Молоді люди запитують...

Що робити, коли мені подобається погане товариство?

«У школі я подружилася з однією дівчиною... Вона не приймала наркотиків, не ходила на буйні вечірки і не була розпутною. Вона навіть не вживала лайливих слів і дуже добре вчилася. А втім, ця подруга була для мене поганим товариством» (Беверлі *).

ЧОМУ Беверлі дійшла такого висновку? Вона усвідомила, що подруга погано впливала на неї. «Наше спілкування привело до того,— пригадує Беверлі,— що мене зацікавили книжки про спіритизм. Я навіть написала оповідання на цю тему».

Дівчина на ім’я Мелані теж почала погано поводитися. Але погане товариство вона знайшла у... християнському зборі. Тож варто дізнатися, як впливатимуть на тебе твої друзі. Чи близьке спілкування з невіруючими людьми завжди небезпечне? Чи кожен співхристиянин буде тобі добрим другом?

А як щодо дружби з особою протилежної статі? Якщо шукаєш подружнього партнера, як з’ясувати, чи ваш союз буде благополучним? Розгляньмо, як біблійні принципи можуть допомогти відповісти на ці запитання.

Чи кожен буде добрим товариством?

Чи повинна була Беверлі сторонитися тієї дівчини лише тому, що та не поділяла її вірувань? Звичайно, правдиві християни не вважають людину зіпсутою чи аморальною тільки через те, що вона не погоджується з їхніми релігійними переконаннями. Проте коли йдеться про близьку  дружбу, варто бути обачним. Апостол Павло попереджав коринтських християн, які жили в першому сторіччі: «Товариство лихе псує добрі звичаї» (1 Коринтян 15:33). Що Павло мав на увазі?

Деякі коринтські християни, можливо, спілкувалися з епікурейцями, послідовниками грецького філософа Епікура. Цей філософ вчив, що людина має слухатися здорового глузду, розвивати мужність, самовладання і бути справедливою. Він також заохочував своїх учнів не робити таємно злих учинків. Чому Павло вважав, що епікурейці і навіть християни, які дотримувалися їхніх ідей, були «товариством лихим»?

Епікурейці не поклонялися правдивому Богові. Воскресіння мертвих вони вважали вигадкою, через це прагнули брати від життя якомога більше (Дії 17:18, 19, 32). Тож не дивно, що деякі християни з Коринта, часто спілкуючись з епікурейцями, почали втрачати віру у воскресіння. Саме тому в 1 Коринтян, 15-му розділі, Павло застерігає тих ранніх християн проти поганого товариства і наводить багато доказів, щоб відродити в них надію на воскресіння.

Який з цього висновок? Невіруючі люди теж мають добрі риси. Однак якщо ти розвиватимеш з ними близькі взаємини, це позначиться на твоєму мисленні, твоїй вірі і поведінці. Тому Павло в другому листі написав коринтянам: «До чужого ярма не впрягайтесь з невірними» (2 Коринтян 6:14—18).

Фред, якому 16 років, переконався у правдивості Павлових слів. У його школі учням запропонували поїхати в одну з бідних країн, аби допомогти в навчанні тамтешніх дітей. Спершу Фред погодився. Але він змінив своє рішення після того, як почав з однокласниками готуватися до поїздки. Ось що він говорить: «Я зрозумів: коли проводитиму з ними так багато часу, це негативно вплине на мою духовність». Тож Фред відмовився їхати і знайшов інший спосіб допомагати знедоленим людям.

Дружба зі співхристиянами

А що можна сказати про друзів у християнському зборі? Апостол Павло, пишучи до молодого Тимофія, попередив його: «В великому домі знаходиться посуд не тільки золотий та срібний, але й дерев’яний та глиняний, і одні посудини на честь, а другі на нечесть. Отож, хто від цього очистить себе, буде посуд на честь, освячений, потрібний Володареві, приготований на всяке добре діло» (2 Тимофія 2:20, 21). Апостол Павло не замовчував того факту, що деякі християни поводяться недостойно. Тому він відверто застеріг Тимофія, що від таких людей слід ‘очистити себе’, тобто стерегтися їх.

Це зовсім не означає, що тобі слід ставитися до співвіруючих з підозрою. Також не варто очікувати від своїх друзів досконалості (Екклезіяста 7:16—18, Хом.). А втім, навіть якщо молода особа відвідує християнські зібрання або якщо її  батьки ревно служать Богу, це ще не означає, що вона стане для тебе добрим товариством.

«Юнак [або дівчина] буде пізнаний з чинів своїх,— чи чин його чистий й чи простий»,— говориться в Приповістей 20:11. Отже, обдумай такі запитання: чи ця людина ставить стосунки з Єговою на перше місце у своєму житті? А може, на її погляди явно впливає ‘дух світу’? (1 Коринтян 2:12; Ефесян 2:2). Чи спілкування з цією особою підсилює твоє бажання служити Богові?

Якщо ти подружишся з людиною, яка сильно любить Єгову і цінує духовні справи, то не лише уникнеш проблем, але й зміцниш свою рішучість у служінні Богові. Павло писав Тимофієві: «Тримайся правди, віри, любови, миру з тими, хто Господа кличе від чистого серця» (2 Тимофія 2:22).

Дружба з особою протилежної статі

Якщо ти достатньо дорослий, щоб створити сім’ю, і шукаєш подружнього партнера, то вищенаведені поради можуть стосуватися і цієї ситуації. Безумовно, в майбутньому чоловікові чи дружині ти бачитимеш чимало хороших рис. Але найважливішою є його чи її духовність.

Саме тому Біблія знову і знову застерігає проти одруження з тим, хто не «в Господі» (1 Коринтян 7:39; Повторення Закону 7:3, 4; Неемії 13:25). Щоправда, невіруюча людина може бути відповідальною, порядною і турботливою. Але вона, на відміну від християнина, не має таких сильних спонук розвивати ці риси і зберігати шлюб упродовж цілого життя.

Людина, яка присвятилася Богові і залишається йому вірною, свідомо удосконалює і виявляє християнські риси, хоч би що сталося. Християнин знає, що в Біблії показано чіткий зв’язок між любов’ю до подружнього партнера і добрими стосунками з Єговою (Ефесян 5:28, 33; 1 Петра 3:7). Тож, якщо обоє в подружжі люблять Єгову, вони мають найсильніший стимул залишатися вірними одне одному.

Чи це означає, що шлюб з будь-ким зі співвіруючих обов’язково буде успішним? Ні. Поміркуй: що, коли ти створив би сім’ю з людиною, яка не має глибокого інтересу до поклоніння Богові? Духовно слабка особа навряд чи протистоїть тискові цього світу. Тому вона з часом може навіть відійти від християнського збору (Филип’ян 3:18; 1 Івана 2:19). Уяви, який душевний біль і які незгоди чекають на тебе, якщо твій подружній партнер вплутається в «нечистість світу» (2 Петра 2:20).

Ще перед тим, як почати з кимось зустрічатися, подумай: що свідчить про духовність цієї людини? Чи вона подає добрий приклад? Чи міцно тримається біблійної правди? Чи, може, цій особі потрібно більше часу для духовного росту? Чи ти впевнений, що вона любить Єгову понад усе? Чи має хорошу репутацію? Зрештою, тобі слід упевнитися, що ця людина віддана Єгові і що, ймовірно, буде тобі добрим чоловіком або дружиною.

Пам’ятай: прихильність до поганого товариства починається з любові до поганих занять, приміром, до неналежних розваг. Зразкові християни не підтримуватимуть тебе в цьому. Тому досліджуй своє серце.

Якщо зауважиш, що десь у глибині серця маєш погані бажання і схильності, то не знеохочуйся. Серце можна навчити (Приповістей 23:12). Все залежить від того, що́ і кого ти насправді хочеш любити. Чи ти хочеш любити добро і людей, які його чинять? З допомогою Єгови ти зможеш виправити нахили свого серця (Псалом 97:10). Навчись відрізняти добре від поганого. Тоді тобі буде легше вибирати хороших друзів, які позитивно на тебе впливатимуть (Євреїв 5:14).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 26]

Добрі друзі допомагають зростати духовно.