Невдовзі стихійних лих вже не буде

«Діти та внуки, послухайте!.. Рано чи пізно ця гора спалахне. Але спершу почне здригатися земля. Ви почуєте страшний гуркіт та рев. Клуби диму перетворять день на зловісну ніч, освітлену полум’ям та блискавками. Здаватиметься, що повітря тремтить і видає дивні звуки. Щодуху тікайте... Якщо маєтки дорожчі вам за життя, то за свою пожадливість та легковажність ви будете суворо покарані. Забудьте про затишну домівку і без вагань рятуйтесь втечею».

ЦЮ ЦИТАТУ з книжки Ендрю Робінсона «Шок Землі» (англ.) вирізьблено на меморіальній дошці в італійському місті Портічі, що розкинулося при підніжжі гори Везувій. Її повісили після того, як у 1631 році відбулося виверження вулкана Везувій. Тоді в катастрофі загинуло понад 4000 людей. «Зовсім випадково виверження 1631 року,— пише Робінсон,— прославило Везувій по цілому світі». Чому? Під час відбудови Портічі були знайдені залишки загиблих міст Геркуланума та Помпеїв.  Обидва міста зникли з лиця землі після виверження цього вулкана в 79 році н. е.

Пліній Молодший, який пережив ту стихію і згодом став губернатором однієї з римських провінцій, описав ознаки, які свідчили про початок лиха. Він, його матір та ще кілька осіб взяли до уваги зловісні попередження і залишилися живими.

Попереджальна ознака для нашого часу

Сьогодні ми невпинно наближаємось до кінця економічної, соціальної та політичної системи цього світу. Звідки ми це знаємо? Ісус Христос передрік ряд світових подій, який стане ознакою приходу Божого дня розплати. Так само як вулкан перед виверженням димить, реве та викидає попіл, існує збірний знак, що засвідчує неминучість прийдешніх подій. А саме: великі війни, землетруси, голод та пошесті, які, починаючи з 1914 року, непокоять світ та призводять до нечуваних втрат (Матвія 24:3—8; Луки 21:10, 11; Об’явлення 6:1—8).

Але Ісусове попередження також містить звістку надії. «Проповідана буде ця Євангелія Царства по цілому світові, на свідоцтво народам усім. І тоді прийде кінець!» (Матвія 24:14). Зауважте, що звістку про Царство Ісус називає Євангелієм, або доброю новиною. Це справді добра новина, оскільки Боже Царство, небесний уряд в руках Ісуса Христа, усуне всі людські страждання, у тому числі й стихійні лиха (Луки 4:43; Об’явлення 21:3, 4).

Коли Ісус був на землі, він, втихомиривши бурю, показав, що має владу над силами природи. З благоговінням його учні сказали: «Хто ж це такий, що вітрам і воді Він наказує, а вони Його слухають?» (Луки 8:22—25). Сьогодні Ісус могутня духовна істота. Тож йому, мабуть, буде не важко стримувати сили природи, аби вони не завдавали шкоди його підданим (Псалом 2:6—9; Об’явлення 11:15).

Для декого це може здаватись нереальним. Але згадайте, що біблійні пророцтва, на відміну від людських обіцянок чи передбачень, завжди збуваються. І тепер, починаючи з 1914 року, ми живемо в час, коли в точності сповнюється одне з них (Ісаї 46:10; 55:10, 11). Можете не сумніватись, на землю прийде мирне майбутнє. І ми побачимо той час, якщо візьмемо до серця поради з Божого Слова та звернемо увагу на попередження стосовно подій, які невдовзі стануть небувалим потрясінням для землі (Матвія 24:42, 44; Івана 17:3).

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 11]

ЯКА НАДІЯ ДЛЯ ПОМЕРЛИХ?

КОЛИ смерть забирає близьку людину, серце переповнює горе та смуток. Біблія розповідає, що Ісус плакав, коли помер його близький друг Лазар. Проте вже через декілька хвилин Ісус вчинив надзвичайне чудо — повернув Лазаря до життя! (Івана 11:32—44). Це чудо дало людству міцне підґрунтя для віри в прекрасну обіцянку, яку Ісус дав раніше: «Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах,— Його [Ісуса] голос почують, і повиходять» (Івана 5:28, 29). Тож нехай ця чудова надія на воскресіння в Раю на землі потішає серця усіх, хто втратив близьких (Дії 24:15).

[Ілюстрації на сторінці 10]

Чи ви зважаєте на попередження про близький кінець цього світу?

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 10]

USGS, David A. Johnston, Cascades Volcano Observatory