/AURA)