Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Іграшки колись і тепер

Іграшки колись і тепер

Іграшки колись і тепер

СЕРГІЙКО зі своїм другом захоплено спостерігають, як кружляють по подвір’ю виготовлені ними паперові літачки. Миколка в захваті від того, що з допомогою пульта дистанційного управління може так добре керувати іграшковою машинкою: він жене її вперед, а за мить включає задню швидкість. А ось Галинка з подружкою одягають свої ляльки і навперебій обговорюють, як вони самі одягатимуться, коли стануть дорослими.

Що спільного в цих дітей? Вони годинами бавляться іграшками. Діти дуже дорожать своїми забавками, скажімо, роками не розстаються з улюбленим плюшевим ведмедиком. Фотографії деяких милих серцю іграшок займають не останнє місце в родинному альбомі. А яка історія забавок? І чому для дітей вони такі важливі?

Історія іграшки

В одній енциклопедії сказано: «Забавки та ігри були відомі в найрізноманітніших культурах ще з сивої давнини. Вони можуть бути дуже простими й дуже складними. Це і звичайна палиця, яка в уяві дитини стає коником, і вигадливі механічні забавки». Усе, чим дитина забавляється, стає іграшкою. Оскільки від природи людей ваблять забави, іграшки такі ж древні, як само людство.

Наприклад, ляльки або принаймні їхні частини знаходять під час розкопок стародавніх Вавилону та Єгипту. Можливо, ляльки і є найдавнішими дитячими іграшками. М’ячик також належить до дуже давніх забавок. Важко сказати, хто зробив перший м’яч, але в одній з єгипетських дитячих могил знайшли кам’яні кеглі, які треба було збивати кам’яною кулею.

Кремінні йо-йо існували вже понад три тисячоліття тому в Греції. Дехто вважає, що подібні іграшки були теж у дітей стародавнього Китаю. В античному Римі діти гралися маріонетками, а також геометричними фігурами зі слонової кістки, які припасовували одні до одних. Грецькі та римські хлопчики бавились мініатюрними візками, а це значить, що такого типу забавки були відомі з давніх-давен. В одному музеї можна побачити глиняну фігурку тварини на коліщатках. Експонат (можливо, це була іграшка) відносять до однієї зі стародавніх культур Мексики. Цікавий факт: досі не знайдено інших доказів, що люди цієї культури знали колесо. У середні віки виготовляли подовгасті та круглі м’ячі з надутих сечових міхурів тварин. Такі м’ячі копали чи несли до цілі в руках, подібно як сьогодні у футболі чи регбі.

У XVIII сторіччі в Англії для навчання дітей стали використовувати картинки-мозаїки (пузлі), які на початку XX сторіччя вже були вельми поширеними. Приблизно тоді ж серед дітвори почали набувати популярності кольорові олівці. Лише в США одна фірма виготовила понад сто мільярдів олівців. Отож деякі з сучасних забавок існували ще в далекому минулому. У житті людей вони відігравали неабияку роль.

Навіщо дітям ігри та забавки?

Ось цитата з одного державного посібника про те, як вибирати підхожі для дітей забавки та ігри: «Кожна дитина любить бавитись. Гра допомагає розвиватись фізично й розумово, вчить поводитися з іншими. Якщо гру прирівняти до роботи, то забавки — це інструменти. Добрі іграшки зроблять дитячу забаву цікавою та корисною». Як видно з цих слів, для нормального розвитку дітей іграшки дуже важливі.

Діти люблять забавки передусім тому, що гра з ними приносить їм багато радості. Та найважливіше те, що ігри дають дітям змогу всебічно розвиватись. Ось приклади. Коли дитина бавиться машинкою, то вдосконалюються її рухові навики. Коли стрибає через скакалку, поліпшується координація рухів. Коли дитина стоїть на одній нозі, а іншою підбиває м’яча, або коли їде на велосипеді, то покращує вміння тримати рівновагу. А коли будує хатку чи малює, тоді тренує точність рухів.

Що сказати про розвиток розумових здібностей дитини? Існує чимало ігор, скажімо зі скакалками, коли треба співати пісеньки або декламувати віршики. Це допомагає розвивати мовні здібності. Коли діти будують з кубиків будиночки, складають пузлі, розігрують ролі у якійсь грі, переодягаються в різні костюми, то розвивають свою фантазію і творчі здібності. У дітей також формується творчий хист, коли вони грають на музичних інструментах, щось майструють, ліплять або малюють.

Групові ігри, наприклад з м’ячем, допомагають формувати в дітей соціальну поведінку, тобто вміння поводитись у колективі. Д-р Брюс Дункан каже: «Дитина вчиться ліпше розуміти інших і стає співчутливішою та менш егоцентричною. Граючись із ровесниками, діти засвоюють деякі норми поведінки, приміром, як володіти собою та миритися з поразкою чи розчаруванням».

В іграх діти також наслідують дорослих. За словами грецького філософа Аристотеля, «з раннього дитинства людина інстинктивно імітує інших». Бавлячись, діти копіюють те, що роблять старші, і так готуються до дорослого життя. Наприклад, дівчинка вкладає свою ляльку спати приблизно так само, як вона робитиме це, коли виросте і матиме власних дітей. Або разом зі своїми подружками вона «готує» різні страви. Хлопці люблять машинки: вони їздять ними по підлозі чи по столі, відтворюють звук моторів і мріють, що колись матимуть справжні машини. Проте батьки повинні пам’ятати, що, вибираючи іграшки, треба бути обережними. Чому?

Вміло вибирайте іграшки

Лондонська газета «Дейлі телеґраф» недавно писала: «У наші часи забавки популяризують насильницьке, беззаконне суспільство». Звичайно, це не стосується всіх забавок, та все ж із року в рік традиційних іграшок стає щораз менше. Як сказано в газеті «Хорнада» (Мексика), виробники іграшок дедалі частіше пропонують дітям «спотворені, мускулисті фігури... з поставою та виразом обличчя, які відображають агресію». Ця газета цитує слова Патриції Ерліх, учительки і дослідниці з Незалежного університету Ксочімілько. Вона вважає, що багато сучасних іграшок підтримують ідеологію панування над іншими, яке здійснюється за допомогою насилля, агресії, брутальності та гніту.

Національна асоціація шкільних психологів (США) підтвердила, що забавки, які пропагують агресію, «здатні негативно впливати на навчання і розвиток дітей. Вони можуть довести до згубних наслідків». Дослідження показують, що насильницькі відео- та комп’ютерні ігри можуть викликати агресію і навіть підштовхнути дитину до злочину. Тому кожен дорослий, відповідальний за виховання дітей, повинен дуже серйозно підходити до справи вибору забавок та ігор. (Читайте супровідну інформацію на сторінці 26).

Сучасні технології дають змогу виробляти найрізноманітніші забавки з хитромудрими пристроями та механізмами. Але такі іграшки не всім по кишені і вони можуть швидко набриднути дітям. До того ж вони бувають шкідливими. Ось що сказала Ліан з Австралії, одинока мати п’ятьох дітей: «На моїх старших хлопців впливає реклама, і вони часто просять купити дорогі комп’ютерні ігри. Проте вони отримують більше пожитку, коли граються на подвір’ї з недорогою биткою та гумовим м’ячиком. Прості іграшки служать довше, вони дають дітям можливість використовувати свою уяву».

Зробіть іграшку власними руками

Якщо ти ще дитина і не можеш мати найновіших забавок, то не розчаровуйся. Чому б не придумати щось і не зробити це самому? У багатьох країнах світу діти самі собі майструють іграшки.

Придивись до фотографій на цих сторінках. Бачиш, як тішаться ці діти? Щоправда, самому зробити машинку — справа нелегка. Спочатку треба знайти всякі непотрібні куски дроту і надати їм правильної форми. Для коліс підійдуть нарізані гумові або пластмасові кружальця. Глянь, який у хлопчика поїзд, зроблений з пустих пластикових пляшок. А чи подобається тобі вантажівка з дерев’яних брусків? Дехто вміє робити іграшки, на яких навіть можна їздити. Скажімо, цей африканський хлопчик зробив собі самокат. Усі ці діти побачили: щоб добре бавитись, необов’язково мати дорогі іграшки. Зрештою, вже саме виготовлення іграшки може принести багато задоволення. Спробуй, і тобі напевно вдасться.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 26]

Добра забавка...

● безпечна для дитини і відповідна до її віку, здібностей та рівня фізичного розвитку;

● належно сконструйована й міцна (діти люблять розбирати речі на частини);

● приваблива і цікава для дитини;

● стимулює дитячу творчість та уяву;

● відносно недорога;

● нетоксична.

[Рамка/Ілюстрація на сторінці 27]

Щоб уникнути небезпеки...

● тримайте іграшки для старших дітей у місцях, недоступних для молодших;

● уважно прочитайте (бажано з дітьми) інструкцію безпеки;

● учіть дітей та їхніх друзів, як користуватись та зберігати іграшки;

● не купуйте забавок, шумовий рівень яких перевищує допустиму норму і може загрожувати здоров’ю дитини;

● систематично перевіряйте іграшки; пошкоджені відремонтуйте або негайно викиньте;

● потенційно небезпечні забавки: ті, якими стріляють або кидають у ціль, які мають гострі краї, а також електричні забавки, можна давати лише старшим дітям, та ще й під наглядом дорослих;

● не давайте малим дітям забавки з невеличкими детальками, які можна проковтнути.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Лев та їжак на коліщатках (II тисячоліття до н. е., Іран).

[Відомості про джерело]

Лев та їжак: Erich Lessing/Art Resource, NY

[Ілюстрація на сторінці 25]

Глиняна лялька (600 рік до н. е., Італія).

[Ілюстрація на сторінці 25]

Дзиґа (приблизно 480 рік до н. е., Греція).

[Ілюстрація на сторінці 25]

Лялька з листків кукурудзяного качана (колоніальна Америка).

[Ілюстрація на сторінці 25]

Пастелі (початок XX ст., США).

[Ілюстрації на сторінці 26]

Діти із саморобними іграшками.

[Відомості про ілюстрації, сторінка 25]

Глиняна лялька: Erich Lessing/Art Resource, NY; дзиґа: Réunion des Musées Nationaux/ Art Resource, NY; лялька з листків кукурудзяного качана: Art Resource, NY