Потіха в найважчий час

Коли Долорес Ґомес було 44 роки, лікар сказав, що в неї пухлина мозку і їй залишилося жити не більше восьми місяців. Долорес була Свідком Єгови і мешкала в місті Барселона (Іспанія). Християнські брати і сестри, дізнавшись про хворобу Долорес, доклали великих зусиль, аби підтримати та підбадьорити її. Уже перед самою смертю до Долорес з різних куточків Іспанії з’їхалися родичі, які не поділяли її вірувань.

Місцеві брати і сестри гостинно прийняли рідних Долорес. Вони надали їм житло, подбали про харчі та інші потреби. Гостинність тамтешніх Свідків, а також непохитна віра і гідність Долорес, які вона зберігала до самої смерті, зворушили серця її рідних. Ось який лист вони написали:

«Цим листом хочемо звернутися до особливої групи чоловіків і жінок. Вони не лише проповідують і навчають про любов, але й щодня на ділі виявляють свої найщиріші почуття. Ми відчули їхню любов у найважчий для нас час, коли наша дорога сестра Лолі [Долорес] помирала від невиліковної хвороби.

Її смерть завдала нам невимовного болю. Але разом з тим хочемо виразити свою вдячність і цінування всім вам, хто завжди, до останньої хвилини її життя тут на землі, був поряд, ділив з нею радощі та горе, торжество перемог і біль поразок.

Також, будучи з вами, ми побачили, що таке справжня любов та єдність. Ми повертаємось до своїх домівок та буденних справ, але ніколи не забудемо тієї любові, яку виявляли ви і Лолі. Це надзвичайно вплинуло на нас і заохотило змінити своє життя.

Ми прощаємось з вами, наші любі друзі. Ще раз прийміть від нас безмежну вдячність та щиру любов. Нехай Єгова щедро вас благословить. Сподіваємось, ми ще зустрінемося».

(Родичі Долорес Ґомес).

[Ілюстрації на сторінці 31]

Декотрі місцеві Свідки.