Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Відкриття в Ред-Бей

Відкриття в Ред-Бей

Відкриття в Ред-Бей

Від нашого дописувача в Канаді

ТУТ вам обов’язково скажуть: «Це ще не край світу, але звідси його видко». І якщо ви колись завітаєте в Ред-Бей, що на сході Канади, то на власні очі побачите, що це крихітне поселення справді притулилось на краю світу. Воно розташоване на мальовничому березі півострова Лабрадор, неподалік протоки Белл-Айл. Чим таке непримітне місце з тихою бухтою цікаве і незвичне?

Сторінками історії

Коли настає пора спостережень за китами, до поселення з’їжджається чимало туристів. Але в минулому Ред-Бей славився зовсім не цим. Понад 400 років тому в тутешніх водах полювали на гладких китів, до яких належить і гренландський кит. Тоді найціннішим у китів вважався їхній жир. Як писав один журнал, «траплялося, що в роки дефіциту барель китового жиру коштував аж 10 000 доларів (у перерахунку на сучасні гроші)». Серед європейців одними з перших, хто почав освоювати природні ресурси Канади, були китолови з краю басків. Їхній рідний край лежав по обидва боки кордону між Францією та Іспанією. У тогочасній Європі люди освітлювали свої помешкання здебільшого лампами з китовою олією. А ще жиром цих тварин змазували різні механізми, з нього виготовляли мило, косметику, фарби і застосовували при обробці шкіри та вовни. У другій половині XVI сторіччя Ред-Бей був найбільшим у світі портом китоловного промислу. Можна сказати, що він став одним з найперших промислових підприємств у Канаді.

Що виявили розкопки?

Відомості про Ред-Бей збереглися в баскських архівах. Власне вони привернули увагу істориків та археологів до цього поселення. За свідченнями давніх документів, 1565 року біля берегів Ред-Бей під час шторму затонув іспанський галіон «Сан-Хуан».

Крім того, про ранню історію китобійного промислу в Ред-Бей розповіли розкопки, проведені на поблизькому острівку Седдл. Наприклад, там було знайдено наконечник двозубого гарпуна. А на пляжах можна й досі побачити купи червоної іспанської черепиці. Роками нею бавилися місцеві діти. Один мешканець Ред-Бей пригадує: «Цією черепицею, наче крейдою, ми малювали на скелях різні малюнки, навіть не здогадуючись, чим ми бавимось».

Влітку 1978 року на відстані 30 метрів від острівка Седдл на морському дні підводні археологи знайшли дубову дошку. Відомо, що баски будували свої кораблі саме з деревини дуба. Це дерево не росте на суворому узбережжі Лабрадору. Згодом були виявлені залишки корабля, можливо «Сан-Хуана», які, вочевидь, добре збереглись завдяки крижаній воді. Судно лежало під шаром намулу на глибині приблизно 10 метрів. Його корпус, мабуть, під тиском криги розколовся по довжині надвоє і нагадував розгорнуту книжку. Археологи були в захопленні, адже північніше Флориди вперше вдалося знайти майже непошкоджене торговельне судно XVI сторіччя.

Чи це справді «Сан-Хуан»?

Невтомні водолази кусок за куском підняли на поверхню все судно. Кожен його фрагмент пронумерували. Після ретельного дослідження галіон повернули на океанське дно для подальшого зберігання. Про що ж дізнались учені? Водотоннажність корабля за приблизними підрахунками становила 300 тонн. Його побудували передусім для перевезення великих вантажів, а не для краси чи морських прогулянок. Як корма, так і ніс корабля мали прямокутну форму, щоб можна було вмістити побільше вантажу, тобто бочок з китовим жиром, які возили до Іспанії. В архівних записах про затонулий «Сан-Хуан» розповідається, що в час катастрофи судно було повністю завантажене китовим жиром і що команді вдалося врятувати більшість товару. У нижній частині затонулого судна аквалангісти виявили залишки приблизно 450 бочок. Це, мабуть, той вантаж, який неможливо було врятувати. Жодних людських останків не знайшли. Та й у баскських документах не згадувалось про те, що загинув хтось з моряків. Ті та інші свідчення наштовхнули дослідників на думку, що затонулий корабель — «Сан-Хуан». Крім того, коли підняли на поверхню цей галіон, у ньому знайшли баскський китоловний човен, званий чалупа. Як пояснив Роберт Ґреньє, головний морський археолог при організації «Канадські парки», чалупа — то «одне з найвизначніших досягнень людини в галузі морських технологій».

Часи змінилися, і нині важко повірити, що тихе містечко Ред-Бей колись було метушливою столицею китобоїв. Про це свідчать залишки колишньої слави, які тепер з цікавістю оглядають туристи.

[Карти на сторінці 14]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Лабрадор

Ред-Бей

Протока Белл-Айл

Острів Ньюфаундленд

[Ілюстрація на сторінці 15]

Зменшена модель (у масштабі 1 до 10) того, що колись було «Сан-Хуаном».

[Відомості про джерело]

Parks Canada Agency, Photographer Denis Pagé

[Ілюстрація на сторінці 15]

Справа: Водолази витягують затонулий корабель.

[Відомості про джерело]

Bill Curtsinger/National Geographic Images Collection

[Ілюстрація на сторінці 15]

Справа: Гладкі кити тепер під загрозою вимирання.

[Відомості про джерело]

NOAA

[Ілюстрація на сторінці 15]

Баскський китоловний човен чалупа, знайдений у Ред-Бей.

[Відомості про джерело]

Parks Canada/Shane Kelly/1998

[Ілюстрація на сторінці 15]

Ред-Бей.

[Відомості про джерело]

Photo courtesy of the Viking Trail Tourism Association

[Ілюстрація на сторінці 15]

Червона іспанська черепиця на пляжі.

[Відомості про джерело]

Parks Canada/Doug Cook/1997