Молоді люди запитують...

Чому мене приваблює погане товариство?

«Я розуміла, що не варто спілкуватися з ним так близько, але мені подобалась його увага. Я просто не могла повірити, що якийсь чоловік мною зацікавився» (Ліда *).

«Коли я почав кататися на роликах, то на вулиці знайшов собі друзів. Ми проводили разом багато часу, і невдовзі я вже вів неморальне життя» (Денис).

ЛІДА і Денис колись були духовними людьми. Ліду виховували богобоязливі батьки. Вже в 9 років вона почала ділитися своїми віруваннями з іншими. Денис ще в підлітковому віці став повночасним служителем. Однак у цих юних християн почалися серйозні проблеми з духовністю. Чому? Тому що вони обрали собі погане товариство.

Чи бувало, що ти починав відчувати симпатію до якоїсь людини і в той самий час розумів, що дружба з нею ні до чого доброго не приведе? Можливо, це був твій однокласник, з яким ви мали спільні інтереси. Або ж особа протилежної статі, яка тебе приваблювала.

Напевне, ти пам’ятаєш біблійне застереження: «Товариство лихе псує добрі звичаї» (1 Коринтян 15:33). Чи це значить, що всі, хто не поклоняється Єгові,— лихе товариство? Що коли в таких людей є приємні, навіть привабливі, риси? І чи кожен співвіруючий обов’язково буде тобі добрим другом? Перш ніж відповісти на ці запитання, розгляньмо, чому декого приваблює погане товариство.

Як виникає така симпатія

Усі люди створені на образ Божий. Тому навіть ті особи, які не знають Єгови, часом виявляють добрі риси. Звичайно, серед тих, хто не служить правдивому Богові, є багато приємних, порядних людей. І, якщо вони не знайомі з біблійними істинами, це не означає, що тих людей потрібно цілком уникати. Адже Святе Письмо заохочує ‘усім робити добро’, в тому числі тим, хто не поділяє твоїх вірувань (Галатів 6:10). Щоправда, треба бути обережним, аби не розвинути надто близьких стосунків з такими людьми. А втім, те, що ти християнин, не дає тобі підстав вважати себе кращим за інших (Приповістей 8:13; Галатів 6:3). Якщо будеш ставитися до людей зверхньо, вони навряд чи поважатимуть твої переконання.

Проте деякі молоді християни зайшли надто далеко. Вони зав’язали міцну дружбу з тими, хто не цікавиться духовним. Денис, про якого ми згадували раніше, навчився добре кататися на роликах. На вулиці він  познайомився з молодими людьми, які не були християнами, і почав постійно з ними спілкуватися. Через деякий час разом з новими друзями Денис став вести неморальне життя і вживати наркотики. Він розумів, що його поведінка більше не узгоджується з біблійними нормами. Тож хлопець перестав проповідувати і ходити на християнські зібрання. Лише через кілька років він змінився і знову розпочав служіння Богові.

Мелані подружилася з однією дівчиною зі збору, яка дещо пасивно ставилась до духовних справ. «Мені говорили, що її слід підбадьорювати, тому я вирішила познайомитись ближче»,— пригадує Мелані. Звичайно, Біблія заохочує християн ‘підтримувати слабих’ (1 Солунян 5:14). Однак Мелані стала відвідувати з новою подругою бари і там знайшла собі ще інших знайомих. Таке спілкування зрештою призвело до непристойної поведінки.

Роль сім’ї

Атмосфера в сім’ї дуже впливає на те, які люди можуть тобі подобатись. Одна дівчина, на ім’я Мішель, не раз замислювалась, чому їй подобаються черстві хлопці, неуважні до інших людей. З часом вона зрозуміла, що такі особи нагадують їй батька, з яким у неї ніколи не було близьких взаємин. Батько завжди був надто зайнятий і не приділяв їй достатньо часу. Мішель постійно прагнула схвалення та уваги свого недоступного батька, і тому тепер підсвідомо шукає дружби з людьми, які на нього схожі.

А буває і так: молоду особу з християнської родини цікавить, чим живуть люди, що не поділяють її вірувань. Такому християнину може здаватися, що його батьки надто суворі. З цих чи інших причин він заводить собі друзів у світі, яким дозволено все (Якова 4:4). До яких наслідків це призводить? Подивімося, що трапилося з Білом.

Мама з дитинства навчала Біла поважати Святе Письмо. А втім, він не присвятив свого життя Єгові, бо вважав, ніби це обмежить його свободу. Натомість Біла приваблювало життя поза християнським збором. Він став членом банди, почав уживати наркотики і перетворився на брутального злочинця. Одного разу, втікаючи від поліцейських, Біл потрапив в аварію. Через серйозні травми він кілька місяців перебував у комі.  Лікарі вважали, що хлопець не виживе. На щастя, Біл вийшов з коми, але втратив зір і залишився інвалідом. Згодом він присвятився Єгові. Біл зрозумів: власний досвід — це суворий учитель. Якщо хочеш у чомусь переконатися особисто, наслідки можуть бути дуже плачевні.

Інші чинники

Уявлення про ідеального друга в молодих людей формується також під впливом мас-медіа. Приміром, пригадай, як часто в книжках, телепрограмах, фільмах чи відео-кліпах якогось героя зображають спочатку неприємним і цинічним, а пізніше він виявляється добрим і співчутливим. Засоби масової інформації часто навіюють думку, що всі бездушні й егоїстичні люди насправді не такі вже й погані. Тільки-но в них з’являється добрий друг (зазвичай протилежної статі), вони раптом стають турботливими і чуйними. Оскільки оповіді про такі казкові перетворення подобаються багатьом, то фільми і книжки розходяться численними тиражами. На жаль, у реальному житті такі романтичні історії трапляються доволі рідко. Під впливом оманливих ілюзій, створених мас-медіа, чимало молодих осіб завели дружбу чи навіть створили сім’ю з самолюбними, брутальними людьми. А їхні сподівання, що ці люди невдовзі перетворяться на м’яких і співчутливих, виявились марними.

Існує ще одна причина того, чому люди знаходять собі друзів, які погано на них впливають. Дехто вважає себе непривабливим і нецікавим, тому ладен подружитись хоча б з кимсь. Ліда, слова якої згадувались на початку статті, знала, що Біблія радить виходити заміж «тільки в Господі» (1 Коринтян 7:39). Однак вона завжди вважала себе негарною, і тому прихильність з боку співпрацівника їй лестила. Хоча цей чоловік не поділяв її вірувань, вона почала проводити з ним час і мало не вчинила статевої неморальності.

Як показують вищенаведені випадки, молоді християни заводять собі поганих друзів з багатьох причин. Так само вони знаходять чимало способів виправдати себе. Однак така дружба неодмінно призводить до плачевних, навіть фатальних наслідків. Чому?

Сила дружби

Мало хто заперечить, що поступово ми стаємо схожими на своїх друзів. Отже, люди, з якими ми проводимо час, дуже сильно на нас впливають. У Приповістей 13:20 зазначається, що цей вплив може бути як добрим, так і поганим: «Хто з мудрими ходить, той мудрим стає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде». Близьких друзів можна прирівняти до двох людей, які їдуть в одній машині. Вони неодмінно приїдуть в те саме місце. Тому варто себе запитати: «Чи дорога, якою «їде» мій друг, веде туди, куди і я хочу потрапити? Чи ця дружба наблизить мене до здійснення моїх духовних цілей?»

Щоправда, зробити чесний самоаналіз нелегко. Адже тут ідеться про сильні почуття. Але чи тільки почуттями слід керуватися при виборі друзів? Напевне, ти неодноразово чув щось на кшталт: «Слухайся свого серця». Проте в Приповістей 28:26 говориться: «Хто надію кладе на свій розум [«серце», Церковнослов’янський текст], то він нерозумний». Чому? Тому що «людське серце найлукавіше над все та невигойне» (Єремії 17:9; Числа 15:39). Бути лукавим означає бути обманливим, ненадійним і неправдивим. Чи довіряв би ти людині, знаючи, що вона шахрай і зрадник? Наше символічне серце теж може зраджувати. Тому навіть коли тобі здається, що твій друг — добра людина, не покладайся лише на свої відчуття.

Керівництво, яке походить з Божого Слова, значно надійніше. На відміну від твого недосконалого серця, біблійні поради ніколи тебе не розчарують. Як за допомогою біблійних принципів визначити, чи той, з ким ти товаришуєш, є добрим другом? І як уникнути помилки, коли шукаєш подружнього партнера — близького друга на ціле життя? Ці питання розглядатимуться в наступній статті цієї рубрики.

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 20]

Засоби масової інформації формують наше уявлення про ідеального друга.