Спроби нагодувати мільярд людей

ЩОДНЯ мільярд людей недоїдає. ООН вважає, що цій жахливій ситуації слід покласти край.

«Ви проголосили своїм першочерговим завданням усунення крайньої бідності». З цими словами 8 вересня 2000 року Генеральний секретар ООН Кофі Аннан звернувся до найвпливовіших людей світу, які зібралися на Саміт тисячоліття під егідою ООН. Звертаючись до присутніх, світові лідери щиро ділилися думками щодо проблем, пов’язаних з бідністю. «Крайня бідність — це ганьба людства»,— сказав віце-президент Бразилії. Більш категорично висловився прем’єр-міністр Великобританії: «Страшні факти, які свідчать про неспроможність розвинутих країн допомогти Африці, викликають шок і ганьблять цивілізований світ».

Промовці підкреслили, що розвинуті держави обезславили себе тим, що не нагодували голодних людей. На доказ свого прагнення поліпшити умови життя на всій землі учасники саміту зобов’язалися вжити заходів і засвідчили це у резолюції, яка складається з восьми частин. У ній зокрема говориться: «Ми зробимо все можливе для того, щоб звільнити понад мільярд дорослих і дітей з огидних, нелюдських лабетів крайньої бідності... Крім того, ми постановляємо: до 2015 року поліпшити ситуацію половини людей, які отримують менше ніж долар на день і тих, що потерпають від голоду».

Яких результатів було досягнуто з вересня 2000 року на шляху до цієї благородної мети?

Діла промовляють голосніше за слова

У 2003 році організація «Ініціатива всесвітнього уряду» при Світовому економічному форумі почала проводити аналіз того, що було зроблено для досягнення цілей, проголошених у «Декларації тисячоліття». В офіційному звіті за 15 січня 2004 року говорилося: «Світ нічого не робить для досягнення своїх найважливіших цілей». Щодо голоду в звіті було сказано: «Проблема не в тому, що немає харчів, адже їх вистачило б на всіх. Річ у тім, що їжа і можливість добре харчуватися не доступні людям через бідність».

 Стосовно гострої проблеми бідності у звіті зазначалось: «Відповідальність за мляве виконання програми лежить головним чином на урядах, як багатих, так і бідних країн. Однак всесвітня економічна система, яка влаштована урядами багатих країн, аж ніяк не сприяє розвитку бідних держав. Урядовці багатих країн попри своє красномовство мало зацікавлені в реформуванні економічної системи чи суттєвому збільшенні допомоги найбіднішим верствам населення». Незважаючи на цей докір, політики замість того, щоб діяти, продовжують дискутувати, а уряди продовжують вирішувати справи лише у власних інтересах. А тим часом найбідніші люди світу і далі ходять голодними.

Інформаційний листок Світового економічного форуму, названий «Від планів до дій», попереджає про те, що «населення цілих регіонів голодуватиме, якщо не буде змінено політику міжнародної торгівлі, якщо не спрямовувати внутрішню політику країн на вирішення проблеми голоду і якщо на місцях не докладатиметься більше зусиль». Хто ж повинен змінити політику і докладати більше зусиль? Ті самі уряди, які 2000 року публічно заявили про своє рішення поліпшити становище людства.

Одна несповнена обіцянка розчаровує, а кілька несповнених обіцянок породжують недовір’я. Свою обіцянку подбати про бідних уряди світу не виконали, і їм перестали довіряти. Одна жінка, яка живе в бідній країні Карибського басейну, може погодувати своїх п’ятьох дітей лише раз на день. Вона говорить: «Я думаю тільки про те, що ми будемо їсти завтра. Для мене не має значення, хто має владу. Від влади ми ніколи нічого не отримували».

Пророк Єремія записав у Біблії такі слова: «Знаю, Господи, я, що не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23). Неспроможність урядів розв’язати проблему бідності тільки підтверджує цю біблійну істину.

Але існує Правитель, який має і владу, і бажання розв’язати проблеми людського суспільства. Біблія говорить, хто є цим Правителем. Коли він почне здійснювати свою владу, ніхто більше не буде голодний.

Основа для сподівань

«Очі всіх уповають на Тебе, і Ти їм поживу даєш своєчасно» (Псалом 145:15). Хто ж дбає про задоволення людської потреби в їжі? Наш Творець, Бог Єгова. Хоча протягом віків люди страждали від голоду та інших проблем, Єгова завжди був зацікавлений у їхньому добробуті. Він бачить невдачі земних урядів, і його правдиве та незмінне Слово, Біблія, показує, що невдовзі він замінить ці уряди своїм правлінням.

Єгова говорить: «Я ж помазав Свого Царя на Сіон, святу гору Свою» (Псалом 2:6). Ці слова Владики усесвіту є для нас підставою для надії. Урядовцям рідко коли вдавалося допомогти своїм підданим, а Ісус Христос, Богом призначений Цар, принесе стільки добра, скільки найбідніші люди землі ще ніколи не бачили.

За посередництвом свого Царя Єгова нагодує всіх голодних. «Вчинить Господь Саваот на горі цій гостину з страв ситих» (Ісаї 25:6). Під правлінням Божого Царства, яким керуватиме Христос, людям по всій землі ніколи не забракне хорошої їжі. Біблія говорить: «Ти [Єгова] руку Свою відкриваєш,— і все, що живе, Ти зичливо годуєш» (Псалом 145:16).

[Вставка на сторінці 13]

«Страшні факти, які свідчать про неспроможність розвинутих країн допомогти Африці, викликають шок і ганьблять цивілізований світ» (Прем’єр-міністр Великобританії Тоні Блер).

[Ілюстрація на сторінці 12]

ЕФІОПІЯ: Тут приблизно 13 мільйонів людей виживають завдяки продовольчій допомозі. Ця дитина теж.

[Ілюстрація на сторінці 12]

ІНДІЯ: Діти, які отримують їжу в школі.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 12]

Вгорі: © Sven Torfinn/Panos Pictures; внизу: © Sean Sprague/Panos Pictures