Як же «ми згадуємо... часник»!

Від нашого дописувача в Домініканській Республіці

УЯВІТЬ, ніби ви живете далеко від рідного краю. Про що б ви мріяли, зголоднівши? Можливо, ви відразу пригадали б соковиті плоди з вашого рідного краю. Або ж смачну страву з риби чи м’яса, яку часто готувала ваша мама. А от чи потекла б у вас слинка від спогадів про часник?

Близько 3500 років тому ізраїльтяни нарікали в Сінайській пустині: «Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, і пір, і цибулю, і часник» (Числа 11:4, 5). Тільки подумайте, вони сумували за часником! Юдеї настільки любили часник, що, згідно з переданнями, навіть називали себе часникоїдами.

Як в ізраїльтян розвинулось таке уподобання? Річ у тім, що впродовж 215 років вони жили в Єгипті, де часник був невід’ємним складником щоденного раціону. Археологічні докази свідчать, що єгиптяни вирощували часник ще задовго до того, як патріарх Яків із сім’єю переселився в Єгипет. Грецький історик Геродот згадує, що єгипетські можновладці у величезній кількості закуповували цибулю, редиску та часник. Усім цим годували рабів, які будували піраміди. Вважалося, що ці овочі додають робітникам сили. Часник було знайдено навіть серед коштовностей у гробниці єгипетського правителя Тутанхамона. Звичайно, мертвому фараону часник був ні до чого, а от живим може стати в пригоді!

Цінний лікарський засіб

З давніх-давен часник застосовують у медичних цілях. Ще грецькі лікарі Гіппократ і Діоскорид радили вживати його для покращення роботи травного тракту, при серцевих захворюваннях, проказі, пухлинах, пораненнях і заразних хворобах. У ХІХ столітті французький хімік Луї Пастер виявив антисептичні властивості часнику. А в XX сторіччі Альберт Швейцер, відомий лікар і місіонер, в Африці застосовував часник у лікуванні амебної дизентерії й інших недуг. Коли під час Другої світової війни в радянських лікарів закінчувалися медикаменти, поранених солдатів лікували часником. Тому цю рослину навіть стали називати російським пеніциліном. Останнім часом науковці дійшли висновку, що часник позитивно впливає на серцево-судинну систему.

Отже, ця поживна рослина зі специфічним смаком і запахом має чудові цілющі властивості. Але звідки вона походить? Деякі ботаніки вважають, що часник спершу вирощували в Середній Азії, а звідти він поширився по цілій планеті. Завітаймо в одну мальовничу місцевість у Західній півкулі, де часник дуже популярний.

Як часник вирощують у Констанці

У долині Констанца, що в Домініканській республіці, помірний клімат і родючі ґрунти. Ця оточена горами долина рясно зрошується дощами. Тож для вирощування часнику тут ідеальні умови.

У вересні або жовтні фермери в Констанці готують поля до посадки часнику. Вони роблять глибокі борозни на віддалі метр одна від одної. Між ними прокладають 3-4 мілкіші борозни, в яких і садять часник. Перед тим голівку часнику розділяють на окремі зубці і на 30 хвилин замочують. Часник виростає за зиму (зими тут досить теплі).

 Збір врожаю починається в березні чи квітні. Стиглий часник виривають з коренем і зоставляють на полі на 5-6 днів. Тоді часник збирають, відрізають коріння і стебла та складають у відкриті контейнери, які називаються кріби. У крібах часник лишають на один день під сонцем, щоб він підсох. Відтак врожай готовий на продаж.

Запах, якого важко позбутися

Якщо вас пригощають салатом чи стравою з м’яса, куди додали часник, ваш ніс одразу ж це відчує. Але чому ціла, нечищена голівка часнику зовсім не пахне? Часник містить сильні хімічні сполуки, які окремо одна від одної не мають запаху. Коли ж часник почистити, а тоді порізати чи потовкти, ці сполуки — аліциназа й аліїн — миттєво вступають у взаємодію. Внаслідок цієї реакції утворюється аліцин, який і надає часнику специфічного смаку й запаху.

Варто лише відкусити шматочок свіжого часнику, як з’являється відчуття, ніби той аліцин просто вибухає в роті. Хочеться вам того чи ні, але довкола одразу поширюється запах часнику. Чи можна якось освіжити дихання? Пожуйте пару гілочок петрушки або пряну гвоздику і вам вдасться приглушити цей сильний запах.

Але не забувайте, що запах часнику йде з легенів. Після того, як ви поїли часник, він, травлячись, потрапляє в кровообіг, а тоді в легені. Своєрідний запах виходить через дихальні шляхи, а потім через рот. Тому чищення зубів чи жування петрушки повністю не усуває часникового запаху. Його, на жаль, неможливо позбутися. Але якщо всі довкола вас теж їстимуть часник, то, напевне, ніхто й не відчує, що від вас специфічно пахне.

Мешканці деяких країн просто не можуть собі уявити кухні без часнику. Для інших же це звичайна приправа. Та все ж чимало людей вважає, що недоліки цієї рослини — ніщо в порівнянні з її численними корисними властивостями.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Часник сушиться.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Долина Констанца.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Чому часник пахне лише після того, як його потовкти?