Він шукав утрачений рай

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА НА ТАЇТІ

КОЛИСЬ давно наш прабатько Адам втратив рай. З того часу його нащадки прагнуть знайти втрачене. Серед них були й митці, які намагалися відобразити це прагнення у своїх полотнах. Таким шукачем був знаменитий Поль Гоген (1848—1903 рр.).

Позаторік сотні гостей, у тому числі чимало художників-любителів, прибули двома кораблями на невеличкий острів Хіва-Оа, що належить до групи Маркізьких островів (Французька Полінезія). На цьому острові 1903 року помер Гоген. Отож тут у соті роковини його смерті відбулось урочисте відкриття культурного центру, який носить ім’я цього маляра. Власне тому сюди і з’їхались поціновувачі його таланту.

Де є рай?

Але чому Гоген полишив Європу і решту свого життя провів на спокійному острівку в південній частині Тихого океану? Спізнавши злиденне життя вбогого художника, Гоген відцурався тогочасного цивілізованого світу. Митець зневірився в європейській культурі, в якій домінували упередження, зашкарублі звичаї та умовності. Думка втекти від цивілізації зародилась у нього після першого візиту на острів Таїті, де він прожив майже два роки. Повернувшись до Європи, він сказав: «Мене тут ніщо не затримає, я поїду звідси назавжди. Яке ж марне життя в цій Європі!» Так Гоген висловив своє розчарування в цінностях західного світу. Він, як і багато інших його сучасників, хотів переселитись до давно втраченого раю і сховатися від руйнівного впливу цивілізації. Своє прагнення жити в саду насолод він думав здійснити на сонячних островах Тихого океану, де панували мир та спокій. Він жадав піти в це омріяне вигнання, яке мало створити ідеальні умови для його творчості.

Гоген, як і інші люди його часу, був переконаний, що просте життя серед природи, подалі від цивілізації значно ліпше від того, до якого звикли європейці. Полінезійці жили в гармонії з природою, тому дехто вважав їх незлобивими, добродушними людьми. Їхня невинність і простота, їхня  лагідна вдача видавались самим уособленням досконалого життя. Власне такого світу шукав Гоген. Але навіть там його не полишало прагнення розгадати велику таємницю буття і сенсу людського існування, а також знайти лік від розпачу і страху перед смертю.

В Океанії Гоген віднайшов для себе нове джерело творчої наснаги. Там він народився вдруге як високий митець. Найулюбленішою темою його робіт стала краса простих людей. На полотнах вони зображені з ясними, безтурботними обличчями, в яких віддзеркалювалось внутрішнє задоволення. Гоген прагнув змалювати омріяний світ — світ, в якому під тропічним небом панує дивна атмосфера спокою і злагоди.

Справжнє щастя

Чи вдалося Гогену знайти щастя на Таїті, Хіва-Оа чи на інших островах? Він побачив, що навіть тут усе тлінне і смертне. Життя на цих островах було далеким від досконалості. В один із перших років свого перебування на Таїті він писав: «Уже деякий час у мене похмурий настрій, і це впливає на роботу... Мені бракує радості». Острови щастя, які він зображав на своїх полотнах, не виправдали його сподівань. Гогену було сутужно з грішми, також дошкуляли хвороби. Тож навіть на цих островах він все одно не розкрив великих таємниць, пов’язаних з людським буттям. Роздуми про це наштовхнули Гогена на ідею створити монументальне полотно, яке стало вершиною таїтянського періоду його творчості. Він намалював картину завдовжки 3 метри 75 сантиметрів і назвав її «Звідки ми прийшли? Хто ми? Куди ми йдемо?». У формі алегорій Гоген намагався виразити своє нерозуміння світу, нерозгадану таємницю людського буття.

Питання про сенс життя турбувало не лише Гогена, але й різних людей усіх часів та епох. Вичерпні та правдиві відповіді на питання, підняті Гогеном у своїх полотнах,  можна знайти лише в Біблії, книзі, в якій Бог відкрив свій намір щодо людства. Вона дає людям міцну надію на майбутнє. Біблія навчає, що, хоч би де ми поселились,— чи на островах Тихого океану, чи деінде,— лише життя у злагоді з нашим Творцем, Богом Єговою, може принести нам правдиве щастя. Свідки Єгови у Французькій Полінезії, а також в інших частинах світу, радо діляться з різними людьми цією чудовою надією на майбутній рай.

Копії неперевершених шедеврів

На виставці, приуроченій до століття смерті Гогена, експонувались сотні копій його відомих полотен. Здебільшого то були роботи двох майстрів — подружжя Клода і Вєри Фаріна. Вони тимчасово переїхали на Хіва-Оа, щоб працювати над створенням копій Гогенових картин, які пізніше подарували культурному центру.

Щоб відтворити і точно передати ідеї полотен Гогена, Клод і Вєра скрупульозно вивчали їхню палітру і форми різних деталей. Для цього вони використали великі фотографії оригіналів. Художники пояснили, що копіювати твори мистецтва дуже нелегко. Це досить кропітка праця. Подружжя сказало: «Митець має свободу творчості. Якщо він намалює стіл з п’ятьма ніжками, то нікого цим не здивує. Якраз навпаки, люди називатимуть його генієм. Але коли копіїст забуде зобразити один-єдиний листок на кущику, його роботу безжалісно розкритикують! Ось чому копіїстів завжди менше, ніж творців оригіналів». Хто ж такий  вмілий копіїст? «Це людина, яка добре знає життя і творчість художника, адже зазвичай копії роблять з фотографій, які не завжди точно передають кольори й відтінки картини. Тому копіїст мусить докладно ознайомлюватися з оригіналами, які виставлені в музеях». Нині оригінали полотен Гогена надзвичайно дорого коштують, тож копії його робіт, виконані подружжям Фаріна,— це справді чудовий подарунок для культурного центру, який носить ім’я великого французького маляра.

[Ілюстрація на сторінці 23]

Автопортрет Поля Гогена.

[Ілюстрація на сторінці 23]

«Таїтянські жінки», або «На пляжі».

[Ілюстрації на сторінці 24]

«Жінка з плодом манго» (оригінал вгорі) та копія цієї картини, виготовлена Клодом і Вєрою Фаріна. Подружжя Фаріна в майстерні в селищі Атуона (внизу).

[Відомості про джерела]

Erich Lessing/Art Resource, NY

Copie dʹoeuvre de Gauguin, avec lʹaimable autorisation de Claude et Viera Farina

[Ілюстрація на сторінці 25]

«Пусті балачки».

[Відомості про джерело]

Scala/Art Resource, NY

[Ілюстрація на сторінці 25]

«Коли ти вийдеш заміж?»

[Відомості про джерело]

Erich Lessing/Art Resource, NY

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 23]

Artwork: Erich Lessing/Art Resource, NY