Чому багато людей живе в страху?

СТРАХ огортає людство. Зазвичай він з’являється непомітно, оволодіває нашим розумом і краде спокій. Що ж може викликати страх? Чому люди бояться вийти на вулицю? Що спричиняє тривогу на роботі? Чому батьки хвилюються за своїх дітей? Чому дехто відчуває страх навіть у власному домі?

Існує багато чинників, через які в людей з’являється страх. Ми розглянемо лише чотири з них: небезпеки в містах, статеві домагання, зґвалтування, а також насилля в сім’ї. Спершу звернімо увагу на те, що викликає неспокій у мешканців міст. Нині це питання стоїть особливо гостро, адже близько половини населення землі живе саме в містах.

Небезпеки життя в місті

У стародавні часи міста будувались для захисту, а от сучасне місто повне небезпек. Колись за високими мурами міста людина знаходила притулок, а сьогодні у ньому її скрізь може підстерігати біда. Скажімо, у метушливих районах панують ідеальні умови для грабіжників. Вкрай небезпечно і на вулицях бідних кварталів, адже здебільшого там нема ні ліхтарів, ні поліцейських.

 Справді, люди мають вагомі підстави боятися, адже безліч людей помирає внаслідок насильства. Згідно зі звітом ВООЗ, по цілому світі щороку від рук злочинців гине 1,6 мільйона людей. В Африці за рік з кожних 100 000 мешканців близько 60,9 зазнають насильницької смерті.

Нині люди відчувають страх також перед тими, кому раніше довіряли, і там, де колись було безпечно. Приміром, жертвою злочину можна стати навіть на спортивному майданчику, в школі чи магазині. Іноді й ті, хто мав би нам допомагати,— священики, соціальні працівники та вчителі,— не виправдовують нашого довір’я. Нерідко можна почути, що такі особи знущаються над неповнолітніми. Тому чимало батьків бояться лишати на когось своїх дітей. Поліцейські, які повинні захищати нас, дедалі частіше втягуються в корупцію і зловживають владою. У деяких країнах люди не можуть забути, як під час війни представники так званої служби безпеки назавжди забирали з дому їхніх рідних. Дуже часто замість того, щоб розвіювати страх, правоохоронці і військові, навпаки, наганяють його.

У книжці за назвою «У полоні страху. Насилля в містах Латинської Америки» (англ.) говориться: «Жителі столиць латиноамериканських країн постійно перебувають у страху. Ці міста, напевне, одні з найнебезпечніших у світі. У тому великому регіоні щороку майже 140 тисяч людей гине насильницькою смертю і кожен третій так чи інакше стає жертвою насильства». У столицях інших країн проходять політичні протести, які іноді перетворюються на бійки. Під час таких акцій протесту дехто, користуючись загальним безладдям, займається грабежем. Отож той, хто працює в місті, може випадково стати жертвою розлюченого натовпу демонстрантів.

Крім того, у більшості країн зростає прірва між багатими і бідними. Іноді люди, які живуть за межею бідності, згуртовуються і грабують розкішні будинки представників еліти. Хоча в деяких містах такого і не стається, та все ж і там зростає атмосфера неспокою. Невдоволення нужденних може вибухнути, наче бомба сповільненої дії, і ніхто не знає, коли.

Достатньо лише злочинності і громадських заворушень, аби боятися за своє життя. Але, на жаль, існують інші проблеми, що змушують людей жити в тривозі.

Статеві домагання

Непристойні жести, хтиві погляди чоловіків і посвистування вслід перетворюють життя мільйонів жінок на справжній кошмар. У журналі «Ейшауїк» повідомлялося: «Опитування свідчать, що в Японії кожна четверта жінка зазнає статевих домагань в громадських місцях. У 90 відсотках випадків це відбувається в транспорті... І тоді як 2 відсотки жінок рішуче дають відсіч, більшість зізналися, що нічого не можуть вдіяти, оскільки бояться реакції зловмисника».

В Індії теж почастішали випадки такого поводження з жінками. «Щоразу, коли жінка виходить з дому, вона відчуває страх,— говорить одна тамтешня журналістка.— На кожному кроці можна почути принизливі зауваження і вульгарні репліки на свою адресу». Статеві домагання — проблема не лише великих міст. З одного тихого індійського  містечка надійшло повідомлення: «На вулицях тут, можливо, і спокійно, але цього не можна сказати про офіси... 35 відсотків опитаних жінок зізналися, що до них чіпляються на робочому місці... 52 відсотки жінок через страх перед сексуальними домаганнями віддають перевагу низькооплачуваній роботі... аби тільки працювати в жіночому колективі».

Зґвалтування

Жінки, напевне, нічого так не бояться, як посягань на їхню гідність. Сексуальні домагання іноді є передвісниками спроби зґвалтування. Зі зрозумілих причин жінки жахаються його навіть більше, ніж убивства. Мало не кожна жінка відчуває страх у безлюдному місці, особливо якщо поблизу бачить незнайомого або підозрілого чоловіка. Серце починає сильно битися, і вона в паніці шукає якогось виходу: «Що він робитиме? Куди я зможу втекти? Чи варто кричати?» Такий стан неспокою дуже сильно позначається на здоров’ї. Деякі жінки вирішують навіть переїхати до сільської місцевості, інші ж просто не їздять до великих міст.

«Страх, тривога і занепокоєння переслідують багатьох мешканок міст,— говориться в книжці «Чого бояться жінки» (англ.).— Страх перед зґвалтуванням змушує жінку завжди бути обережною, пильною і настороженою. Тому щоразу, як хтось до неї наближається, особливо ввечері, вона відчуває напруження. Страх... не залишає жінку ніколи».

Від злочинів потерпає багато жінок, а от від страху перед злочином — мало не кожна. У публікації ООН «Стан населення світу за 2000 рік» (англ.) говориться: «Принаймні кожна третя жінка в світі була побита, зґвалтована чи зазнала якоїсь іншої наруги. Найчастіше кривдником буває той, кого жінка добре знає». Тож страх може переслідувати нас не лише на вулиці чи на роботі. Багатьом страшно навіть у власному домі.

Насильство в сім’ї

Мабуть, немає жодної країни, де б не існувало проблеми домашнього насильства. Чимало чоловіків б’ють своїх дружин, аби тримати їх у покорі. На жаль, у деяких країнах донедавна таке поводження навіть не вважалося злочином. Згідно з одним повідомленням, в Індії «щонайменше 45 відсотків жінок дістають від своїх чоловіків ляпасів чи стусанів». По цілому світі насилля з боку подружніх партнерів підриває здоров’я жінок. Федеральне бюро розслідувань США стверджує, що американки віком від 15 до 44 років частіше потерпають від насилля в сім’ї, ніж від автокатастроф, зґвалтувань і вуличного грабежу разом узятих. Тут не йдеться про те, коли партнери, не стримавшись під час суперечки, обмінюються ляпасами. Це щось значно серйозніше. Тисячі жінок постійно відчувають удома загрозу бути скаліченою або навіть втратити життя. За офіційними даними в Канаді третина жінок, які страждають від домашнього насилля, бояться за своє життя. А у США два дослідники дійшли висновку, що «дім — найнебезпечніше місце для жінок, місце, де вони найчастіше стикаються з наругою і знущанням».

Чому ж стільки жінок терплять такі жахливі умови? Багатьох людей дивує: «Чому ж вони не звертаються по допомогу? Чому не залишають тих домашніх тиранів?» Здебільшого причиною є страх. Коли чоловік постійно піднімає на жінку руку, вона неодмінно буде його боятися. Брутальні чоловіки залякують жінок, змушують їх мовчати, погрожуючи розправою. Навіть якщо жінка і зважується шукати допомоги, вона не завжди її отримує. Люди часто засуджують насилля як таке, але брутальність з боку чоловіків, на жаль, розцінюють як щось не варте уваги або взагалі виправдовують її. Крім того, якщо на людях чоловік чуйний і лагідний, то близьким  важко повірити, що він здатен бити свою дружину. Отож, не маючи до кого звернутися і куди втекти, жінки занепадають духом. Чимало з них не бачать іншого виходу, як далі терпіти і жити в страху.

Якщо котрась жінка і наважується піти від свого чоловіка, страждання на тому можуть і не закінчитися. Деякі покинуті чоловіки продовжують цькувати своїх дружин. У Північній Америці, штаті Луїзіана, нещодавно було опитано понад 1000 жінок, які залишили своїх чоловіків. Результати показали, що 15 відсотків респонденток зазнають переслідувань від колишніх чоловіків. Лише уявіть собі, що відчуває така жінка. Той, хто раніше завдавав їй стільки прикрощів, далі слідкує за кожним її кроком. Він телефонує їй, стежить за нею, скрізь підстерігає. Він може навіть вбити її домашню тваринку. Це справжній терор!

І навіть якщо у вашому домі панує мир і спокій, страх певною мірою таки керує вашим життям.

Як страх впливає на нас?

Страх став невід’ємною частиною нашого життя. Тому ми навіть не помічаємо, наскільки часто він впливає на наші рішення. Як саме?

Хіба не через страх перед насиллям ви стараєтесь не повертатися пізно ввечері додому самі? Хіба не страх змушує вас бути обережними в громадському транспорті? А може, через те, що боїтеся далеко добиратись, ви відмовилися від якоїсь роботи? Або ж вас стримує страх перед людьми, з якими доведеться співпрацювати? Чи страх впливає на те, з ким ви спілкуєтесь і як проводите свій вільний час? Можливо, через страх перед п’яними людьми або некерованим натовпом ви сумніваєтесь, чи йти на якийсь концерт або спортивну подію? Якщо ти ще школяр, то чи не позначається страх на твоїй поведінці в школі? Якщо ж у вас є діти, то чи не боїтеся, що на них погано впливатимуть однокласники? Може, саме тому, перш ніж віддати доньку чи сина до школи, ви ретельно обдумуєте, яку репутацію має цей навчальний заклад. А хіба не через страх, що з вашими дітьми щось трапиться, ви самі забираєте їх зі школи?

Ще з давніх-давен страх перед насиллям переслідував людство. Тож не дивно, що і сьогодні люди багато чого бояться. Чи варто чекати якихось змін? Може, світ, вільний від страху,— це лише мрія? Чи є підстави сподіватися, що колись нам ніщо не загрожуватиме?