Чи повинна жінка приховувати свою красу?
Погляд Біблії
Чи повинна жінка приховувати свою красу?
«ЖІНКИ люблять моду»,— сказав Джордж Саймонтон, досвідчений модельєр і професор Нью-Йоркського технологічного інституту моди. Він додав: «Жінкам подобається виражати свою індивідуальність, чепуритись і виглядати елегантно... Жінка, якій не байдужий її зовнішній вигляд, поважає себе і тих, хто її оточує». Отже, прикрашаючись, жінки підкреслюють свою жіночність, покращують зовнішність і впевненіше почуваються.
Однак деякі релігійні люди негативно ставляться до того, що жінки підкреслюють свою красу. У третьому столітті нашої ери Тертулліан писав: «Святі жінки... якщо мають природну вродливість, повинні не лише відмовлятися від краси, але й намагатися приховати її». Щодо косметики він стверджував: «Жінка грішить проти Бога, коли мастить обличчя кремами, фарбує щоки рум’янами чи малює брови». А золоті і срібні прикраси Тертулліан вважав «принадами, якими жінки спокушують чоловіків».
Чимало людей і в наш час дотримується крайніх поглядів щодо жіночих прикрас і вбрання. У деяких релігіях жінкам заборонено користуватися косметикою, носити коштовності і яскравий одяг. Тож виникає запитання: чи повинна християнка приховувати свою красу? Чи може вона себе прикрашати?
Божий погляд
У Біблії не говориться детально, яку косметику і коштовності повинні використовувати жінки, але й не засуджується цих чи інших способів прикрашання.
Приміром, описуючи свої благословення для Єрусалима, Бог прирівняв це місто до жінки, Єзекіїля 16:11—13). Цими оздобами, хоча і символічними, були браслети, намисто і сережки. У позитивному світлі Святе Письмо також порівнює золоті прикраси з «мудрим докірником», слова якого слухачі сприймають охоче (Приповістей 25:1, 12, Кул.). Отож такі порівняння в Біблії показують, що Бог не проти, аби жінка гарно виглядала.
яку він «приоздобив... оздобою» і яка «стала... гарна-прегарна» (Як прикрашають себе християнки
У деяких біблійних віршах прямо згадується про жіноче вбрання і прикраси. Апостол Павло писав: «Хочу, щоб жінки одягались охайно». Прикрашаючи себе «скромно і з розважністю», християнка показуватиме, що поважає Бога (1 Тимофія 2:9, 10). Якщо жінка, підкреслюючи свою красу, виглядає скромно, інші схвально відгукуватимуться про її релігійні переконання і християнський збір.
А втім, дехто стверджує, ніби в тих біблійних віршах є суперечність. Адже там також говориться, щоб жінки прикрашали себе «не вишукано заплетеним волоссям, золотом, перлами чи дуже дорогим убранням, а добрими вчинками, як і належить жінкам, котрі твердять, що шанують Бога». Чи ці слова означають, що жінці не годиться носити коштовності і заплітати волосся?
Ми вже пересвідчилися, що Біблія не засуджує прагнення виглядати якомога краще. І Павло в цих віршах не накладає заборони на якісь прикраси. Він просто заохочує жінок зосереджуватися в першу чергу на тому, щоб прикрашати себе християнськими рисами і добрими вчинками.
Головне — правильні спонуки
Апостол Павло писав: «Більше не судімо одні одних. Натомість постановімо не давати братові підстави для спотикання і не підштовхувати його до хибного кроку» (Римлян 14:13). Як ці слова допоможуть нам правильно дбати про свій зовнішній вигляд?
Спочатку Павло заохочує нас: «Не судімо одні одних». Далі він говорить, щоб «не давати братові підстави для спотикання». У різних культурах і країнах норми пристойності часто різняться. І те, що вважається прийнятним у певному місці в певний час, за інших обставин може бути недоречним. Ми не хочемо образити когось чи стати для інших спотиканням, наслідуючи стиль тих людей, спосіб життя яких засуджується. Богобоязливій жінці варто запитувати себе: «Як люди сприймуть мій одяг? Чи через мій зовнішній вигляд співвіруючі не почуватимуться ніяково, чи не будуть дивуватися або соромитися?» Звісно, християнка має право одягатися і прикрашати себе на власний смак. Але якщо її вигляд когось ображає, вона не наполягатиме на цьому праві (1 Коринфян 10:23, 24).
Надмірна увага до своєї зовнішності може викривити наше мислення. У багатьох частинах світу деякі жінки вдягаються надто спокусливо. Їхня мета — привернути до себе увагу чоловіків і пофліртувати. Натомість християнки рішуче уникають таких прагнень. Вони намагаються виявляти розсудливість і скромність у приватному житті, «аби ніхто не говорив про Боже слово зневажливо» (Тита 2:4, 5).
Богобоязливі жінки розуміють, що, хоч би як вони себе прикрашали, справжня краса — це «те, що є в серці людини», те, що визначає її погляди і манери (1 Петра 3:3, 4). Жінка, яка помірковано використовує косметику й носить скромний одяг і прикраси, здобуває повагу людей та приносить честь своєму Творцеві.